Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 3/26321.10.10 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» До Благодійного фонду «Наша –ініціатива»
Про стягнення 10013,38 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Комарницький В.С. – по дов. № 155/1/01-4275 від 20.08.2010
Від відповідача не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»про стягнення з Благодійного фонду «Наша –ініціатива»10013,38 грн. заборгованості по орендній платі, яка виникла внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору № 10/2568 від 18.07.2006 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва за період з 20.10.2007 по 15.05.2009.
21.10.2010 позивачем через відділ діловодства суду подано пояснення по справі.
Відповідач в судове засідання 21.10.2010 не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 29.09.2010 та ухвалі від 12.10.2010.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Ухвали суду надсилалась за адресами, що зазначені в позовній заяві та згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 07.09.2010 є юридичною адресою: м. Київ, бул. Верховної Ради, 24-А, кв. 29, та за орендованою адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 39-А.
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
За таких обставин справа, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 21.10.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб’єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Рішенням Київської міської ради від 24 червня 1999 року за № 309/410 затверджено Положення про порядок надання майна територіальної громади міста Києва у користування або управління»(далі - Положення).
Пункт 3.1. Статуту Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»визначає одним з предметів діяльності позивача передачу в оренду закріплене за ним майно тільки за згодою власника або органу, уповноваженого управляти майном.
Відповідно до розділу 6 Положення підставою для укладення договору оренди майна є рішення Київської міської ради.
18.07.2006 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(орендодавець) та Благодійним фондом «Наша –ініціатива» було укладено договір № 10/2568 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі –договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 27.10.2005 № 265-1/3726 додаток № 1 пункт 9 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення, далі –об’єкт оренди, за адресою: вул. Гоголівська, 39 літ. А.
Згідно п. 2.1. договору об’єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 31,38 кв. м., в т.ч. на 3 поверсі –31,38 кв. м.
Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 20.10.2007 по 15.05.2009, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10013,38 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Пунктом 4.1. договору визначено, що орендодавець зобов‘язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об‘єкт оренди.
Як вбачається з акту приймання-передачі від 18.07.2006 орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення площею 31,38 кв. м., що розташовано за адресою: м. Київ, вул. Гоголівська, 39 літ. А.
У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.
Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 9.1. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 18.07.2006 по 16.07.2007.
18.07.2007 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(орендодавець) та Благодійним фондом «Наша ініціатива»(орендар) була укладена додаткова угода про внесення змін до договору, згідно якої пункт строк дії договору встановлений по 15.05.2009.
Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.
Згідно п. 3.1. договору оренди за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001 № 366/1342 та рішення Київської міської ради від 27.10.2005 № 265-1/3726, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід’ємною частиною цього договору (додаток № 3) на дату підписання договору становить 153,98 грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору). Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).
Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об’єкта оренди орендодавцеві.
Між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(орендодавець) та Благодійним фондом «Наша ініціатива»(орендар) було укладено додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 10/2568 від 18.07.2006, якою сторони погодили, що місячний розмір орендної плати за нежилі приміщення в будинку за адресою вул. Гоголівська, 39 літ. А з 17.10.2006 буде складати 316,94 грн. (без ПДВ).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обов’язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 4.2. договору орендар зобов‘язався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Згідно п. 3.6. орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяці на рахунок орендодавця.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що позивач 20.07.2010 надіслав відповідачу вимогу № 155/1/11-2745 від 15.07.2010 про сплату заборгованості у розмірі 10013,38 грн. за користування приміщенням у буд. № 39 літер А на вул. Гоголівська. Проте, відповідач так і не здійснив погашення заборгованості за договором оренди.
Отже, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем основного обов‘язку орендаря щодо внесення орендної плати у період з 20.10.2007 по 15.05.2009, в результаті чого виникла заборгованість, яка неоспорена відповідачем, у розмірі 10013,38 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 10013,38 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Благодійного фонду «Наша ініціатива»(02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 24-А, кв. 29, код ЄДРПОУ 26021821) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 10013 (десять тисяч тринадцять) грн. 38 коп. заборгованості по орендній платі, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 22.10.2010.
Судове рішення № 12181111, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/263. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: