Рішення № 12181585, 28.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р. Справа № 16/096-10

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Анмакс”, смт. Буча

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Копієвка м’ясопереробний сільськогосподарський комплекс», смт. Буча

про стягнення 14996,44 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача – Поштар Т.П. –довіреність №5367 від 28.12.2009р. - представник;

від відповідача – не з’явився;

від третьої особи - не з’явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №2540 від 04.08.2010р. (Вх. №суду 3732 від 16.08.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Анмакс” (далі –відповідач) за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Копієвка м’ясопереробний сільськогосподарський комплекс» (далі –третя особа) про стягнення заборгованості по лізинговим платежам у сумі 13 443,20 грн., 1 215,13 грн. пені, 190,38 грн. 3% річних, 147,73 грн. інфляційних, а всього 14996,44 грн. та судові витрати.

Відповідно до ухвали від 18.08.2010р. порушено провадження у справі № 16/096-10 та призначено її розгляд на 07.09.2010р. о 10 год. 20 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 07.09.2010р. не з‘явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 18.08.2010р. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 18.08.2010р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача та третьої особи, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 28.09.2010р. за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 28.09.2010р. представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Представник позивача надав докази направлення відповідачу та третій особі претензії від 05.08.2010р.

Відповідач та третя особа своїх представників в судові засідання 07.09.2010р. та 28.09.2010р. не направили, про причини неявки суд не повідомили, витребувані документи суду відповідач не надав, про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином ухвалою суду про порушення провадження у справі від 18.08.2010р. та ухвалою від 07.09.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (із змінами та доповненнями) у разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином відповідач та третя особа вважаються належним чином повідомленими про час та місце судового засідання.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 18.08.2010р. про порушення провадження та ухвалою від 07.09.2010р., які направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців –Товариства з обмеженою відповідальністю «Анмакс»№ 059832 від 14.09.2010р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

встановив:

07 травня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (Лізингодавець далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Копієвка м’ясопереробний сільськогосподарський комплекс»(Лізингоодержувач далі –третя особа) укладено договір фінансового лізингу № 070507-07/ФЛ-Ю-А (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом даного договору є надання позивачем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення Договору якого наведена в специфікації (Додаток 2 до Договору) –далі за текстом Договору –«Майно»або «Предмет лізингу», для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності відповідача на визначений строк, за умовами сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Згідно п. 2.1. Договору строк користування лізингоодержувачем майном становить 61 (шістдесят один) місяць з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі майна згідно пункту 4.3 даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

На виконання п. 1.1. Договору позивач надав третій особі, а ТОВ «Копієвка м’ясопереробний сільськогосподарський комплекс»прийняв у фінансовий лізинг майно, а саме: Автомобіль Skoda Octavia Tour 1.9TDI/66kW5+, кузов № TMBDG41U97B012104, державний реєстраційний №АА3182 СР.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу з передачі майна підтверджується Актом прийому-передачі премета лізингу від 18.05.2007 року, зазначений акт підписаний уповноваженою особою ТОВ «Копієвка м’ясопереробний сільськогосподарський комплекс».

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” від 16.12.1997р. № 723/97-ВР лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3.1. Договору лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (Додаток 1 до Договору) та пунктів 3.4.1-3.4.5. Договору. Лізингові платежі включають:

- згідно п. 3.1.1. Договору, платежі по відшкодуваню (компенсації) частини вартості майна.

- згідно п. 3.1.2. Договору, винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з

врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1.-3.4.5. Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, загальна вартість майна з ПДВ на момент укладення Договору складає 116571,50 грн.

Згідно із п. 3.4. Договору, платежі за договором здійснюються в національній валюті України (гривнях). Всі платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Пунктом 3.4.1. Договору передбачено, що Лізингоодержувач здійснює платежі за цим Договором відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США (крім авансового лізингового платежу).

Позивачем за кожний розрахунковий період ТОВ «Копієвка м’ясопереробний сільськогосподарський комплекс»на підставі договору виставлялись рахунки –фактури на оплату лізингового платежу всього на суму 13443,20 грн.: № СФ-919228 від 28.12.2009р.; № СФ-921069 від 28.01.2010р.; № СФ-922587 від 26.02.2010р; № СФ-923955 від 26.03.2010р., що залишились відповідачем неоплаченими.

З доказів по справі вбачається, що на час розгляду справи в суді ТОВ «Копієвка м’ясопереробний сільськогосподарський комплекс» так і не сплатило позивачу за договором фінансового лізингу № 070507-07/ФЛ-Ю-А від 07.05.2007р. лізингові платежі, отже сума заборгованості по щомісячним лізинговим платежам складає 13443,20 грн.

05.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (Кредитор далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Анмакс” (Поручитель далі - відповідач) з метою забезпечення вимог за Договором фінансового лізингу №070507-07/ФЛ-Ю-А від 07.05.2007р. (надалі –Контракт), укладеного між позивачем та третьою особою, було укладено договір поруки № 070508-56/I (надалі –Договір).

Відповідно до п. 2. Договору, поручитель зобов’язується відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов’язань за контрактом в повному обсязі, а саме: сплату кредиту лізингових платежів у встановлені контрактом строки, вказаний розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути збільшений; сплату кредитору пені за затримку сплати лізингових платежів, яка передбачена контрактом; сплату кредитору штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту. При невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов’язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов’язань за контрактом як від боржника так і від поручителя, як в повному обсязі так і в частині боргу (п. 3. Договору).

Згідно із п. 4. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов’язання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель зобов’язаний виконати таке зобов’язання перед кредитором за боржника протягом 3-х банківських днів з дня отримання відповідної вимоги від кредитора.

Відповідно до п. 5. Договору поручитель за цим договором буде залишатися зобов’язаним нарівні з боржником до моменту виконання всіх зобов’язань боржника за контрактом в повному обсязі. У випадку одержання вимоги кредитора поручитель зобов’язаний протягом трьох календарних днів з моменту отримання такої вимоги повідомити про це боржника (п. 6. Договору).

Згідно із п. 12. Договору, договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позивач звертався до відповідача з вимогою (претензією) №639 від 24.03.2010р. та від 05.08.2010р. щодо погашення відповідачем (поручителем) заборгованості третьої особи (боржника). Докази направлення вимог (претензій) в матеріалах справи.

В порушення умов договору поруки відповідач (поручитель) прострочив сплату лізингових платежів за договором фінансового лізингу № 070507-07/ФЛ-Ю-А від 07.05.2007р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В результаті невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті лізингових платежів за ним утворилась заборгованість, яка згідно позовних вимог становить 13443,20 грн.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони. Відповідач двічі у судові засідання не з’явився, відзиву або доказів оплати лізингових платежів суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 13443,20 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за прострочені платежі на підставі Договору фінансового лізингу № 070507-07/ФЛ-Ю-А від 07.05.2007р. у сумі 13443,20 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 11.2.1 Договору фінансового лізингу за порушення обов’язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів передбачених пунктом 3.1 даного Договору та графіком сплати лізингових платежів (Додаток №1 до Договору) та інших платежів, передбачених Договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавець буде змушений нести збитки (в тому числі пов’язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), лізингоодержувач у термін 5 банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від лізингодавця.

Внаслідок прострочення сплати лізингових платежів позивачем на підставі п. 11.2.1 Договору здійснено нарахування пені на суму боргу, розмір якої становить 1 215,13 грн. згідно розрахунку позивача пеню нараховано за період з 01.02.2010р. по 31.07.2010р. Розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 215,13 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи тому підлягає задоволенню.

У зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання позивач також просить стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 147,73 грн. за період з 01.01.2010р. по 04.08.2010р. та 3% річних в розмірі 190,38 грн. за період з 29.12.2009р. по 04.08.2010р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі: 13443,20 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 1 215,13 грн. пені, 147,73 грн. інфляційних та 3% річних в сумі 190,38 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Анмакс” (08292, Київська область, смт. Буча, вул. Тарасівська, 32, Ідентифікаційний код 31119102, п/р 26006060055517 в Маньківському відділенні Черкаської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк», смт. Маньківка, МФО 354347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, Ідентифікаційний код 33880354, п/р 26002262400276 в ВАТ «ВіЕйБі Банк»в м. Києві, МФО 380537) 13443 (тринадцять тисяч чотириста сорок три)грн. 20 коп. заборгованості по лізинговим платежам, 1 215 (одна тисяча двісті п'ятнадцять) грн. 13 коп. пені, 147 (сто сорок сім) грн. 73 коп. інфляційних, 190 (сто дев’яносто) грн. 38 коп. 3% річних, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 96 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О.Христенко