Рішення № 12181580, 28.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р. Справа № 10/165-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                       Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/165-10

за позовом                     публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»,

                              м. Київ

до                               орендного підприємства «Броварипромжитлобуд», м. Бровари

про                               стягнення 168704,30 грн.

Представники:

від позивача:           Ружицький І.Г. - довіреність № 206 від 01.07.2010 р.;

від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до орендного підприємства «Броварипромжитлобуд»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 168704,30 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 30 від 03.01.2008 р., у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 119000,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 27250,99 грн. інфляційних втрат, 7325,42 грн. 3 % річних, 15127,89 грн. пені.

Ухвалою суду від 02.08.2010 р. порушено провадження у справі № 10/165-10 та призначено її до розгляду.

Ухвалою від 09.09.2010 р. судом, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи, у зв’язку із неявкою в судове засідання представників сторін та поданим позивачем через загальний відділ господарського суду клопотанням № 330 від 17.09.2010 р. про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 21.09.2010 р. за клопотанням позивача та у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача відкладено розгляд справи.

В судовому засіданні 28.09.2010 р. представником позивача подано клопотання № 385 від 27.09.2010 р. про уточнення позовних вимог, в якому останній просить замінити передбачену п. 5.5 Договору купівлі-продажу № 30 від 03.01.2008 р. відповідальність відповідачем, у вигляді штрафу - пенею, з посиланням на ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Крім того, представником позивача надано суду клопотання б/н від 28.09.2010р., на підставі ст. 78 ГПК України, в якій останній відмовляється від позову в частині стягнення 7575,01 грн. заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання 28.09.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 21.09.2010 р. повторно не виконав, відзив на позов до суду не надіслав. Відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення останньому рекомендованого поштового відправлення ухвали суду від 21.09.2010 р.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Дарницький завод ЗБК»(позивач, далі-продавець) та відповідачем (далі-покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 30, відповідно до умов п.п. 1.1. 2.1 якого продавець зобов’язується виготовити та передати у власність покупця, згідно із заявкою залізобетонні вироби в асортименті, товарний бетон (далі-товар), загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура якого, визначається на підставі заявок покупця, у рахунках-фактурах продавця, які є невід’ємною частиною договору, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити вартість товару відповідно до умов цього договору.

Згідно з Статутом публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»затвердженого загальними зборами відкритого акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(протокол № 20-04/2010 від 20.04.2010 р.), зареєстрованого держаним реєстратором Дарницької районної у місті Державною адміністрацією за № 10651050008001103 від 01.06.2010 р., публічне акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК»засноване шляхом перетворення державного підприємства Дарницький завод ЗБК ВО «Укртрансзалізобетон»корпорації «Укртрансбуд»у відкрите акціонерне товариство «Дарницький завод ЗБК».

На виконання умов договору купівлі-продажу № 30 від 03.01.2008 р. позивачем в період з 10.03.2008 р. по 04.07.2008 р. поставлено згідно з видатковими накладними, копії яких у кількості 261 шт. наявні в матеріалах справи, товар, всього на загальну суму 1617912,74 грн.

Крім того, позивач зазначає, що у відповідача станом на 10.03.2008 р. рахується несплачена заборгованість у сумі 7575,01 грн., за товар поставлений раніше.

Отже, позивачем, з урахуванням поставки на суму 7575,01 грн., надано відповідачу різними партіями товар на загальну суму 1425487,75 грн.

1617912,74 (товар за накладними, наявними в м.с. + 7575,01 грн. заборгованість за раніше поставлений товар) = 1625487, 75 грн.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОФ № 003332 від 05.05.2008 р. на ім’я Мазури Івана Петровича, серії ЯОФ № 003429 від 02.06.2008 р., серії ЯОФ № 003198 від 29.02.2008 р., серії ЯОФ № 003269 від 31.03.2008 р., серії ЯОФ № 003269 від 31.03.2008 р. на ім’я Рябої Ольги Іванівни, копії яких наявні в матеріалах справи.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати замовленого товару, а у випадку відпуску товару за домовленістю сторін без попередньої оплати, розрахунок за товар здійснюєится на протязі 10-ти календарних днів з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, згідно з отриманими рахунками-фактури.

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій банківських виписок з особистого рахунку позивача, вартість товару, поставленого позивачем на підставі видаткових накладних та прийнятого відповідачем на підставі довіреностей, сплачена останнім частково у сумі 1506487,75 грн., вартість товару у сумі 119000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою (1625487,75 грн. - 1506487,75 = 119000,00 грн.).

Позивач, неодноразово звертався до відповідача з претензіями про погашення сум заборгованості, так 25.01.2010 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 19 на суму 119000,00 грн., в якій вимагає від відповідача протягом 10 календарних днів сплатити заборгованості за отриманий товар.

Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, оплату вартості отриманого товару не здійснив.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу частини першої та сьомої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні 28.09.2010 р. представником позивача надано суду клопотання б/н від 28.09.2010 р., на підставі ст. 78 ГПК України, в якій останній відмовляється від позову в частині стягнення 7575,01 грн. заборгованості.

Обґрунтовуючи зазначене клопотання, позивач посилається на те, що заборгованість у сумі 7575,01 грн., виникла у відповідача за раніше поставлений товар в іншій період, і що у позивача немає доказів поставки/отримання партії такого товару на суму 7575,01 грн.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем щодо оплати поставленого, на підставі Договору купівлі - продажу № 30 від 01.01.2008 р. товару на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості у сумі 111424,99 грн. відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача в цій частині визнається судом правомірною та підлягає задоволенню, а в частині стягнення з відповідача 7575,01 грн. заборгованості, господарський суд приймає відмову і вважає за необхідне провадження у справі в цій частині припинити.

Крім того, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 7325,42 грн. та інфляційні втрати у сумі 27250,99 грн., які нараховані позивачем від сум заборгованості по кожній накладній окремо.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування позивачем 3 % річних і інфляційних втрат, та дійшов висновку про задоволення зазначених вимог, за розрахунком доданим до позовної заяви, який є арифметично вірним.

Також, позивач, згідно з уточненнями позовними вимогами просить суд стягнути з відповідача 15127,89 грн. пені, яка нарахована від сум заборгованості по кожній накладній окремо.

Умовами п. 5.3 договору передбачено, що за прострочення строків оплати поставленого товару, передбаченими договором, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов’язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки виконання.

Оскільки, договором, а саме п. 5.3, передбачена відповідальність відповідача за порушення строків оплати товару у вигляді стягнення штрафу у розмірі 10 %, проте встановлено, що він стягується за кожен день прострочки платежу, то виходячі з приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, за своєю правовою природою це є пенею.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та враховуючи, що розрахунок пені, доданий позивачем до позовної заяви, є вірний, вимога позивача про стягнення з відповідача 15127,89 грн. пені підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Судові витрати розподілені судом, з урахуванням наданої позивачем заяви про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 7575,01 грн. заборгованості.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 7575,01 грн. припинити.

2. В іншій частині позову позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з орендного підприємства «Броварипромжитлобуд»(07400, м. Бровари, вул. Незалежності, 14; код ЄДРПОУ 05472985) на користь публічного акціонерного товариства «Дарницький завод ЗБК»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 11; код ЄДРПОУ 01373298) 111424,99 грн. заборгованості, 7325,42 грн. 3 % річних, 27250,99 грн. інфляційних втрат, 15127,89 грн. пені, а також судові витрати: 1611,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 225,41 грн. витрат по сплаті за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       А.І. Привалов

Повне рішення складено - 05.10.2010 р.