Рішення № 12181609, 04.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2010 р. Справа № 4/148-10

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Юрінновація", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівельний комбінат "Меркурій", м. Бровари, Київська область

про стягнення 16659,40 грн.

за участю представників:

від позивача: Долматов А.В. –предст., дов. від 06.08.2010р.

Франчук О.В. –предст., дов. від 06.08.2010р.;

від відповідача: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Юрінновація" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівельний комбінат "Меркурій" про стягнення 16659,40 грн., які складаються з 16000,00 грн. суми основного боргу, 383,90 грн. інфляційних втрат, 275,50 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо здійснення розрахунку за отримані послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2010р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.08.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2010р., у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено на 04.10.10р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 12.08.2010р. та 25.08.2010р., про що також свідчать повідомлення про вручення від 08.09.2010р. та 18.08.2010р. в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.6 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

5 листопада 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Правнича компанія «ЮРІННОВАЦІЯ»(ЮРІННОВАЦІЯ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій»(замовник) було укладено Договір №16-09 про надання комплексних юридичних послуг, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених у Договорі, позивач зобов'язується за завданням відповідача надавати комплексні юридичні послуги, що стосуються господарської діяльності відповідача (юридичні послуги), а відповідач був зобов'язаний приймати зазначені послуги та оплачувати їх позивачу відповідно до п. 6 Договору.

Відповідно до пп. 6.1 Договору плата за Договором становить 8000 грн. 00 коп. (без ПДВ) та здійснюється замовником щомісяця відповідно до умов, передбачених пп. 6.4 Договору, до 15 (п'ятнадцятого) числа поточного місяця.

Відповідно до пп. 6.3 Договору якщо Замовник перевищує ліміт годин, який передбачений в пп. 2.7 Договору, то плата за договором буде визначатися за формулою: 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. + сумарна вартість додаткових годин. При цьому розрахунок вартості кожної додаткової години здійснюється відповідно до формули: 1 (одна година) х 100 (сто) грн.

Відповідно до пп. 2.7 Договору в плату, визначену у пп. 6.1 та пп. 6.3 Договору, входить надання юридичних послуг у розмірі, що не перевищує 92 (дев'яносто дві) години в місяць.

Відповідно до пп. 6.4 Договору, плата, що передбачена у пп. 6.1, пп. 6.2 або пп. 6.3 Договору, мала здійснюватись відповідачем шляхом оплати рахунків позивача та перерахування коштів на поточний рахунок або внесення їх готівкою в касу позивача не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку або у строки, узгоджені сторонами щодо конкретного випадку.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу юридичні послуги протягом листопада та грудня 2009 року, а також в січні 2010 року, що підтверджується Актами передання-приймання юридичних послуг: акт №1 від 07.12.2009 - за листопад 2009 року (акт №1); акт №2 від 14.01.2010 - за грудень 2009 року (акт №2) та акт №3 від 12.02.2010 - за січень 2010 року (акт №3), які підписані та скріплені печатками уповноважених представників сторін.

Відповідно до п. 6 акту №1, п. 6 акту №2та п. 5 акту №3, зазначені акти є підставою для розрахунків, порядок яких визначений у Договорі. Таким чином, зазначені акти підтверджують обов'язок відповідача здійснити розрахунок з позивачем за надані юридичні послуги в порядку, який визначений Договором, тобто: або до 15 числа відповідного поточного місяця, в якому надавались юридичні послуги, або протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку.

У зв’язку з тим, що відповідач самостійно за договором не розрахувався, позивачем на адресу відповідача направлялись рахунки на оплату юридичних послуг: рахунок № 26 від 13 листопада 2009 року - за юридичні послуги у листопаді 2009 року; рахунок № 33 від 17 грудня 2009 року - за юридичні послуги у грудні 2009 року; рахунок № 05 від 19 січня 2010 року - за юридичні послуги у січні 2010 року.

Станом на день розгляду справи, відповідач розрахувався з позивачем частково за юридичні послуги, надані у листопаді 2009 року (рахунок № 26 від 13 листопада 2009 року, акт № 1), у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 16000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 573 Господарського кодексу України, господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо.), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. Правовими наслідками порушення зобов'язання є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судове засідання неодноразово не з’являвся, доказів оплати суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача три проценти річних з простроченої суми складають 275,50 грн., інфляційні втрати –383,90 грн.

Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 275,50 грн. та 383,90 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівельний комбінат "Меркурій" (07403, Київська обл.., м. Бровари, вул.. Кутузова, 131, код ЄДРПОУ 03391260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Юрінновація" (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 8, к. 70, код ЄДРПОУ 35494262) 16000 (шістнадцять тисяч) грн..00 коп. боргу, 275 (двісті сімдесят п’ять) грн.. 50 коп. 3% річних, 383 (триста вісімдесят три) грн.. 90 коп. інфляційних втрат, 166 (сто шістдесят шість) грн..60 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Щоткін О.В.

Дата підписання повного тексту рішення: 05.10.2010р.