Рішення № 12181236, 11.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/31611.10.10

Суддя Мудрий С.М., розглянув справу

За позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк

«Київ»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд –2000»

про стягнення 29616,36 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кушнір Н.Ф. представник за довіреністю № б/н від 11.10.2010 р;

від відповідача: Молодюк А.Л. представник за довіреністю № 21/199 від 03.09.2010 р..

за зустрічним

позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд –2000»

до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

про визнання кредитного договору № 61/06 від 26.05.2006 р. недійсним з

моменту його укладення

За участю представників сторін:

від позивача: Молодюк А.Л. представник за довіреністю № 21/199 від 03.09.2010 р.;

від відповідача: Кушнір Н.Ф. представник за довіреністю № б/н від 11.10.2010 р.

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ»звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд –2000» про стягнення 29616,36 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.05.2006 між АКБ "Київ" (нова назва - ПАТ "АКБ "Київ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центрінвестбуд-2000" укладено Кредитний договір № 61/06 (надалі - Кредитний договір) за умовами якого Відповідачу надано кредит у сумі 800 200 грн. зі строком користування до 25.05.2007 та сплатою 20 % річних.

Додатковою угодою № 4 від 23.05.2008 до Кредитного договору сторони домовились продовжити строк користування кредитом до 21.05.2009.

Свої зобов'язання Позивач виконав у повному обсязі, кредитні кошти надав Відповідачу відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Кредитного договору, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 26.05.2006.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору остаточне повернення кредиту здійснюється не пізніше 21.05.2009, відповідач 27.06.2008 повернув кредит у повному обсязі.

Згідно п. 4.4.1. Кредитного договору відповідач зобов'язався забезпечити своєчасну сплату процентів за користування кредитом та належне виконання всіх інших своїх зобов'язань за цим договором.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року, які за умовами п.п. 4.4.9. цього договору Відповідач зобов'язується щомісячно перераховувати на рахунок Позивача.

Станом на 01.06.2010 відповідач умови Кредитного договору не виконав, внаслідок чого прострочена заборгованість по процентам становить 26897,15 грн.

Згідно п. 8.1. Кредитного договору при порушенні строку сплати процентів за його користування відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки, при цьому з урахуванням ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку із цим в період з 03.12.2009 по 31.05.2010 нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту становить 2719,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2010 року порушено провадження у справі № 33/316, розгляд справи призначено на 21.09.2010 р. на 10:50 год.

В судовому засіданні 21.09.2010 року, представником позивача на виконання вимог ухвали від 26.07.2010 року були надані додаткові документи. Представником відповідача надано відзив на позовну заяву.

21.09.2010 року представник відповідача через загальний відділ діловодства надав зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд -2000»до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»про визнання кредитного договору № 61/06 від 26.05.2006 року недійсним з моменту його укладення.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 26 травня 2006 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (надалі –Кредитор), з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд - 2000»(надалі –Позичальник) з іншого боку було укладено кредитний договір № 61/06. Предметом Договору є кредит на придбання простих іменних акцій згідно договору купівлі - продажу цінних паперів № К-47-2-05 від 26 травня 2006 року. Сума кредиту - 800 200, 00 грн. Строк користування кредитом з 26 травня 2006 року по 25 травня 2007 року (включно). Розмір плати за користування кредитом - 20 % річних.

24 травня 2007 року між ПАТ «АКБ «Київ»та ТОВ «Центрінвестбуд - 2000» було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 61/06 від 26 травня 2006 р., якою було змінено п. 2.1. Кредитного договору та викладено в наступній редакції: кредитодавець надає позичальнику кредиту на придбання простих іменних акцій згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів № К-47-2-05 від 26 травня 2006 року на наступних умовах: сума кредиту - 800200, 00 грн.; строк користування кредитом з 26 травня 2006 року по 23 травня 2008 року (включно); розмір плати за користування кредитом 20 % річних.

ТОВ «Центрінвестбуд – 2000»вважає, що укладений договір підлягає визнанню недійсним, оскільки він не містить істотних умов договору, а саме відсутня відповідальності Кредитора в разі не виконання взятих на себе зобов’язань.

В судовому засіданні 21.09.2010 року оголошено перерву на 04.10.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 року прийнято до провадження зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд –2000»до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»та розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 04.10.2010 рік на 11:55 год.

В судовому засіданні 04.10.2010 року оголошено перерву на 11.10.2010 р.

В судовому засіданні 11.10.2010 року представник позивача підтримав первісний позов та просив його задовольнити. В зустрічному позові просив відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні первісного позовну та зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити повністю.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ст. 1054 ЦК України).

26 травня 2006 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ»(надалі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд - 2000»(надалі - Позичальник) з іншого боку було укладено кредитний договір № 61/06.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на придбання простих іменних акцій згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів К-49-1-05 від 26.05.2006 року, сума кредиту 800200,00 грн., строк користування кредитом з 26 травня 2006 року по 25 травня 2007 рік (включно); розмір плати за користування кредитом 20% річних.

24 травня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 61/06 від 26 травня 2006 р., якою було змінено п. 2.1. Кредитного договору та викладено його у наступній редакції: кредитодавець надає позичальнику кредиту на придбання простих іменних акцій згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів № К-47-2-05 від 26 травня.2006 року на наступних умовах: сума кредиту - 800 200, 00 грн.; строк користування кредитом з 26 травня 2006 року по 21 травня 2008 року ( включно); розмір плати за користування кредитом 20 % річних.

Згідно п. 2.4 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту на рахунок № 20683000346918, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.

Згідно з п. п. 2.1., 4.4.9. Кредитного договору та Додаткової угоди № 3 від 25 січня 2008 року, Додаткової угоди № 4 від 23 травня 2008 року позичальник зобов’язується нараховувати проценти за користування кредитом перераховувати на рахунки № 20683000346918 або № 29096000346971 в АКБ «Київ», МФО 322498 починаючи з 01.01.2008 року, нараховані проценти за користування кредитом перераховувати на рахунок Кредитора до кінця дії кредитного договору, а саме до 21 травня 2009 року.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Як встановлено матеріалами справи, станом на 01.06.2010 відповідач умови Кредитного договору не виконав, внаслідок чого прострочена заборгованість по процентам становить 26897,15 грн.

Відтак суд визнає вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за кредитним договором в розмірі 26897,15 грн., цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату проценті по кредитну, суд приходить до висновку, що в цій частині позову слід відмовити враховуючи наступне.

У відповідності до вимог статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4.1 Кредитного договору встановлено те що позичальник зобов’язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов’язань за цим Договором.

Згідно до пункту 8.1 Кредитного договору при порушенні строку повернення кредиту та сплатити процентів за його користування за цим Договором Позичальник сплачує кредитодавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Як вбачається з розрахунку позивача пені за несвоєчасне повернення процентів, період нарахування встановлений з 03.12.2009 року –31.05.2010 р., всього 180 днів та сума нарахованої пені по подвійній ставці НБУ склала 2719,21 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Прострочення виконання зобов’язань по сплаті відсотків за кредитним договором почалося з 22.05.2009 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Таким чином, у разі не сплати відповідачем відсотків за користування кредитом до 21.05.2009 року, нарахування пені починається з 22.05.2009 року та вимоги щодо сплати можуть бути пред’явлені до 23.05.2010 р.

В порушення вимог чинного законодавства та положень Кредитного договору, позивачем позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів заявлено 23.07.2010 року тобто з пропуском строку позовної давності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом в цій частині не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини першої вказаної статті правочин не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Під час вирішення даної справи суд виходить з того, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Зважаючи на те, що зустрічні позовні вимоги стосуються визнання недійсним договору на підставі ст. 215, ст. 203 ЦК України та ч. 2 ст. 345 ГК України, під час вирішення цієї справи судом мають досліджуватися лише обставини відповідності положень спірного договору вимогам законодавства, а не обставини укладення договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд –2000» обґрунтовує свої зустрічні позовні вимоги тим, що договір є неукладеним через недосягнення сторонами при його укладенні істотних умов. ТОВ «Центрінвестбуд –2000»не заперечує факт укладення спірного договору, однак вважає, що відсутність у договорі умов про відповідальність Банку є порушенням ч. 2 ст. 345 ГК України.

У відповідності до частини другої ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, ані ст. 345, ані глава 35 «Особливості правового регулювання фінансової діяльності»ГК України не встановлюють порядку укладення кредитних договорів, чи їх обов’язкових реквізитів, відсутність яких була б підставою для визнання такого договору недійсним. У частині другій ст. 345 ГК України зазначаються загальні ознаки кредитного договору, однак не зазначається про те, що перелічені його умови є істотними, обов’язковими умовами, відсутність яких свідчила б про недійсність договору.

У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенні, оскільки положеннями чинного законодавства не встановлено обов’язкову наявність у договорі кредитування пунктів про відповідальність Банку.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за первісним позовом та на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрінвестбуд –2000»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинська, 14, код ЄДРПОУ 30778312, п/р 26003000346901 в ПАТ «АКБ»«Київ», МФО 322498) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22, п/р 373970005980 в ПАТ «АКБ «Київ», МФО 322498, код ЄДРПОУ 14371869) суму основної заборгованості в розмірі 26897 (двадцять шість тисяч вісімсот дев’яносто сім) грн. 15 коп.; 212 (двісті дванадцять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 266 (двісті шістдесят шість) грн. 54 коп. - витрати по сплаті державного мита.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.          

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 20.10.2010 року.