Рішення № 12181573, 01.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2010 р. Справа № 14/143-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Шкарівська І. В. (довіреність б/н від 19.08.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства „Атлант-плюс”, с. Рожни, Броварський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтек-інвест”, с. Калинівка, Макарівський район

про стягнення 1 552, 60 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство „Атлант-плюс” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Альтек-інвест” про стягнення 1552, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати у повному обсязі за товар та за виконані позивачем роботи згідно рахунку-фактури № А-000403 від 01.10.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2010 р. порушено провадження у справі № 14/143-10 за позовом Малого приватного підприємства „Атлант-плюс” до ТОВ „Альтек-інвест” про стягнення 1 552, 60 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.08.2010 р.

04.08.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.08.2010 р.

20.08.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.09.2010 р.

01.09.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та існі пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 р. позивачем було виставлено та надано відповідачу рахунок-фактуру № А-000403 на виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій на загальну суму 13312, 60 грн.

В свою чергу відповідачем за період з 22 жовтня 2008 р. по 10 лютого 2009 р. було лише частково оплачено вищевказаний рахунок та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 11760, 00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача, наявними у матеріалах справи.

07.11.2008 р. позивачем складено та підписано зі своєї сторони акт № 000342 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на виготовлення та встановлення металопластикових конструкцій на загальну суму 13312, 60 грн. згідно рахунку-фактури № А-000403 від 01.10.2008 р.

03.03.2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензію № 2 (вих. № 59 від 26.02.2010 р.), у якій просив відповідача провесту повну оплату за виконані роботи у розмірі 1552, 60 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 1045 від 03.03.2010 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 03.03.2010 р.

23.03.2010 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 69 від 22.03.2010 р., яким він направив відповідачу для підписання акт № 000342 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.11.2008 р. Факт направлення позивачем листа № 69 від 22.03.2010 р. та акту № 000342 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.11.2008 р. відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 4266 від 23.03.2010 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 23.03.2010 р.

29.04.2010 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 44 від 27.04.2010 р., у якому просив відповідача провесту повну оплату за виконані роботи у розмірі 1552, 60 грн. Факт направлення позивачем листа № 44 від 27.04.2010 р. відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 0258 від 29.04.2010 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 29.04.2010 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із виконанням робіт здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 цього ж кодексу якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідно до ст. ст. 207, 641, 642 Цивільного кодексу України у жовтні 2008 р. між сторонами виникли договірні відносини і зобов’язання, предметом яких було виконання позивачем робіт, що підтверджується вищевказаними документами, наявними в матеріалах справи.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 854 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару та підряду у письмовій формі між сторонами не підписувався.

Отже, виходячи із вищевказаних норм, обов’язок відповідача щодо оплати товару та виконаних позивачем робіт виник після пред’явлення позивачем вимоги - претензії № 2 (вих. № 59 від 26.02.2010 р.) –з 04.03.2010 р. протягом семи днів, а прострочення виконання відповідачем обов’язку по оплаті товару та виконаних позивачем робіт почалось після закінчення семиденного строку від дня пред’явлення вимоги, а саме з 11.03.2010 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати товару та виконаних позивачем робіт у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 1552, 60 грн., що підтверджується вищевказаними документами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 1 552, 60 грн. за рахунком-фактурою № А-000403 від 01.10.2008 р. та актом № 000342 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.11.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтек-інвест” (ідентифікаційний код 34311466) на користь Малого приватного підприємства „Атлант-плюс” (ідентифікаційний код 24892670) 1552 (одна тисяча п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 60 (шістдесят) коп. заборгованості та судові витрати 102 (сто дві) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

23 вересня 2010 р.