Рішення № 12181205, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/42720.10.10 За позовомАкціонерного товариства «БТА Банк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Строй»

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Ковальчук Сергій Павлович

провизнання недійсним договору

СуддяСташків Р.Б.

Представники від позивача Герасимів А.Й., представник за дов. №01-85-2/851 від 23.02.210; від відповідача Кумейко О.В., представник за дов. №12-2010 від 18.10.2010;

від третьої особи не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2010 року Акціонерне товариство «БТА Банк»(далі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Строй»(далі відповідач) про визнання недійсним з моменту укладення, посвідчений 06.02.2009 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. договір про розірвання договору іпотеки РФ 07/031, посвідчений 02.10.2007 Ковальчуком С.П. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- 13 квітня 2007 року між АТ «БТА Банк»та Міжнародною комерційною компанією «ALTERSON LTD»було укладено Генеральний кредитний договір № 200/07/35 (далі Генеральний договір), відповідно якого вказаній компанії було встановлено невідновний ліміт кредитування в сумі 80 000 000 доларів США на строк до 12 квітня 2009 року;

- з метою забезпечення виконання вказаного зобов'язання між позивачем та ТОВ «Прайм Строй»було укладено договір іпотеки № РФ 07/031 від 2 жовтня 2007 року (далі Договір іпотеки) відповідно до якого, відповідач передав в іпотеку, належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,1452 га під кадастровим номером 8000000000:72:147:0030, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Жилянська 48, 50-а та належить відповідачу на праві власності, а також майнові права на об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Жилянська 48, 50-а та надійде в майбутньому іпотекодателю у власність на підставі інвестиційного договору №1-03/2007 від 12 травня 2007 року;

- 6 лютого 2009 року сторонами було підписано договір про розірвання Договору іпотеки (далі Договір);

- із спірного Договору, від імені та за дорученням АТ «БТА Банк»на підставі довіреності №108 від 2 лютого 2009 року діяв ОСОБА_1;

- рішенням Медеуского районного суду міста Алмати від 13 листопада 2009 року визнано недійсним в повному об'ємі протокол правління АТ «БТА Банк»№6 від 28.01.2009 року «Про інвестиції в Україну»(з мотивів його підроблення та фальсифікації) відповідно до якого, було прийнято рішення про розірвання договору іпотеки РФ 07/031 від 02.10.2007, а також визнано недійсною та незаконною з моменту її видачі довіреність №108 від 02.02.2009;

- ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28 грудня 2009 року вказане рішення було визнано на території України.

- відтак, на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) вказаний договір підлягає визнанню недійсним, з моменту його укладення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2010 порушено провадження у справі №34/427, призначено її до розгляду на 18.10.2010 та залучено в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчук Сергія Павловича.

На призначене судове засідання 18.10.2010 третя особа не зявилась, та у звязку з великою завантаженістю просив розглядати справу за його відсутності.

18.10.2010 від позивача надішли доповнення по позовної заяви, в яких позивач доповнив позовну заяву правовим обґрунтуванням відносно визнання Договору недійсним.

Відповідач проти позову заперечив з наступних підстав:

-позивач не довів, що відповідач в момент підписання Договору знав або міг знати про те, що довіреність АТ «БТА Банк»від 02.02.2009 на імя гр. ОСОБА_1, посвідчена нотаріусом м. Алмати за реєстровим №108 (далі Довіреність №108) є недійсною;

-позивач вчинив дії, які у відповідності до ст.237, 239, 241 ЦК України свідчать про схвалення правочину, а тому Договір є недійсним.

Під час розгляду справи були заявлені наступні клопотання:

І. Про залучення до участі у справі в процесуальному статуті третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «БТА Банк»та Міжнародну комерційну компанією «ALTERSON LTD».

Суд у задоволенні заявлених клопотань відмовив, з тих підстав, що заявниками не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на їх права або обовязки.

ІІ. Клопотання від відповідача про витребування від Старшого слідчого ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві Мельника М.В. наступних доказів:

-належним чином завіреної копії Постанови про заборону відчуження майна, без номеру, від 27.04.2010;

-інформації про особу на підставі заяви якої винесено зазначену вище постанову про заборону відчуження майна, а також її прав відносно майна Відповідача - ТОВ «Прайм-Строй»; земельної ділянки площею 0,1452 га, кадастровий номер: 8000000000:72:147:0030, що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, вул. Жилянська 48, 50-а та належить відповідачеві на праві власності на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії КВ № 142479, виданим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 20 серпня 2007 року; адміністративної будівлі, яка розташована за адресою : Україна, м. Київ, вул. Жилянська 48, 50-а та належить Відповідачеві на підставі Свідоцтва про право власності серії САС № 247559, виданого Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 07 листопада 2008 року, зареєстрованого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»21 листопада 2008 року, реєстрова книга № 111 п-170, реєстровий № 7149п.

Суд у задоволені заявленого клопотання відмовив у звязку тим, що дані документи не стосуються предмету спору.

ІІІ. Клопотання від відповідача про припинення провадження у справі, у звязку з тим, що Договір іпотеки, про розірвання якого укладено Договір, що оспорюється містить арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження у тексті договору про передачу всіх спорів, які виникнуть в звязку або з приводу договору іпотеки, до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.

Так, пунктом 5.2 Договору іпотеки сторони погодили, що розглядати всі спори (розбіжності), що виникають в звязку і з приводу цього договору в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (м. Київ).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 80 Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Суд у задоволені заявленого клопотання відмовив, оскільки предметом даного спору є визнання недійсним Договору про розірвання Договору іпотеки, а не самого Договору іпотеки, в якому міститься третейське затвердження.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засідання оригінали доданих до справи документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2007 року між АТ «БТА Банк»та Міжнародною комерційною компанією «ALTERSON LTD»було укладено Генеральний договір, відповідно якого Кредитор встановив Позичальнику на умовах цільового використання, строковості, платності, повернення та забезпечення, не відновлювальний ліміт кредитування в розмірі 80000000 (вісімдесят мільйонів) доларів США, повністю або частково засвоєний Позичальником за згодою з Кредитором в іншій (ших) валюті (тах), в межах строку дії якого Позичальник отримує один або декілька Кредитів (далі ліміт кредитування). Ліміт кредитування надається у вигляді готівки на не відновлювальній основі на наступі цілі:

1) фінансування інвестиційного проекту по придбання офісного центру за адресою: Україна, м. Київ, вул. Жилянська, д. 48/50 а, що знаходиться на етапі будівництва:

2) придбання земельної ділянки під офісним центром, що купується;

3) поповнення обігових коштів.

Остаточна дата засвоєння ліміту кредитування, тобто дата, після настання якої кредити на умовах Генерального договору не надаються 12.04.2009, а кінцева дата, тобто дата повернення всієї суми кредиту та суми винагороди, комісій та/або інших сум, які виходять з умов Кредитного договору 12.04.2009.

З метою забезпечення виконання вказаного зобов'язання між позивачем та ТОВ «Прайм Строй»було укладено Договір іпотеки, за умовами якого відповідач передав в іпотеку, належну йому на праві власності земельну ділянку площею 0,1452 га під кадастровим номером 8000000000:72:147:0030, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Жилянська 48, 50-а та належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія КВ №142479, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 серпня 2007 року, а також майнові права на об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Жилянська 48, 50-а та поступить в майбутньому іпотекодателю у власність на підставі інвестиційного договору №1-03/2007 від 12 травня 2007 року.

Відповідно до п.8.1 Договору іпотеки у всьому іншому, що не передбачено цим договором, сторони керуються законодавством України.

6 лютого 2009 року між АТ «БТА Банк», правонаступник АТ «Банк Туран Алем», юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства Республіки Казахстан №3903-19000-АО від 24.01.2008, бізнес ідентифікаційний номер 970140000241, Статут, засвідчений 03.12.2007 Шакаєвою А.І., нотаріусом м. Алмати, погодженого з Агентством Республіки Казахстан з регулювання та нагляду фінансового ринку та фінансових організацій 28.12.2007, в особі повіреного гр. Костенко Романа Миколайовича, який діяв на підставі довіреності, посвідченої 02.02.2009 Алєшевою Г.Н., нотаріусом м. Алмати за реєстровим №108 з однієї сторони, та ТОВ «Прайм-Строй», юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України (свідоцтво про державну реєстрацію (серія А01 №129545), видане 08.11.2006 Шевченківською РДАВ у м. Києві, запис №1074105 0001 020850, статут (нова редакція), засвідчений 25.06.2007 Стичинською Г.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований Шевченківською РДА 27.06.2007, запис №1 0 74105 0004 020850) в особі директора ТОВ «Прайм Строй»п. Бирка В.Т., який діяв на підставі Статуту та протоколів №8 від 14.05.2008 та №14 від 04.02.2009 з другого боку укладено Договір про дострокове розірвання Договору іпотеки.

Пунктом ІІІ вказаного Договору сторони погодили, що він (договір) набуває чинності з моменту посвідчення його нотаріусом.

Згідно з п.6.3 Договору іпотеки, іпотека припиняється в строк виконання всіх зобовязань Боржника перед Іпотекодавцем за Основним договором, а також в інших випадках, прямо передбачених законодавством України.

Вказаний Договір був посвідчений Ковальчуком С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.02.2008 з реєстровим №297.

Отже, причиною виникнення спору у даній справі є те, що на думку позивача гр. ОСОБА_1, довіреність яка уповноважувала його на укладення Договору №108 була визнана недійсною, не мав необхідного обсягу повноважень на укладення Договору від імені позивача.

Як було зазначено вище, від імені та за дорученням АТ «БТА Банк»на підставі Довіреності №108 від 2 лютого 2009 року діяв ОСОБА_1.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2 статті 203 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 1 статті 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (стаття 246 ЦК України).

Рішенням Медеуского районного суду міста Алмати від 13 листопада 2009 року у справі №2-5938-09 за позовом Медеуського прокурора м. Алмати, визнано недійсним в повному об'ємі протокол правління АТ «БТА Банк»№6 від 28.01.2009 року «Про інвестиції в Україну», (з мотивів його підроблення та фальсифікації) відповідно до якого, було прийнято рішення про розірвання Договору іпотеки, а також визнано недійсною та незаконною з моменту її видачі довіреність №108 від 02.02.2009.

Зокрема, вказаним рішенням було встановлено, що протоколом правління АТ «БТА Банк»№06 від 28.01.2009 «Про інвестиції в Україну»начебто було постановлено розірвати оспорюваний Договір та зняти заборону на майно, що знаходиться в іпотеці по зазначеному договору, однак, як встановив Медеуский районний суд міста Алмати, вказаний протокол є недійсним та незаконним, в силу того, що:

-у протоколі присутній тільки підпис першого заступника голови правління Жаримбетова Ж.;

-підпис від імені ОСОБА_2 (секретар правління) виконаний не самою ОСОБА_2, а іншою особою;

-згідно нотаріально посвідчених заяв членів правління АТ «БТА Банк»члени правління АТ «БТА Банк»не розглядали питання, які стосуються кредитів в Україні, і не розглядали інших питань, які зазначені в знайденому протоколі правління АТ «БТА Банк».

Судом було встановлено, що Довіреність №108, підписана заступником Голови Правління Банка Жаримбетовим Ж.Д., посвідчена нотаріусом Алєшевою Г.Н. видана на імя гр. ОСОБА_1 є недійсною та незаконною з моменту її видачі.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 28 грудня 2009 року вказане рішення було визнано на території України.

Таким чином, ОСОБА_1 не був уповноважений діяти від імені та за дорученням АТ «БТА Банк»при укладені оспорюваного договору.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на положення частини 3 статті 92 та частини 2 статті 241 ЦК України, зазначаючи при цьому, що Банком було схвалено оспорюваний правочин та те, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили.

Проте, суд не може погодитись з даними запереченнями позивача виходячи з наступного.

Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В п. 9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 року N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»визначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було доведено факту схвалення Банком Договору, зокрема, те, що іпотека була знята саме уповноваженими представниками Банку.

Посилання відповідача на положення частини 3 статті 92 ЦК України суд не бере до уваги з таких підстав.

Так, частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Дана норма регулює ситуацію коли представник юридичної особи діє від імені цієї особи маючи певні повноваження на представництво даної юридичної особи, тобто коли представник був уповноважений, але діяв з перевищенням повноважень. У спірному ж випадку ОСОБА_1 взагалі не був уповноважений Банком на представництво інтересів останнього, оскільки, як встановлено судом, довіреність №108 від 02.02.2009 у судовому порядку була визнана недійсною і незаконною з моменту її видачі.

Крім того, судом взято до уваги те, що за загальними принципами цивільного права, закріпленими зокрема у пункті 6 частини 1 статті 3 та частині 3 статті 509 ЦК України, представник юридичної особи діючи від її імені повинен діяти добросовісно та розумно.

Таким чином, враховуючи зазначене, представник повинен діяти в інтересах особи, яку він представляє, а саме в даному разі в інтересах АТ «БТА Банк».

У Законі України «Про банки і банківську діяльність»(далі Закон) міститься визначення поняттю банківський кредит, під яким, зокрема розуміється будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Частиною 2 статті 346 ГК України визначено, що для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту.

Статтею 49 цього Закону визначено, що банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Пунктом 3.1 Положення Національного банку України, від 06.07.2000, № 279 «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків»визначення, що з метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель. Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:

-оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);

-стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;

-рівень забезпечення кредитної операції.

Відтак, з метою зниження ступеня ризику Банку щодо розміщення грошових коштів в значній сумі (80000000 доларів США) обовязковою передумовою укладення Генерального договору мало бути забезпеченість кредиту, оскілки при визнання Договору іпотеки розірваним, непогашений кредит Позичальника залишився нічим не забезпеченим.

Так, 13.04.2007 між АТ «БТА Банк»та Міжнародною комерційною компанією «ALTERSON LTD»було укладено додаток №1 до Генерального договору, яким сторони погодили найменування та специфікацію видів забезпечення:

-земельну ділянку, загальною площею 0,1452 га, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Жилянська 48, 50-а, яка надійде у власність у майбутньому;

-майнові права на об'єкт нерухомості, що будується офісний центр, який знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Жилянська 48, 50-а та, які надійдуть у власність у майбутньому.

Після вводу офісного центру в експлуатацію та за реєстрування права власності на нього сторони укладуть договір іпотеки зазначеного обєкта нерухомого майна.

Укладаючи додаток №1 до Генерального договору сторони визначили найменування, специфікацію та види обєктів забезпечення, які будуть в майбутньому передані в іпотеку позивача, в забезпечення виконання зобовязань Боржником (Міжнародною комерційною компанією «ALTERSON LTD») по кредитному договору №2000/07/35 від 13.04.2007, відповідно до умов якого Іпотекодержатель надав Боржнику кредит у розмірі 80000000 доларів США на строк з 13.04.2007 до 12.04.2009 року.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку, що представник АТ «БТА Банк»явно діяв не в інтересах зазначеної юридичної особи, яку представляв.

Отже, дані дії представника АТ «БТА Банк»свідчили про те, що він діяв супереч інтересам зазначеної вище юридичної особи, а відтак явно не міг бути на це уповноважений особою, яку він начебто представляв і в інтересах якої повинен був діяти.

Зазначене повинен був усвідомлювати і відповідач при укладанні оспорюваного договору. Тобто, за всіма обставинами не міг не знати, про те, що гр. ОСОБА_1 явно діючи у супереч інтересам Банку, не міг бути виходячи з принципів розумності та добросовісності на це уповноважений АТ «БТА Банк».

Пунктом 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно зі статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, позов підлягає задоволенню з вище зазначених підстав.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про розірвання договору іпотеки РФ 07/031, посвідченого 02.10.2007 Ковальчуком С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №4781, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 06.02.2008 за реєстровим №297.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм-Строй»(01034, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ярославів Вал, 13/2-Б, ідентифікаційний код 34695337, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Акціонерного товариства «БТА Банк»(050051, Республіка Казахстан, м. Алмати, мікрорайон «Самал-2», вул. Жолдасбекова, 97, ідентифікаційний номер: БИН: 970140000241) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повне рішення складено 22.10.2010