Рішення № 12181586, 30.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2010 р. Справа № 7/132-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовом          Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос», с. Пустоварівка, Сквирський район, Київська область,

про                    стягнення 85714,94грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Євченко Ю.М. –представник за довіреністю №58д. від 21.06.2010року;

від відповідача: Паламарчук М.М. –представник за довіреністю №153 від 08.09.2010року;

                     Капітанюк В.П. –представник за довіреністю №152 від 08.09.2010року.

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №09/670 від 01.07.2010року (вх. №3186 від 14.07.2010року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»(далі –відповідач) про стягнення 85714,94грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»своїх зобов’язань за договором підряду №14 на ремонт виробничих площадок (зернотік) від 14.08.2009року, а саме щодо проведення оплати за виконані роботи, а тому просить суд стягнути на користь позивача 76542,00грн. основного боргу, 3318,00грн. пені, 5357,94грн. штрафу та 497,00грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.07.2010року було порушено провадження у справі №7/132-10 та призначено її розгляд на 05.08.2010року.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 05.08.2010року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, розгляд справи відкладався на 09.09.2010року.

У судове засідання 09.09.2010року представники сторін з’явились і господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 30.09.2010року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2010року на підставі клопотання відповідача строк вирішення спору у справі було продовжено на 15 днів до 04.10.2010року.

У судовому засіданні 30.09.2010року представник позивача у справі подав заяву, якою уточнив вимоги позовної заяви б/н від 30.09.2010року, і повідомив суд, що відповідачем 04.08.2010року був повністю погашений основний борг, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача заявлені штрафні санкції. Також представником позивача у судовому засіданні було подане клопотання про відмову у стягненні з відповідача судових витрат, а саме державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки платіжним дорученням №2023 від 08.09.2010року вказані кошти були сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»на користь позивача. Подані заява та клопотання прийняті судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням вищезазначених заяв.

Представники відповідача у справі у судовому засіданні 30.09.2010року підтвердили факт оплати на користь позивача суми основного боргу та судових витрат, і просили суд відмовити позивачу у стягненні штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

14.08.2009року між Філією «Сквирське районне дорожнє управління»Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(підрядник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»(замовник за договором, відповідач у справі) був укладений договір підряду №14 на ремонт виробничих площадок (зернотік) (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручив, а підрядник забезпечив відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт з поточного ремонту.

Згідно п. 1.3. договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику за цим договором, визначені проектною документацією, яка є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.1. договору визначено, що підрядник розпочинає виконання робіт за цим договором у серпні і завершує виконання робіт за цим договором у серпні 2009року.

Як передбачено п. 3.1. договору, договірна ціна є приблизною (динамічною) і складає 118542,00грн., в тому числі ПДВ в розмірі 19757,00грн.

Згідно п. 12.1. договору приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі (за формою КБ-2) та довідкою про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3) за участю філії Сквирське РайДУ Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»і здійснюється відповідно до вимог загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об’єктів в експлуатацію.

У відповідності до п. 11.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень загальних умов проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та на підставі довідки про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3). Облік витрат акумулюється в філії Сквирське РайДУ Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Пунктом 11.2. договору сторонами погоджено, що підрядник визначає обсяги і вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов’язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3 днів з дня підписання документів замовником.

Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається в межах вартості, передбачених договірною ціною, із урахуванням виконаних обсягів робіт та їх вартості за одиницю виміру.(п. 11.3. договору).

Згідно п. 16.1.-16.2. договору строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов’язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору позивач виконав роботи, передбачені п. 1.1 договору, на загальну суму 118542,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (оригінали оглянуті у судовому засіданні). Відповідач в особі директора Центило Л.В. (відповідно до витягу з ЄДРПОУ станом на 09.08.2010року) прийняв виконання таких робіт, що вбачається з підпису директора відповідача на акті приймання та довідці про вартість підрядних робіт, який засвідчений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос».

З наявних матеріалів справи, а саме банківських виписок по рахунку позивача та оригіналу акта звірки взаєморозрахунків, який підписаний як зі сторони позивача, так і відповідача і скріплений печатками товариств, господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»лише частково оплатило прийняті підрядні роботи, а саме 06.01.2010року у сумі 10000,00грн., 29.01.2010року у сумі 10000,00грн., 02.02.2010року у сумі 10000,00грн., 06.04.2010року у сумі 2000,00грн. та 13.04.2010року у сумі 10000,00грн., а всього сплачено 42000,00грн.

Враховуючи, що відповідач вартість виконаних підрядних робіт оплатив лише частково, позивач звертався до відповідача з листами №20 від 09.03.2010року та №79 від 01.06.2010року, якими вимагав сплатити заборгованість за виконані роботи у розмірі 76542,00грн.

Відповідач відповіді на вказані претензії не надав, наявну заборгованість не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 11.2. договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 3 днів з дня підписання документів замовником. При цьому, господарський суд зазначає, що оскільки з наявних акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість таких робіт не можливо встановити дату їх підписання, то для визначення строку оплати слід застосовувати ч. 2 ст. 530 ЦК України, яка передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак ні після підписання відповідних документів (акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість), ні після направлення позивачем на адресу відповідача вимог №20 від 09.03.2010року та №79 від 01.06.2010року, останній визначену договором вартість виконаних робіт у повному обсязі не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, господарським судом досліджено, що станом на момент звернення позивача з позовом до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 76542,00грн. (118542,00грн., загальна вартість прийнятих робіт, - 42000,00грн., сплачені відповідачем грошові кошти.).

Як вбачається з поданої позивачем у судовому засіданні 30.09.2010року заяви, 04.08.2010року відповідач повністю погасив суму боргу у розмірі 76542,00грн., що підтверджується також наданою відповідачем копією платіжного доручення №1899 від 04.08.2010року. Таким чином, станом на момент розгляду справи у господарському суді заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати вартості підрядних робіт повністю сплачена.

Враховуючи вищевикладене на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 76542,00грн. в зв’язку з відсутністю предмета спору.

Позивачем у справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3318,00грн. пені та 5357,94грн. штрафу.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 14.3. договору передбачено, що замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов’язань і у таких сумах: за порушення грошових зобов’язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів), замовник сплачує підряднику неустойку в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми із урахуванням офіційного індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов’язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості

Оскільки Відкрите акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», згідно ст. 1.1. статуту Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», створене на виконання Указу Президента України від 08.11.2001року №1056 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002року №221 та інших законодавчих актів України і засновником, єдиним акціонером Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»є держава в особі Держаної служби автомобільних доріг України, то господарський суд, зазначає, що позивач у справі належить до суб’єктів господарювання державного сектора економіки. Беручи до уваги наведене, суд вважає нарахування позивачем пені та штрафу у зв’язку з простроченням строків оплати вартості підрядних робіт на підставі п. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України правомірним та обґрунтованим.

Перевіривши розрахунок пені за період з 14.04.2010року по 01.07.2010року (який обмежений позивачем подвійною обліковою ставкою НБУ) та штрафу у розмірі 7% на суму боргу 76452,00грн., господарський суд встановив, що такий розрахунок пені та штрафу є арифметично вірним.

Дослідивши обставини справи, майновий стан сторін, господарський суд дійшов до висновку про доцільність зменшення розміру пені та штрафу, враховуючи наступне.

Стаття 233 ГК України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Таке ж право господарського суду передбачено п. 3 ч.1 ст. 83 ГПК України, де зазначено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до п. 2.4 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань», вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, арбітражний суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Враховуючи вищезазначене та встановивши, що відповідач повністю погасив суму основного боргу, що позивачем заявлено до стягнення і пеню, і штраф одночасно, господарський суд вважає за доцільне зменшити розмір пені до 1659,00грн. та штрафу до 2678,97грн.

Позивачем, згідно ст. 625 ЦК України та п. 14.3. договору, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 497,00грн.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Оскільки три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем 3% річних на суму боргу і одночасно, перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд вважає, що він є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд Київської області дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 4834,97, з яких 1659,00грн. пеня, 2678,97грн. штраф та 497,00грн. 3% річних. В іншій частині позову, а саме в стягненні 1659,00грн. пені та 2678,97грн. штрафу суд відмовляє. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 76542,00грн. основного боргу суд припиняє.

Оскільки спір виник з вини відповідача судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача. Однак враховуючи, що платіжним дорученням №2023 від 08.09.2010року відповідач сплатив в добровільному порядку на користь позивача судові витрати у сумі 1093,15грн., з яких 857,15грн. державне мито та 236,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується і самим позивачем у поданому 30.09.2010року клопотанні, то у господарського суду відсутні підстави повторно стягувати з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»зазначені грошові кошти.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Колос»(09051, Київська область, Сквирський район, с. Пустоварівка, площа Ватутіна, буд. 18А, код ЄДРПОУ 03754120) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, код ЄДРПОУ 33096517) 1 659 (одну тисячу шістсот п’ятдесят дев’ять)грн. 00коп. пені, 2 678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім)грн. 97коп. штрафу, та 497 (чотириста дев’яносто сім)грн. 00 коп. 3% річних.

          3.          Провадження у справі в частині стягнення 76542,00грн. основного боргу припинити.

          4.          В іншій частині позову відмовити.

          5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В. М.

Рішення підписане 05.10.2010року