Рішення № 12181567, 15.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р. Справа № 14/186-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Воробйова О. О. (довіреність № 47 від 25.08.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хіпп Україна”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бебі-Бум”, с. Трушки, Білоцерківський район

про стягнення 140954, 36 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Хіпп Україна” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Бебі-Бум” про стягнення 140954, 36 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати у повному обсязі за товар за договором поставки № 34/06-Р від 04.07.2006 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2010 р. порушено провадження у справі № 14/186-10 за позовом ТОВ „Хіпп Україна” до ТОВ „Бебі-Бум” про стягнення 140954, 36 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.09.2010 р.

15.09.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обов’язок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 09152, площа Центральна, 4, с. Трушки, Білоцерківський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

04.07.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 34/06-Р, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупцю, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Згідно п. 3.1. договору найменування та кількість товару, що передається постачальником і приймається покупцем зазначається в товарно-транспортних накладних, які є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 3.11. договору сторони домовились, що в разі не реалізації поставленого товару покупцем протягом 90 календарних днів, покупець має право повернути, а постачальник, відповідно, прийняти не реалізований у вказаний термін товар.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна товару визначається на підставі специфікації, затвердженої сторонами, яка складає невід’ємну частину цього договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за реалізований товар здійснюється через 7 календарних днів в залежності від обсягу реалізованого кінцевому покупцю товару, протягом всього терміну реалізації.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що по результатом діяльності за визначені періоди діяльності, сторони зобов’язуються проводити звірку взаєморозрахунків, результати якої оформляються відповідним актом. Дані, підтверджені сторонами в акті звірки, є підставою для остаточних розрахунків.

Пунктом 8.1. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2006 р.

Відповідно до п. 8.2. договору у разі, якщо жодна із сторін не виявить заперечень у письмовій формі за 15 днів до закінчення дії цього договору, строк дії договору вважається продовженим на три роки.

04.07.2006 р. між позивачем та відповідачем було підписано протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 34/06-Р від 04.07.2006 р.

Згідно п. 3.1. договору (в узгодженій сторонами редакції відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 04.07.2006 р.) найменування та кількість товару, що передається постачальником і приймається покупцем зазначається в видаткових накладних, які є невід’ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 3.11. договору (в узгодженій сторонами редакції відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 04.07.2006 р.) продавець повинен повернути товар, який не був реалізований на протязі його терміну придатності, на протязі 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення від покупця.

На виконання умов договору позивачем протягом періоду з вересня 2009 р. по березень 2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 140954, 36 грн., що підтверджується видатковими накладними, перелік яких наведений у розрахунку заборгованості –додатку № 1 до позовної заяви та відповідними довіреностями відповідача, виданими на своїх представників для отримання товару.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 140954, 36 грн., що підтверджується видатковими накладними, перелік яких наведений у розрахунку заборгованості –додатку № 1 до позовної заяви та відповідними довіреностями відповідача, виданими на своїх представників для отримання товару, актом звірки розрахунків за період з 01.06.2010 р. по 31.07.2010 р., підписаним обома сторонами, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 140954, 36 грн. за договором поставки № 34/06-Р від 04.07.2006 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Також, позивач у позовній заяві просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві, в межах ціни позову.

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У зв’язку із тим, що позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд дійшов висновку про залишення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без задоволення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Бебі-Бум” (ідентифікаційний код 32445055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хіпп Україна” (ідентифікаційний код 32524959) 140954 (сто сорок тисяч дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 36 (тридцять шість) коп. заборгованості та судові витрати 1 409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 54 (п’ятдесят чотири) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять три) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Хіпп Україна” про вжиття заходів до забезпечення позову, викладеній у позовній заяві № 253/2010 від 25.08.2010 р.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

23 вересня 2010 р.