Рішення № 12181592, 01.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2010 р. Справа № 22/136-10

За позовом державного підприємства «Сквирський завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанутильзавод», Київська обл., Сквирський р-н, с. Пищики

до закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод», Київська обл., м. Вишневе

про стягнення 109857,12 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники:

від Позивача: Шевченко П.Є., довіреність вих.№140 від 02 серпня 2010 року,

від Відповідача: не з’явився

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулосьдержавне підприємство «Сквирський завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна «Ветсанутильзавод» (далі - Позивач) до закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(далі - Відповідач) про стягнення 109857,12 грн. заборгованості, що складає 44208,12 грн. основного боргу та 65649,00 грн. штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем строків оплати за послуги за Договором на утилізацію №35 від 09 лютого 2009 року (далі –Договір).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12 липня 2010 року порушено провадження у справі № 22/136-10 та призначено її до розгляду на 11 серпня 2010 року о 10:15 год.

Враховуючи клопотання Відповідача №208 від 10 серпня 2010 року та у зв’язку з його неявкою, а також необхідністю витребування нових доказів, ухвалою господарського суду Київської області від 11 серпня 2010 року згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 01 вересня 2010 року о 10:15 год.

Позивач в судовому засіданні 01 вересня 2010 року подав заяву №468 від 01 вересня 2010 року, якою зменшив позовні вимоги, заявивши до стягнення з Відповідача 44208,12 грн. основної заборгованості.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що зокрема підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення № 0103224499748 від 27 липня 2010 року, явка відповідача обов’язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об’єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01 вересня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір на утилізацію №35 від 09 лютого 2009 року (далі –Договір), згідно пунктів 1.1. та 2.1. якого Замовник (Відповідач) взяв на себе зобов’язання відпустити (передати) безкоштовно Виконавцю (Позивачу) м’ясну сировину, м’ясні продукти, ковбасні вироби в об’ємі 10 тон в місяць для подальшої утилізації, а Позивач - прийняти на переробку вищевказаний об’єм сировини.

В пункті 2.2. Договору вказано, що договірна вартість послуг по утилізації складає 542,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за одну тону.

Згідно пункту 3.3. Договору попередня оплата проводиться на розрахунковий рахунок або в касу Позивача згідно виставлених рахунків.

Судом досліджено, що на виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги по утилізації, всього на суму 71468,12 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами здачі-прийомки виконаних робіт №56 від 12 лютого 2009 року, № 118 від 15 травня 2009 року та №113 від 30 квітня 2009 року, копії яких додані до матеріалів справи.

Як передбачено статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це встановлено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, як це передбачено статтями 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань оплату за надані Позивачем послуги в повному обсязі не здійснив.

Як вбачається з довідки Сквирського відділення «Райффайзен Банк Аваль»б/н б/д Відповідач за період з 09 лютого 2009 року по 31 серпня 2010 року перерахував на користь Позивача згідно Договору на утилізацію №35 від 09 лютого 2009 року грошові кошти в загальній сумі 27260,00 грн., що також підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку Позивача відкритого в акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль»за 11 лютого 2009 року, 12 лютого 2009 року, 06 травня 2009 року, 07 травня 2009 року, 08 травня 2009 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу Відповідача претензію №80 від 27 квітня 2010 року з вимогою сплатити заборгованість, яка становить 44208,12 грн., яку Відповідач отримав 06 травня 2010 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення №5886. Проте Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату послуг не здійснив.

Таким чином, основний борг Відповідача перед Позивачем становить 44208,12 грн., що також засвідчено довідкою Позивача вих.№153 від 31 серпня 2010 року за підписом керівника та головного бухгалтера державного підприємства «Сквирський завод по виробництву м’ясо-кісткового борошна»та скріпленою печаткою підприємства.

Зважаючи на те, що заборгованість у розмірі 44208,12 грн. Відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 44208,12 грн. основного боргу за надані послуги по утилізації сировини за Договором є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, Відповідачем належним чином не запереченою та не спростованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.          

Згідно з правовою позицією, викладеною у пункті 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20 жовтня 2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року»та у пункті 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір; факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Враховуючи зазначене, суд вимоги позивача (з урахуванням їх уточнень у бік зменшення) визнає в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача в повному обсязі виходячи з фактичного розміру позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Київський м’ясопереробний завод»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 9, код 05407953) на користь державного підприємства «Сквирський завод по виробництву м'ясокісткового борошна «Ветсанутильзавод»(09031, Київська обл., Сквирський р-н, с. Пищики, код 05474984) 44208,12 грн. (сорок чотири тисячі двісті вім гривень дванадцять копійок) основного боргу, 442,08 грн. (сто одну гривню тридцять чотири копійки) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

Повне рішення складено «10»вересня 2010 року.