Рішення № 12181576, 21.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2010 р. Справа № 10/128-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                             Привалова А.І.

при секретарі                                                                       Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/128-10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ;

до           1) товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївське», м. Сквира;

           2) закритого акціонерного товариства «Форум-ДС», м. Київ;

про стягнення 468339,63 грн.

за участю представників:

від позивача: Брус О.М., довіреність від 20.11.2009р. б/н;

від відповідача 1: Грицюк О.М., директор, наказ від 01.10.2005р. № 33;

Овчінніков Ю.М., довіреність від 20.07.2010р. б/н;

від відповідача 2: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївське»(далі –відповідач 1) та закритого акціонерного товариства «Форум-ДС»(далі –відповідач 2) про стягнення 468339,63 грн.

          Вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов Договору фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р. відповідачем 1 не були сплачені у визначений строк лізингові платежі за користування майном, встановлені графіком сплати лізингових платежів, у зв’язку з чим утворилась заборгованість у сумі 443540,83 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 5504,77 грн. –3 % річних та 19294,03 грн. –інфляційних втрат. При цьому, в якості забезпечення виконання зобов’язань за Договором фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено Договір поруки № 692/SUR від 01.08.2008р., тому, на підставі ст. 554 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних солідарно з боржника та поручителя.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2010р. порушено провадження у справі № 10/128-10 та призначено її до розгляду на 06.07.2010р.

Присутнім у судовому засідання 06.07.2010р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 06.07.2010р. суд відклав розгляд справи на 22.07.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідачів та не поданням останніми витребуваних судом документів.

Присутній у судовому засіданні 22.07.2010р. представник позивача заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи, у зв’язку з можливим врегулюванням спору мирним шляхом.

Присутні в засіданні суду представники відповідача 1 проти відкладення розгляду справи не заперечували та надали суду витребувані документи і письмове пояснення по суті позовних вимог, в яких зазначається, що невиконання умов Договору фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р. в частині сплати лізингових платежів виникло, у зв’язку з фінансовою кризою в державі.

Ухвалою від 22.07.2010р. суд відклав розгляд справи на 03.08.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача 2 та не поданням останнім витребуваних судом документів.

Крім того, ухвалою від 22.07.2010р., на підставі ч. 4 ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін суд продовжив строк вирішення спору у справі № 10/128-10.

Присутній у судовому засіданні 03.08.2010р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки сторони ще проводять переговори щодо мирного врегулювання спору.

При цьому, повноважні представники відповідачів у судове засідання не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Ухвалою від 03.08.2010р. суд відклав розгляд справи на 09.09.2010р.

Представники позивача та відповідача 2 в засідання суду 09.09.2010р. не з’явились, про причини неявки господарський суд не повідомили.

Представники відповідача 1 присутні у судовому засіданні заявили про неможливість розгляду справи без участі представника позивача та просили відкласти розгляд справи.

Ухвалою від 09.09.2010р. суд відклав розгляд справи на 21.09.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання повноважних представників позивача та відповідача 2, а також не поданням останнім витребуваних судом документів.

Присутній у судовому засіданні 21.09.2010р. представник позивача, на підставі ст. 22 ГПК України, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 154378,90 грн. Дана заява обґрунтована тим, що при визначенні суми боргу не була врахована Додаткова угода № 2 від 02.01.2009р. до Договору фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р., якою внесені зміни до графіку лізингових платежів.

Таким чином, позовні вимоги розглядаються в межах нової ціни позову в розмірі 154378,90 грн.

Крім того, відповідач 1 звернувся до суду з клопотанням про розстрочення сплати суми боргу на 12 місяців рівними частинами, з дня винесення судом рішення. Дане клопотання обґрунтовано тим, що ТОВ «Шамраївське»перебуває у важкому фінансовому стані та майже припинило господарську діяльність.

Представник позивача заперечив проти розстрочення суми боргу.

Суд, розглянувши клопотання відповідача 1, відмовив в його задоволенні, оскільки обставини викладені в клопотанні документально не підтверджені.

Крім того, враховуючи систематичну неявку представника відповідача 2 у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання 21.09.2010 р., господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, яких достатньо для винесення рішення по суті спору.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2008р. між позивачем (за договором – лізингодавець) та відповідачем 1 (за договором –лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу № № 692-LD, відповідно до умов якого лізингодавець бере на себе зобов’язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержвачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема у Додатку № 1 до цього Договору) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. Ціна предмету лізингу становить еквівалент 1034447,99 доларів США, у т. ч. ПДВ, що на день укладання цього договору становить 5012004,00 грн. Строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у Додатку № 2 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати цей договір до закінчення строку лізингу (п.п. 1.1., 1.3. договору).

Згідно з п. 3.1. договору, загальні умови поставки визначаються у Додатку № 1 до договору.

Складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів, визначені в графіку лізингових платежів у додатку № 2 до договору, який є його невід’ємною частино (п. 7.1. договору).

Датою оплати вважається дата надходження коштів, перерахованих лізингоодержувачем, на рахунок лізингодавця (п. 9.3 договору).

На виконання умов укладеного договору, між позивачем та відповідачем 1 було підписано Специфікацію та Графік лізингових платежів до Договору фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р.

14.08.2008р. між позивачем, відповідачем 1 та продавцем було підписано акт приймання-передачі, згідно з яким лізингоодержувач отримав предмет лізингу –гусеничний гідравлічний екскаватор HITACHI ZX850-3 вартістю 1075596,54 доларів США, що еквівалентно 5012004,00 грн.

Крім того, лізингодавець (позивач) та лізингоодержувач (відповідач 1) уклали Додаткову угоду № 1 від 14.08.2008р. до Договору фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р., якою внесли зміни до п. 1.1. договору щодо вартості предмету лізингу та погодили зміни до графіку платежів.

02.01.2009р. сторони уклали Додаткову угоду № 2 до договору, згідно якої внесли зміни до графіку платежів, виклавши останній у новій редакції.

22.04.2009р. між позивачем та відповідачем 1 було підписано Угоду про розірвання Договору фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р. та складено акт приймання-передачі від 22.04.2009р., згідно якого лізингоодержувач повернув предмет лізингу лізингодавцю.

Проте, на момент розірвання договору та повернення предмету лізингу, відповідач 1 не виконав взяті на себе зобов’язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 154378,90 грн.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Законом України «Про фінансовий лізинг»визначено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України, передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті лізингових платежів на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та не оспорюється відповідачем 1, позовна вимога про стягнення з відповідача 154378,90 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

01.08.2008р. між лізингодавцем (позивачем), лізингоодержувачем (відповідачем 1) та поручителем (відповідачем 2) було укладено Договір поруки № 692/SUR, згідно з яким поручитель зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю за його першою вимогою, всі необхідні платежі за договором фінансового лізингу загальною сумою до еквіваленту 1 034 447,99 доларів США та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же сумі, валюті, та в той же самий час, як де визначено в договорі фінансового лізингу.

Згідно п. 1.2 договору поруки, поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п. 1.1 договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога - протягом 5 робочих днів з дати такої вимоги.

Так, у зв’язку з наявністю боргу по Договору фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р. позивачем було направлено поручителю (відповідачу 2) лист від 03.04.2009р. з вимогою сплатити несплачені лізингоодержувачем періодичні лізингові платежі на загальну суму 444 606,68 гри. ЗАТ «ФОРУМ-ДС»отримало вищевказану вимогу 06.04.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення письмового відправлення.

Однак, відповідач 2 не виконав своїх зобов'язань за договором поруки та не сплатив заборгованість ТОВ «Шамраївське»за Договором фінансового лізингу № 692-LD від 01.08.2008р. у вказані в вимозі строки.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 солідарно 154378,90 грн. заборгованості обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївське»(09000, Київська область, м. Сквира, вул. Шевченка, 35-А; код ЄДРПОУ 31890057) та закритого акціонерного товариства «Форум-ДС»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 1; код ЄДРПОУ 31777631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, блок 5, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 33942232) 154 378 грн. 90 коп. –заборгованості, 1543 грн. 79 коп. –державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. Повернути на підставі рішення з Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, блок 5, 2-й поверх; код ЄДРПОУ 33942232) зайве сплачене державне мито в сумі 3456 грн. 21 коп., перераховане платіжним дорученням № 2076 від 27.05.2010р., оригінал якого залишено в матеріалах справи № 10/128-10.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           А.І. Привалов

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі – 14.10.2010 р.