Рішення № 12180503, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/51919.10.10 За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»

довідкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

простягнення 8079,18 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не зявився

від відповідача:не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»6627,86 грн. страхового відшкодування, 673,77 грн. пені, 98,60 грн. 3% річних та 292,95 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач відшкодував (виплатив страхове відшкодування) застрахованій особі ОСОБА_1 нанесені їй в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13 квітня 2008 року навпроти буд. №3 по вул. Хімушина в місті Купянськ, збитки. Позивач, посилаючись на статтю 993 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України «Про страхування», просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем дорожньо-транспортної пригоди договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу та відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зобовязаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010 року порушено провадження у справі № 23/519 та призначено її розгляд на 19.10.2010 року.

Відповідач у судове засідання своїх представників не направляв, але через канцелярію суду надав відзив, яким заперечив проти стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 19.10.2010 року оголошено рішення суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та ОСОБА_1 було укладено 22.06.2007 року договір добровільного страхування наземного транспорту №096367/05 АК-КР, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль Skoda Octavia (державний реєстраційний номер НОМЕР_1).

13.04.2008 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась навпроти буд. №3 по вул. Хімушина в місті Купянськ, автомобіль Skoda Octavia (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою, виданою ВДАІ м. Купянська при ГУМВС України в Харківській області.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Niva (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) ОСОБА_2 пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Купянського міськрайонного суду Харківської області від 05.05.2008 року у адміністративній справі № 3-4652/2008 рік.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Skoda Octavia (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження ФОП ОСОБА_3. Згідно звіту №80 від 05.06.2008 року розмір матеріального збитку завданого власнику автомобіля Skoda Octavia (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) в результаті пошкодження у вказаній дорожньо-транспортній пригоді становить 8169,40 грн.

Позивач страховим актом № 3833/08/05/21 від 09.07.2008 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП страховим випадком та виплатив на його користь 7137,86 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №8129 від 11.07.2008 року та відомістю виплат №145 від 11.07.2008 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (гр. ОСОБА_1) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди гр. ОСОБА_2 застрахована Відповідачем відповідно до полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6543093 зі строком дії страхового покриття з 08.11.2007 року по 07.11.2008 року.

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.

Договором (полісом) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВА/6543093 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25500,00 грн., франшиза 510 грн.

Позивач направив на адресу Відповідача заяву на виплату страхового відшкодування вих. № 5319 від 12.10.2009 року з додатками. Вказана заява отримана Відповідачем 19.10.2009 року, що підтверджується декларацією №9036821.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Відповідач повинен був здійснити страхову виплату протягом місяця з дня отримання відповідних документів. Означений обовязок Відповідач не виконав.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача збитків у сумі 6627,86 грн.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання встановленого законом зобовязання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 37.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у випадку прострочення виплати страхового відшкодування страховик сплачує на користь особи, яка має право на отримання такого відшкодування, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд погоджується з наданим Позивачем розрахунком пені вважає його обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму.

Положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються до боржника який прострочив грошове зобовязання. З матеріалів справи вбачається, що вимога про виплату страхового відшкодування отримана Відповідачем 19 жовтня 2009 року. Враховуючи, що заборгованість на час розгляду справи Відповідачем не погашена позовні вимоги, щодо нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню за період та розмірі заявлені Позивачем.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Україна»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 31235110) 6627,86 грн. (шість тисяч шістсот двадцять сім гривень 86 коп.) страхового відшкодування; 673,77 грн. (шістсот сімдесят три гривні 77 коп.) пені; 98,60 грн. (девяносто вісім гривень 60 коп.) трьох процентів річних; 292,95 грн. (двісті девяносто дві гривні 95 коп.) інфляційних втрат; 150,00 грн. (сто пятдесят гривень 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Повне рішення складено:19.10.2010 року.