Рішення № 12180663, 27.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/30927.09.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосхід»

до Приватного підприємства «Сінтек-Про»

про стягнення заборгованості

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Белаш Л.П.

Представники сторін:

від позивача: Мамедова О.Л., довіреність № 14/07/10-2 від 14.07.2010 року;

від відповідача: не з’явились;

27.09.2010р. у судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосхід»(надалі ТОВ «Автосхід», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Сінтек-Про»(надалі ПП «Сінтек-Про», відповідач) заборгованості за договором № 47 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 08.08.2008 року 11885,90 грн. основного боргу, 332,15 грн. 3% річних, 828,93 грн. інфляційних втрат, 2496,04 грн. пені, 2377,18 грн. штрафу, всього 17920,20 грн.

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнювались. Згідно поданої позивачем заяви від 27.09.2010 року останній відмовився від стягнення з відповідача штрафних санкцій та просив суд стягнути основну суму боргу в розмірі 11885,90 грн.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 47 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 08.08.2008 року зобов’язання щодо оплати наданих послуг виконані не у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 13.09.2010 року наявний у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 06.08.2010 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

8 серпня 2008 року між ТОВ «Автосхід»та ПП «Сінтек-Про»укладено договір № 47 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 08.08.2008 року за умовами якого виконавець (позивач у справі) бере на себе зобов’язання надати замовнику (відповідач у справі) послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільних транспортних засобів чи його складових частин, що належать замовнику чи перебувають у нього в користуванні, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як замовника, так і спеціально замовлених виконавцем.

За договором № 47 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 08.08.2008 року у відповідача значиться заборгованість в розмірі 11885,90 грн.

Про визнання заявленої до стягнення заборгованості відповідачем свідчить акт звірки взаєморозрахунків та здійснені оплати за договором на загальну суму 1400,00 грн.

Оплата наданих послуг відповідачем здійснена не у повному обсязі (банківські виписки на підтвердження часткової сплати заборгованості наявні у матеріалах справи), заборгованість по договору, що заявляється до стягнення в межах поданого позову складає 11885,90 грн. та станом на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно п. 3.1 договору замовник повинен сплатити вартість робіт на умовах повної передоплати, протягом 3-х робочих днів з дня отримання рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. У випадку, якщо замовник не сплатить вартість робіт у порядку, згідно п. 3.1 даного договору, та не надасть гарантійного листа з зазначенням термінів оплати, а також при фактичних порушеннях термінів оплати, вказаних у гарантійному листі, виконавець має право не розпочинати ремонтні роботи або припинити їх продовження до повної сплати вартості робіт замовником, або виконавець може відмовитися від даного договору та вимагати від замовника відшкодування збитків та понесених витрат.

Так, відповідачем було направлено позивачу гарантійний лист вих. № 21/07-2009 року від 21.07.2009 року, у якому зазначено про неможливість сплати заборгованості одним платежем, в зв’язку з скрутним матеріальним становищем та надано графік погашення заборгованості, згідно з яким відповідач мав сплатити заборгованість до 31.12.2009 року.

З урахуванням наведеного строк оплати за надані послуги згідно договору 47 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 08.08.2008 року станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 11885,90 грн. свідчить, зокрема: акт звірки розрахунків складений станом на 31.12.2009 року, який підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та наявний у матеріалах справи у належним чином засвідченій копії. Доказів здійснення розрахунків за надані послуги після підписання вказаного акту звірки відповідачем суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено, у зв’язку з чим сума заборгованості перед позивачем складає 11885,90 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 47 про технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів від 08.08.2008 року у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, відзиву на позов на вимоги суду не надано, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 180,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача в розмірі 275,93 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сінтек-Про»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, р/р 26005021585721 в Залізничному відділенні КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32594680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосхід»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, 27, п/р 26004049916151 в Відділенні № 15 АКБ «Імексбанк»у м. Києві, МФО 300766, ідент. код 34837923) 11885,90 грн. (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят п’ять гривень 90 копійок) основного боргу та 275,93 грн. (двісті сімдесят п’ять гривень 93 копійки) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

дата підписання повного тексту рішення 18.10.2010р.