Рішення № 12181108, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/25919.10.10

За позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк»

До Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»

Про стягнення 10095,66 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Лаухіна В.В. –по дов. № 722/10 від 02.09.2010

Від відповідача Громадюк О.Р. –по дов. № 1901/009 від 01.10.2010

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк»про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»10095,66 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди нежитлових приміщень № 14-а від 03.02.1997 за період з 01.09.2009 по 31.07.2010.

Відповідач вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 29.09.2010 та ухвалі від 12.10.2010 частково виконав.

В судовому засіданні 19.10.2010 відповідач позовні вимоги про стягнення 10095,66 грн. заборгованості визнав повністю.

За таких обставин справа, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.10.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.02.1997 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший український фондовий дім» (орендодавець) та Акціонерним банком «Синтез»(орендар) було укладено договір № 14-а оренди нежилих приміщень (далі –договір оренди).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору оренди орендодавець надав, а орендар отримав в строкове платне володіння та користування нежитлові приміщення загальною площею 12 кв. м. на 1-му поверсі, в будинку № 4/6 по вул. Десятинній в м. Києві, що іменуються надалі «орендовані приміщення». Орендовані приміщення використовуються орендарем з метою розміщення у ньому апарату управління або іншої структури, в порядку, але за згодою орендодавця.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з 01.09.2009 по 31.07.2010, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10095,66 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно п.п. 8.1., 8.2. договору оренди вбачається, що договір оренди вступає в законну силу з моменту його підписання. Датою підписання цього договору є 03.02.1997. Даний договір укладено строком на 15 років до 03.02.2011.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3.1. договору оренди за зазначені у п. 1.1. даного договору приміщення орендар сплачує орендодавцю орендну плату в гривнях в сумі, що еквівалентна 9,6 умовних одиниць за один квадратний метр в місяць. В суму орендної плати включається ПДВ, вартість комунальних послуг та амортизаційна відрахування. Перерахування умовної одиниці в гривні здійснюється за курсом НБУ одного долара США на день сплати.

Відповідно до п. 3.2. оплата здійснюється орендарем 01 (першого) числа кожного місяця.

28.07.2010 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк», яке є правонаступником всіх прав та зобов’язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український фондовий дім»(орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Синтез»(орендар) було укладено договір про дострокове розірвання договору оренди нежилих приміщень № 14-а від 03.02.1997 (далі –договір про дострокове розірвання).

Відповідно до п. 3 договору про дострокове розірвання орендар повинен сплатити орендодавцю заборгованість за користування орендованими приміщеннями за період з 01.09.2009 до дати повернення орендованих приміщень орендодавцю.

Орендовані приміщення були повернуті орендарем орендодавцю 31.07.2010, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі приміщень.

Відповідно до п. 3 договору про дострокове розірвання розмір заборгованості орендаря визначається згідно п. 3.1. договору оренди, і за період з 01.09.2009 по 31.07.2010 (включно) становить 10095,66 грн., в тому числі ПДВ.

В договорі про дострокове розірвання не встановлено строку виконання відповідачем обов’язку щодо сплати суми заборгованості. Однак, позивач 03.09.2010 надіслав на адресу відповідача відповідну вимогу відносно необхідності сплати орендарем на користь орендодавця суми заборгованості.

06.09.2010 зазначена вимога позивача була вручена уповноваженій особі відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, по завершенню семиденного строку з моменту отримання вимоги позивача відповідач так і не здійснив погашення заборгованості за договором оренди.

Згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків щодо внесення плати за оренду нежитлових приміщень у період з 01.09.2009 по 31.07.2010, в результаті чого виникла заборгованість, яку відповідач в судовому засіданні 19.10.2010 визнав повністю, у розмірі 10095,66 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 10095,66 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код ЄДРПОУ 21564391) на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) 10095 (десять тисяч дев’яносто п’ять) грн. 66 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 22.10.2010.