YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Господарський суд Київської області

Рішення № 12181566, 15.09.2010, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення

15.09.2010

Номер справи

14/184-10

Номер документу

12181566

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р. Справа № 14/184-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Богатиренко О. В. (довіреність б/н від 30.07.2010 р.), Делидивка С. Г. (довіреність б/н від 30.07.2010 р.);

від відповідача: Коваль О.П. (довіреність від 09.08.2010 р., зареєстрована в реєстрі за № 2673);

розглянувши матеріали справи

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією „Імперіал Тобако Юкрейн”, м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

про стягнення 22879 908, 84 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземною інвестицією „Імперіал Тобако Юкрейн” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 22504 372, 24 грн. заборгованості, 375536, 60 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно дистрибуторської угоди № 3Д/556 від 01.10.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2010 р. порушено провадження у справі № 14/184-10 за позовом Підприємства з іноземною інвестицією „Імперіал Тобако Юкрейн” до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 22879 908, 84 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.09.2010 р.

09.09.2010 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 08.09.2010 р. про зменшення позовних вимог, у якій він просить суд стягнути з відповідача на його користь 12504372, 24 грн. заборгованості за договором та 374107, 12 грн. пені.

Заява б/н від 08.09.2010 р. позивача про зменшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

15.09.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, визнав позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 12504372, 24 грн. та заперечував проти позовних вимог в частині стягнення 374107, 12 грн. пені., відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено дистрибуторську угоду № 3Д/556, згідно умов п. 1.1. якого імперіал продає, а дистрибутор купує тютюнові вироби та приймає на себе обовязки щодо розповсюдження та реалізації товару на умовах, що передбачені цією угодою, на території Київської та Черкаської областей.

Відповідно до п. 3.1. договору оплата за отриманий товар здійснюється дистрибутором на умовах повної передоплати або товарного кредиту, забезпеченого гарантією банку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок імперіала.

Пунктом 13 договору визначено термін його дії, згідно якого ця угода набуває чинності з дати підпису та діє до 30.09.2009 р. включно, а по відношенню платежів до повного виконання дистрибютором своїх зобовязань щодо оплати отриманого товару, включаючи оплату пені та відшкодування збитків.

14.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було підписано договір про внесення змін до дистрибуторської угоди № 3Д/556 від 01.10.2008 р., згідно якої сторони домовились викласти п. 13 дистрибуторської угоди № 3Д/556 від 01.10.2008 р. у наступній редакції: „ця угода набуває чинності з дати підпису та діє до 30.09.2010 р. включно, а по відношенню платежів до повного виконання дистрибютором своїх зобовязань щодо оплати отриманого товару, включаючи оплату пені та відшкодування збитків.”

На виконання умов договору позивачем у період з 25.06.2010 р. по 09.07.2010 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар тютюнові вироби на загальну суму 22504372, 24 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями відповідача, виданими на своїх представників на отримання товару, перелік яких зазначений у розрахунку ціни позову від 05.08.2010 р. додатку № 1 до позовної заяви від 05.08.2010 р., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем у серпні 2010 р. було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 10 000000, 00 грн. (сплачено банком-гарантом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” за банківською гарантією), що підтверджується відповідною випискою з банківського рахунку позивача, наявною у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 12 504372, 24 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями відповідача, виданими на своїх представників на отримання товару, перелік яких зазначений у розрахунку ціни позову від 05.08.2010 р. додатку № 1 до позовної заяви від 05.08.2010 р., актом звірки взаємних розрахунків від 30.08.2010 р. та заявою № 50 від 05.08.2010 р. про порушення справи про банкрутство, складеною самим відповідачем та поданою ним до господарського суду Київської області, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 12 504372, 24 грн. за дистрибуторською угодою № 3Д/556 від 01.10.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену дистрибуторською угодою № 3Д/556 від 01.10.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару всього на загальну суму 374107, 12 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 7.3. договору (в редакції договору б/н від 14.09.2009 р. про внесення змін до дистрибуторської угоди № 3Д/556 від 01.10.2008 р.) передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати дистрибутором імперіалу товару, отриманого згідно із специфікаціями дистрибутор зобовязаний сплатити імперіалу пеню в розмірі 0, 09 % від суми отриманого, але не оплаченого товару за кожний день прострочення платежів.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості за договором наступний: