Рішення № 12181175, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/25519.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД

До: 1) Київської міської ради (далі –відповідач-1);

2) Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної

інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти

нерухомого майна»(далі –відповідач-2)

Про визнання права власності

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Бившев С.В. –представник за довіреністю № 8 від 24.02.09.

Від відповідача-1 Дорошенко О.С. –представник за довіреністю № 225-КР-994 від 28.09.10.

Від відповідача-2 не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД до Київської міської ради про:

- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніком» ЛТД права власності на нежитлові приміщення, в кількості п’яти будівель під літерами:

Т –загальною площею 847,0 кв. м;

У –загальною площею 266,9 кв. м;

Ф –загальною площею 120,2 кв. м;

Х –загальною площею 142,5 кв. м;

Ц –загальною площею 1846,7 кв. м, загальною площею –3223,3 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8;

- визнання недійсним та втраченим Договору купівлі-продажу з ЗАТ «Будівельна фірма «Київінжбуд»від 20.05.1998. про купівлю будівлі виробничого приміщення під літерами А, Б, В, Г, Д, площею 365,4 кв. м та рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.07. про визнання права приватної власності на об’єкти нерухомого майна, будівлі виробничого призначення під літерами Т, У, Ф, Х, Ц за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8, у розмірі 2857,9 кв. м.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.10. порушено провадження у справі № 30/255; розгляд справи було призначено на 16.09.10. о 15-20.

Представник позивача в судове засідання 16.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.10. про порушення провадження у справі № 30/255 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/255 відкладено на 28.09.10. о 15-15.

23.09.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД просить суд:

- в зв’язку з втратою документів, які засвідчують право власності на нежитлові приміщення, визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД права власності на нежитлові приміщення, в кількості п’яти будівель під літерами:

Т –загальною площею 847,0 кв. м;

У –загальною площею 266,9 кв. м;

Ф –загальною площею 120,2 кв. м;

Х –загальною площею 142,5 кв. м;

Ц –загальною площею 1846,7 кв. м, загальною площею –3223,3 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8;

- визнати втраченими Договір купівлі-продажу з ЗАТ «Будівельна фірма «Київінжбуд»від 20.05.1998. про купівлю будівлі виробничого приміщення під літерами А, Б, В, Г, Д, площею 365,4 кв. м з Реєстраційним посвідченням б/н виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»29.06.1998. за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд,8 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.07. про визнання права приватної власності на об’єкти нерухомого майна, будівлі виробничого призначення під літерами Т, У, Ф, Х, Ц у розмірі 2857,9 кв. м, з реєстраційним посвідченням № 032654 виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»10.05.07., за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8;

- зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»скасувати реєстраційне посвідчення про право власності за № 032654 від 10.05.07. та реєстраційне посвідчення № б/н від 29.06.1998. на об’єкти нерухомого майна, будівлі виробничого призначення за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8.

Крім того, позивач просить суд залучити в якості другого відповідача Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна». Клопотання судом задоволено.

Представник Київської міської ради в судове засідання 28.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.09.10. у справі № 30/255 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.10. на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи № 30/255 іншого відповідача-2 –Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/255 відкладено на 12.10.10. о 11-20.

В судовому засіданні 12.10.10. представником відповідача-1 було подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Київська міська рада просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, та посилається на те, що визнання права власності, в зв’язку з втратою документу, не належить до компетенції відповідача-1.

Представник відповідача-2 в судове засідання 12.10.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 28.09.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.10. розгляд справи № 30/255 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 19.10.10. о 15-45.

В судовому засіданні 19.10.10. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 19.10.10. проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представник відповідача-2 в судове засідання 19.10.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.10. у справі № 30/255 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/255.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує на те, що 20.05.98. ТОВ «Юніком»ЛТД на підставі Договору купівлі - продажу, придбало у ЗАТ «Будівельна фірма «Київінжбуд»будівлю виробничого приміщення під літерами А, Б, В, Г, Д, площею 365,4 кв. м.

Внаслідок проведеної реконструкції та переобладнання будівлі виробничого приміщення під літерами А, Б, В, Г, Д, площею 365,4 кв. м, площа вказаних вище приміщень будівель збільшилась на 2 857,9 кв. м, та становить на даний час 3 223,3 кв. м.

Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.07. за ТОВ «Юніком»ЛТД було визнано право приватної власності на об'єкти нерухомого майна, будівлі виробничого призначення під літерами Т, У, Ф, X, Ц, за адресою: вул. Військовий проїзд, 8, м. Київ, у розмірі 2857,9 кв. м.

ТОВ «Юніком»ЛТД вказує на те, що Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»було проведено реєстрацію права власності згідно зазначеного вище рішення Господарського суду від 27.03.07.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ТОВ «Юніком»ЛТД вказує на те, що в липні 2010 року ним були втрачені вищезазначені правовстановлюючі документи, а саме Договір купівлі-продажу з ЗАТ «Будівельна фірма «Київінжбуд»від 20.05.98. про купівлю будівлі виробничого приміщення під літерами А, Б, В, Г, Д, площею 365,4 кв. м, та рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.07. про визнання права приватної власності на об'єкти нерухомого майна, будівлі виробничого призначення під літерами Т, У, Ф, X, Ц, за адресою: вул. Військовий проїзд, 8, м. Київ, у розмірі 2 857,9 кв. м.

ТОВ «Юніком»ЛТД зазначає, що втрачені документи обмежують права позивача відносно користування вищезазначеними приміщеннями, в зв'язку з чим він не може взяти кредит в банку під заставу приміщень, продати частину приміщень, тощо.

Позивач вказує на те, що Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» відмовляє нам у видачі правовстановлюючого документу, оскільки не має на це відповідних повноважень.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір купівлі-продажу від 20.05.98. підлягав нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 2 ст. 209 Цивільного кодексу України передбачено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат»встановлено, що нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як, зокрема, посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса. Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

Згідно ст. 35 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються в справах цих архівів.

У відповідності до ст. 53 Закону України «Про нотаріат»зазначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п'ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа.

Згідно положень п. 24 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04. N 20/5 (далі - Інструкція), передбачено, що при посвідченні правочинів, засвідченні вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, справжності підпису на документах, вірності перекладу документів з однієї мови на іншу, при посвідченні часу пред'явлення документа, при видачі дублікатів на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи за формами, установленими Правилами ведення нотаріального діловодства.

Пунктом 29 Інструкції встановлено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, державним нотаріусом державного нотаріального архіву видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання.

Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність.

На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

Таким чином, з наведеного вбачається, що у відповідності до вимог чинного законодавства, позивач при втраті оригіналу договору мав право звернутись для отримання дублікату Договору купівлі –продажу від 20.05.98. щодо придбання у ЗАТ «Будівельна фірма «Київінжбуд»будівлю виробничого приміщення під літерами А, Б, В, Г, Д, площею 365,4 кв. м до нотаріуса або державної нотаріальної контори з відповідною письмовою заявою, що посвідчували нотаріально зазначений вище Договір.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду доказів звернення до відповідної нотаріальної контори, яка здійснювала нотаріальне посвідчення спірного Договору купівлі-продажу.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Згідно до п. 3.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02. N 75, передбачено, що за можливості, представникові сторони у справі надається допомога у виготовленні копій документів.

Відповідно до п. 22.12 Інструкції з діловодства в господарських судах України зазначено, що для того щоб засвідчити вірність копії документа, після повного викладення тексту вчиняється напис "З оригіналом згідно" та вказуються повністю посада, прізвище уповноваженої на це особи, яка ставить свій підпис та дату.

Таким чином, з наведеного вбачається, що сторони мають право відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України знайомитись з відповідними процесуальними актами та знімати їх копії, звертатись з заявами про видачу належним чином завірених копій судових рішень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду доказів його звернення до Господарського суду міста Києва з відповідною заявою про видачу належним чином завіреної копії рішення від 27.03.07., яким за ТОВ «Юніком»ЛТД було визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, будівлі виробничого призначення під літерами Т, У, Ф, X, Ц, за адресою: вул. Військовий проїзд, 8, м. Київ, у розмірі 2857,9 кв. м.

Згідно ч. 2 ст. 140 Конституції України, особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Компетенція Київської міської ради визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»та Законом України «Про столицю України місто-герой Київ».

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» містить перелік питань, що відносяться до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, в тому числі, Київської міської ради. Положеннями даної статті не передбачено повноважень Київської міської ради щодо визнання права власності у зв'язку із втратою документа.

Київська міська рада, як орган місцевого самоврядування, може діяти лише в межах та порядку, передбаченому законом. Тобто, вирішення питань, не віднесених до компетенції Київської міської ради, даним органом місцевого самоврядування неможливе, оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, з наведеного вбачається, що визнання права власності, у зв'язку з втратою документа, не належить до компетенції Київської міської ради.

Обов‘язок доведення покладається законом на позивача.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи –позивача у справі.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду, що відповідач-1 –Київська міська рада не визнає права власності позивача на спірне майно.

Щодо вимоги позивача про визнання втраченими Договір купівлі-продажу з ЗАТ «Будівельна фірма «Київінжбуд» від 20.05.98. про купівлю будівлі виробничого приміщення під літерами А, Б, В, Г, Д, площею 365,4 кв. м з Реєстраційним посвідченням б/н виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»29.06.1998. за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд,8 та рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.07. про визнання права приватної власності на об’єкти нерухомого майна, будівлі виробничого призначення під літерами Т, У, Ф, Х, Ц у розмірі 2857,9 кв. м, з реєстраційним посвідченням № 032654, виданого Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»10.05.07., за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8, суд встановив наступне.

Способи захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначено у ст. 20 Господарського кодексу України, а способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом (ч.2). Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами (ч.3).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені також у ст. 16 ч. 2 Цивільного кодексу України, а саме такими способами можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Ця норма також визначає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Але, як вбачається, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання втраченими договору та рішення господарського суду, зазначеними вище нормами права не передбачено, в зв’язку з чим суд відмовляє позивачу в задоволенні зазначеної вище позовної вимоги.

Щодо вимоги позивача про зобов’язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»скасувати реєстраційне посвідчення про право власності за № 032654 від 10.05.07. та реєстраційне посвідчення № б/н від 29.06.1998. на об’єкти нерухомого майна, будівлі виробничого призначення за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8, суд встановив, що позивачем взагалі не доведено суду порушення з боку відповідача-2 прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД.

З огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

В зв’язку з тим, що позивачем при зверненні позивача до суду з заявою про уточнення позовних вимог (збільшення), державне мито за вимогу про визнання втраченими Договору та рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.07. не було сплачено, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД в доход державного бюджету України підлягає стягненню 85,00 грн. - недоплаченого державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД відмовити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніком»ЛТД (01103, м. Київ, Військовий проїзд, 8, код ЄДРПОУ 21645988) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. –недоплаченого державного мита.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 22.10.10.