Рішення № 12180856, 29.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/47729.09.10 За позовом           Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова

Національної академії наук України

до           Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з

дослідним виробництвом Інституту фізики напівпровідників Національної академії

наук України

про           стягнення 253043,47 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача:          Лещов Є.С. –предст. за довір.№1/05-Юр від 18.01.2005р.;

від відповідача:          не з’явились.

В судовому засіданні 29.09.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України до Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з дослідним виробництвом Інституту фізики напівпровідників Національної академії наук України про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором безоплатного користування нерухомим майном НАН України №23-04 від 01.04.2004 року, у розмірі 253 043,47 грн., та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати рахунків на відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання будинку та прилеглої території, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2010р. було порушено провадження у справі № 35/477, розгляд справи призначено на 29.09.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.09.2010р. надав документи виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/477від 10.09.2010р.; повідомив суд, що відповідачем частково сплачено суму боргу.

Відповідач в судове засідання 29.09.2010р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/477 від 10.09.2010р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвала суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою, а саме: 03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 4.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2004р. між Інститутом фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова Національної академії наук України та Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з дослідним виробництвом Інституту фізики напівпровідників Національної академії наук України було укладено Договір безоплатного користування нерухомим майном НАН України № 23-04 (далі Договір).

Відповідно до умов договору Балансоутримувач (Позивач) передає, а Користувач (Відповідач) приймає у користування нерухоме майно –виробничі приміщення, надалі майно, що розміщено за адресою: 03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 4, площею 4002,7 кв.м. в порядку і на умовах передбачених цим договором (п. 1.1.).

На виконання вимог п. 2.1. Договору за Актом від 01.04.2004р. Позивач передав, а Відповідач прийняв приміщення загальною площею 4002,7 кв.м. за адресою: 03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 4.

Відповідач до п.3.3.5 відповідач зобов’язувався щомісяця, не пізніше 15 числа сплачувати виставлені рахунки на відшкодування комунальних послуг, витрат на утримання будинку та прилеглої території, та інших витрат по розрахунках Балансоутримувача, які виникають у нього у зв’язку з передачею нерухомого майна у користування та утримання цього майна пропорційно занятим площам.

Додатком до Договору № 23-04 від 01.04.2004 р. сторони погодили розрахунок податку на землю, відповідно до якого станом на 01.04.2004 р. розмір останнього становить 2296,77 грн..

Станом на 26.07.2010р. заборгованість у Відповідача перед Позивачем становила 253043,47 грн., що підтверджується Актом взаєморозрахунків проведеним та підписаним сторонами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України частково підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не в повному обсязі виконав свої обов’язки по договору, в частині сплати за отримані послуги.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні представник позивача надав довідку про те, що заборгованість у Відповідача перед Позивачем по сплаті комунальних послуг та відшкодуванню земельного податку по договору № 23-04 від 01.04.2004р. складає 171 359,04 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретнихвимогщодовиконаннязобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідно до умов Договору безоплатного користування №23-04 нерухомим майном НАН України від 01.04.2004. Позивачем було надано Відповідачу послуги на загальну суму 253043,47 грн.

Однак, зобов‘язання по оплаті передбачених Договором платежів відповідач виконав лише частково в сумі 100 000,00 грн.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати платежів, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 171 359,04 грн.

Відповідач визнав суму боргу розміром 171 359,04 грн., що підтверджується Актом взаєморозрахунків проведеним сторонами 29.09.2010р.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем погашена не була.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, вимоги Позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 23-04 від 01.04.2004р. в розмірі 171359,04 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з дослідним виробництвом Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України (03028, м. Київ, вул. Лисогірська, 4, код ЄДРПОУ 05417408, р/р №26002301255078 у Філії Московського відділу АК ПІБ в м. Києві МФО 322175) на користь Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова Національної академії наук України (03028, м. Київ, просп. Науки, 41, код ЄДРПОУ 05416923) а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 171359,04 грн. (сто сімдесят одну тисячу триста п’ятдесят дев’ять гривень 04 коп.) – суми заборгованості за Договором безоплатного користування № 23-04 нерухомим майном НАН України від 01.04.2004р.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 18.10.2010