Рішення № 12181605, 22.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2010 р. Справа № 22/161-10

За позовом комунального підприємства «Фонд комунального майна», Київська обл., м. Славутич,

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, Київська обл., м. Славутич,

про стягнення 18441,44 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники :

від Позивача: Осіпова С.В., доручення б/н від 31 серпня 2010 року,

від Відповідача: не зявився

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось комунальне підприємство «Фонд комунального майна»(далі - Позивач) до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення 18441,44 грн. заборгованості, що складає 8958,66 грн. основного боргу, 9092,08 грн. пені, 152,48 грн. 3% річних та 238,22 грн. інфляційних втрат; розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №170-Д від 01 грудня 2008 року (далі Договір-1) та Договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію №170/170-Д-Е від 01 грудня 2008 року (далі Договір-2).

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №170-Д від 01 грудня 2008 року та договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та його експлуатацію №170/170-Д-Е від 01 грудня 2008 року щодо розміру та строків оплати орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12 серпня 2010 року порушено провадження у справі № 22/161-10 та призначено справу до розгляду на 01 вересня 2010 року о 11:45 год.

Ухвалами господарського суду Київської області від 01 вересня 2010 року та 14 вересня 2010 року розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України відкладався відповідно на 14 вересня 2010 року та 22 вересня 2010 року.

Відповідач у судові засідання жодного разу не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103225615792 від 09 вересня 2010 року, явка Відповідача обовязковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та обєктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22 вересня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №170-Д від 01 грудня 2008 року (далі Договір-1), за умовами якого Орендодавець (Позивач) передав, а Орендар (Відповідач) прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, інженерні мережі та комунікації, що є їх невідємною частиною (надалі Майно) і знаходяться на балансі Позивача; адреса (місце розміщення орендованого майна): Київська область, м. Славутич, проспект Дружби Народів, 5, універсам «Дніпро»(пункти 1.1. та 1.2. Договору-1).

Передане в оренду майно буде використовуватися під здійснення торгівельної діяльності продовольчими товарами, як це передбачено пунктом 1.6. Договору-1.

Згідно пунктів 1.3.-1.5. Договору-1 орендована площа складає всього: 29,81 кв.м., в т.ч. корисна 21,60 кв.м., (частина приміщення №2(4) на 2 поверсі універсаму «Дніпро», з них 2,20 кв.м. під технологічні проходи для покупців) та площа загального користування 8,21 кв.м.; балансова вартість орендованого майна за станом на 01 грудня 2008 року становить 115653,06 грн.; вартість орендованого майна згідно звіту про експертну оцінку за станом на 30 вересня 2008 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Славутицької міської ради №746 від 19 листопада 2008 року, за корисні площі становить 38306,98 грн., за площі загального користування становить 14560,20 грн.

Обєкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Славутича і знаходиться на балансі комунального підприємства «Фонд комунального майна»(пункт 1.7. Договору-1).

Пунктом 2.1 та 2.4. Договору-1 встановлено, що Відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у даному Договорі, але не раніше дати підписання даного Договору та акту прийому-передачі; приймання-передавання орендованого майна здійснюється двосторонньою комісією до складу якої, при необхідності, можуть бути включені незалежні експерти та інші фахівці.

Майно вважається переданим Відповідачу з моменту підписання акту прийому-передачі (пункт 2.4.4. Договору).

Акт прийому-передачі до Договору оренди №170-Д від 01 грудня 2008 року (Додаток № 2 до Договору-1) складено та підписано сторонами 01 грудня 2008 року.

Відповідно до пункту 3.1. Договору-1 орендна плата вноситься Позивачу Відповідачем за користування майном незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Орендна плата за корисну площу визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший (базовий) місяць оренди грудень 2008 р., (без урахування індексу інфляції за листопад 2008 року), становить: 584,37 грн., крім того ПДВ 116,87 грн. всього з ПДВ 701,24 грн.; розмір орендної плати за перший місяць фіксується в Договорі; за кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 3.2. Договору-1).

Орендна плата (компенсація) за площу загального користування визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутича»та за перший (базовий) місяць оренди грудень 2008 року, (без урахування індексу інфляції за листопад 2008 року), становить: 41,75 грн., крім того ПДВ 8,35 грн. всього з ПДВ 50,10 грн.; розмір орендної плати (компенсація) за площу загального користування за перший місяць фіксується в Договорі; за кожен наступний місяць оренди розмір орендної плати визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 3.3. Договору-1).

Пунктом 3.4. Договору-1 встановлено, що орендна плата, визначена в даному Договорі, наведена без урахування вартості комунальних послуг, електроенергії, експлуатаційних витрат Позивача.

Згідно пункту 5.1.1. Договору-1 Відповідач зобовязаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати всі платежі, передбачені даним Договором.

В пункті 3.5. Договору-1 зазначено, що орендна плата вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу Позивача, не пізніше останнього числа поточного місяця.

В силу пункту 7.1. Договору-1 цей Договір вступає в силу з 01 грудня 2008 року і діє до 30 листопада 2009 року.

Сторони домовились продовжити термін дії Договору-1, зазначений в пункті 7.1. Договору-1, до 30 листопада 2010 року, про що 10 листопада 2009 року уклали Додаткову угоду №1 до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №170-Д від 01 грудня 2008 року.

Також, між Позивачем та Відповідачем укладено Договір №170/170-Д-Е від 01 грудня 2008 року про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та його експлуатацію від 01 квітня 2009 року (далі Договір-2), згідно умов якого Позивач зобовязався забезпечити обслуговування, експлуатацію, зданих в оренду площ по Договору-1, а Відповідач зобовязався відшкодувати витрати Позивача на виконання вказаних робіт, зазначених у Додатку №1 до Договору-2 (пункт 1.2. Договору-2).

Відповідно до пункту 2.1. Договору-2 розмір відшкодування витрат Позивача, які пов'язані з утриманням майна комунальної власності і його експлуатацією, визначений на підставі переліку запланованих експлуатаційних витрат та їх вартості (калькуляцій), розрахований на 1 кв.м. загальної площі будівлі універсаму «Дніпро» і погоджений з Відділом комунальної власності, послуг та приватизації, управлінням економіки та соціального розвитку міста Славутич.

Пунктом 2.2. Договору-2 встановлено, що сума коштів, яка нарахована пропорційно орендованій площі і щомісячно підлягає оплаті Відповідачем, становить 157,10 грн., крім того ПДВ 31,42 грн.; всього з ПДВ 188,52 грн.; (29,81 кв.м. х 5,27 грн/кв.м.), де: 29,81 кв.м. - загальна орендована площа по Договору-1, 5,27 грн. - сума витрат, яка підлягає відшкодуванню Відповідачем за місяць за 1 кв.м. загальної орендованої площі; крім цього, статті витрат 4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 Додатку № 1 до Договору-2 будуть пред'являтися по факту, шляхом ділення отриманих рахунків від обслуговуючих сторонніх організацій (виставлених відповідно до: актів виконаних робіт, актів споживання, договорів (у випадку передплати) пропорційно до орендованої площі.

Пунктом 2.3. Договору-2 встановлено, що плата по Договору-2, в тому числі передплата до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що планується отримати у наступному місяці (при отриманні таких послуг через Позивача) розрахована пропорційно до займаної площі, вноситься безготівковим платежем на розрахунковий рахунок Позивача або шляхом внесення готівкових коштів в касу Позивача, не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до пункту 3.2.2. Договору-2 Відповідач зобовязався своєчасно отримувати та сплачувати виставлені Позивачем рахунки: за надані послуги, які визначені в Додатку №1 до Договору-2 та на передплату до 100% очікуваної вартості комунальних послуг, що планується отримати у наступному місяці, при отриманні таких послуг через Позивача.

Судом досліджено, що сума орендних платежів і витрат на утримання та експлуатацію орендованого майна, згідно поданих Позивачем рахунків та відповідних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи (том 2 а.с. 5-11, 56-75), за період з січня 2010 року по липень 2010 року включно складає 10212,99 грн.

Судом встановлено, що Відповідач в порушення своїх договірних зобовязань оплату орендної плати і витрат на утримання та експлуатацію орендованого майна здійснив частково сумі 1254,33 грн., в результаті чого за Відповідачем утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 8958,66 грн., що також засвідчено довідками Позивача б/н від 31 липня 2010 року за підписом керівника та головного бухгалтера комунального підприємства «Фонд комунального майна»та скріпленою печаткою підприємства.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, як це передбачено частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України.

Абзацом 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.

Субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 № 2269-XII орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 8958,66 грн. Відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 8958,66 грн. основного боргу є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, Відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Як зазначено в статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором-1 та Договором-2 Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 9092,08 грн. пені.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Сторони в пункті 3.8. Договору-1 встановили, що орендна плата, яка була перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Позивачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; крім цього, за затримку внесення орендної плати Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу включаючи день оплати.

Пунктом 5.2. Договору-2 встановлено, що при несвоєчасному внесенні плати, передбаченої даним Договором, Відповідач сплачує штраф в розмірі 0,5% за кожен календарний день прострочення платежу включаючи день оплати.

Таким чином, передбачений пунктом 3.8. Договору-1 та пунктом 5.2. Договору-2 штраф у розмірі 0,5% за кожен день прострочення за своєю правовою природою є пенею.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 року № 543/96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Однак, згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивачем нарахована пеня в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу за загальний період прострочення з 01 лютого 2009 року по 02 серпня 2010 року по двом Договорам в загальній сумі 9092,08 грн., що відображено в поданих до матеріалів справи розрахунках.

Суд здійснив перерахунок пені враховуючи кінцеві строки виконання зобовязання по сплаті орендної плати та витрат на утримання та експлуатацію орендованого майна за Договором-1 та Договором-2 по кожному рахунку окремо, період нарахування пені, заявлений Позивачем, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тобто по кожному простроченому платежу за період що не перевищує 6 місяців виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Оскільки вірна сума пені, за розрахунком суду, становить 1021,07 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 9092,08 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 1021,07 грн.

Також, Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 152,48 грн. 3% річних та 238,22 грн. інфляційних втрат.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних та інфляційні втрати нараховані Позивачем за загальний період прострочення з 01 лютого 2009 року по 02 серпня 2010 року по двом Договорам в загальній сумі 152,48 грн., що відображено в поданих до матеріалів справи розрахунках.

Суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат враховуючи кінцеві строки виконання зобовязання по сплаті орендної плати та витрат на утримання та експлуатацію орендованого майна за Договором-1 та Договором-2 по кожному рахунку окремо, періоди нарахування 3% річних та інфляційних втрат, заявлені Позивачем, вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та вимоги, викладені в абзаці 8 Листа Верховного суду України № 62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Оскільки розрахунок 3% річних Позивача є вірним, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 152,48 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Оскільки вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, складає 244,85 грн., а суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 238,22 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач заявляє вимогу про дострокове розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №170-Д від 01 грудня 2008 року та Договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію №170/170-Д-Е від 01 грудня 2008 року.

В обґрунтування зазначеної вимоги Позивач посилається на систематичне порушення Відповідачем зобовязань щодо своєчасної сплати орендної плати та сплати витрат на експлуатацію та утримання орендованого майна.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (частина 1 статті 782 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно правової позицій Вищого господарського суду України, викладеної у Постанові від 01 липня 2008 року у справі № 2/568пд, порушення стороною строку і розміру оплати за Договором є істотним порушенням умов Договору, оскільки інша сторона Договору не отримує того, на що вона розраховує при його укладенні.

Факт прострочення оплати є підставою для розірвання Договору згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України (Постанова Вищого господарського суду України від 16 березня 2009 року у справі № 17/556).

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10 квітня 1992 № 2269-XII за вимогою однієї із сторін договір може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами своїх обовязків.

Враховуючи, що Відповідач з січня 2009 року свої договірні зобовязання щодо своєчасної та повної сплати орендної плати та сплати витрат на утримання та експлуатацію орендованого майна, як це встановлено Договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №170-Д від 01 грудня 2008 року та Договором про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію №170/170-Д-Е від 01 грудня 2008 року, здійснює з постійним порушенням встановлених Договором-1 та Договором-2 строків, а з січня 2010 року взагалі не здійснив жодних оплат, що є істотним порушенням Договору-1 та Договору-2, оскільки внаслідок таких дій Відповідача Позивач своєчасно не отримував грошові кошти, на які розраховував при укладенні спірних Договорів, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог.

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 січня 2009 року № 01-08/12 визначено, що недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо обовязку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до Відповідача про розірвання оспорюваного договору (Постанова Верховного суду України від 01 грудня 2009 року у справі № 50/101-08).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 8958,66 грн. основного боргу, 1021,07 грн. пені, 152,48 грн. 3% річних, 238,22 грн. інфляційних втрат, а також вимоги щодо розірвання Договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №170-Д від 01 грудня 2008 року та Договору про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію №170/170-Д-Е від 01 грудня 2008 року, укладених між Позивачем та Відповідачем, є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Фонд комунального майна»(07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, б. 5, код 32301037) 8958,66 грн. (вісім тисяч девятсот пятдесят вісім гривень шістдесят шість копійок) основного боргу, 1021,07 грн. (одну тисячу двадцять одну гривню сім копійок) пені, 152,48 грн. (сто пятдесят дві гривні сорок вісім копійок) 3% річних, 238,22 грн. (двісті тридцять вісім гривень двадцять дві копійки) інфляційних втрат, 188,70 грн. (сто вісімдесят вісім гривень сімдесят копійок) державного мита, 132,71 грн. (сто тридцять дві гривні сімдесят одну копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності №170-Д від 01 грудня 2008 року, укладений між комунальним підприємством «Фонд комунального майна»(07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, б. 5, код 32301037) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

4. Розірвати договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та його експлуатацію №170/170-Д-Е від 01 грудня 2008 року, укладений між комунальним підприємством «Фонд комунального майна»(07100, Київська обл., м. Славутич, Центральна площа, б. 5, код 32301037) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1).

5. В інших вимогах в позові відмовити.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному і касаційному порядку.

Суддя Третьякова О.О.

Повне рішення складено «07»жовтня 2010 року.