Рішення № 12181560, 13.08.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2010 р. Справа № 14/153-10

          Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Борисенко А. М. (довіреність № 38 від 12.07.2010 р.);

від відповідача: не з’явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Білоцерківського комунального метрологічного підприємства Київської обласної ради „Теплоавтоматика”, м. Біла Церква

до Відкритого акціонерного товариства „Богуславський консервний завод”, м. Богуслав

про стягнення 9 264, 53 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Білоцерківське комунальне метрологічне підприємство Київської обласної ради „Теплоавтоматика” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ВАТ „Богуславський консервний завод” про стягнення, 9264, 53 грн. (7 874, 40 грн. –основна заборгованість, 800, 49 грн. –пеня, 145, 52 грн. –3 % річних, 444, 12 грн.–інфляційні збитки).

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо оплати виконаних робіт по калібруванню та повірки засобів вимірювальної техніки на котельні та технологічному обладнанні відповідача згідно договору № 28 від 22.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010 р. порушено провадження у справі № 14/153-10 за позовом Білоцерківського комунального метрологічного підприємства Київської обласної ради „Теплоавтоматика” до ВАТ „Богуславський консервний завод” про стягнення 9264, 53 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.08.2010 р.

13.08.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву, письмові пояснення, заяви, клопотання та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

22.10.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 28, згідно умов п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт: „Калібрувальні роботи та повірка засобів вимірювальної техніки на котельні та технологічному обладнанні замовника”.

Згідно п. 2.2. договору закінченні в повному обсязі роботи або їх етапи оформляються актом виконаних робіт, що направляється виконавцем замовнику. У випадку мотивованої відмови сторонами складається протокол з переліком недоробок та строками їх усунення.

Відповідно до п. 3.1. договору за виконану у відповідності з даним договором роботу замовник сплачує виконавцеві суму згідно рахунка-фактури на протязі 5 днів після оформлення актів віконих робіт.

Пунктом 3.2. договору визначено, що перервані у зв’язку з незалежних від виконавця причин роботи оформляються актом припинення робіт з розрахунком виконаного об’єму робіт, що підписується сторонами та підлягає оплаті протягом 10 днів здня підписання цього акта. Непорозуміння з цього питання вирішуються сторонами у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. 3.6. договору порядок оплати: 100 % після підписання акту виконання робіт.

Відповідно до п. 6.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 01.11.2010 р.

На виконання умов договору позивачем були надані послуги відповідачу по калібруванню та повірки засобів вимірювальної техніки на котельні та технологічному обладнанні відповідача на загальну суму 7 874, 40 грн., що підтверджується Актом № 119 приймання виконаних підрядних робіт від 10.11.2009 р. на суму 4335, 60 грн. та Актом № 120 приймання виконаних підрядних робіт від 10.11.2009 р. на суму 3538, 80 грн.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов’язання щодо надання послуг, а відповідач не виконав свої зобов’язання щодо оплати за отримані послуги, оскільки відповідачем не була проведена оплата за отримані послуги.

Станом на час розгляду справи відповідач так і не виконав свої зобов’язання по оплаті за отримані послуги і його заборгованість складає 7 874, 40 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв’язку наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України зазначає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та на момент розгляду справи відповідач не виконав у обов’язок щодо оплати за отримані послуги і його заборгованість перед позивачем складає 7 874, 40 грн., що підтверджується Актом № 119 приймання виконаних підрядних робіт від 10.11.2009 р. на суму 4335, 60 грн. та Актом № 120 приймання виконаних підрядних робіт від 10.11.2009 р. на суму 3538, 80 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 7 874, 40 грн. за договором № 28 від 22.10.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 28 від 22.10.2009 р. за період прострочення виконання обов’язку по оплаті товару з 16.11.2009 р. по 16.05.2010 р. у загальному розмірі 800, 49 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті актів за виконані роботи замовник сплачує пеню 0, 5 % від суми за кожний прострочений день.

Розрахунок пені, виконаний позивачем, є вірним, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені за договором № 28 від 22.10.2009 р. у розмірі 800, 49 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми заборгованості за період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті отриманих послуг згідно договору № 28 від 22.11.2009 р. у розмірі 444, 12 грн. і 145, 52 грн. відповідно, згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3 % річних, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

7874.4016.11.2009 - 05.07.20102323 %150.15

Сума 3 % річних згідно розрахунку, виконаного позивачем, становить 145, 52 грн. Дана сума є меншою за суму 3 % річних згідно розрахунку, проведеного судом, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 145, 52 грн.

Розрахунок інфляційних збитків, виконаний позивачем, є також невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.12.2009 - 31.03.20107874.401.056440.978315.37

Отже, розмір інфляційних збитків за договором № 28 від 22.11.2009 р. становить 440, 97 грн.

Сума інфляційних збитків згідно розрахунку, виконаного позивачем, становить 444, 12 грн. Дана сума є більшою за суму інфляційних збитків згідно розрахунку, проведеного судом, а тому суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків у розмірі 440, 97 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Богуславський консервний завод” (ідентифікаційний код 05528467) на користь Білоцерківського комунального метрологічного підприємства Київської обласної ради „Теплоавтоматика” (ідентифікаційний код 20618162) 7 874 (сім тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 40 (сорок) коп. заборгованості, 800 (вісімсот) грн. 49 (сорок дев’ять) коп. пені, 440 (чотириста сорок) грн. 97 (дев’яносто сім) коп. інфляційних збитків, 145 (сто сорок п’ять) грн. 52 (п’ятдесят дві) коп. 3% річних від суми заборгованості та судові витрати 100 (сто) грн. 98 (дев’яносто вісім) коп. державного мита і 233 (двісті тридцять три) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

23 вересня 2010 р.