Рішення № 12180443, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/28419.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріко-Україна”

про стягнення 53 428,97 грн.

          Суддя Палій В.В.          

Представники сторін:

від позивача           Галков І.О. –предст. (дов. від 29.04.2010р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ “Ласка Лізинг” звернулося з позовом до ТОВ “Агріко-Україна” про стягнення заборгованості в сумі 53 428,97грн. (45 893,00грн. –основного боргу, 3933,33грн. –пені, 1145,33грн. –3% річних, 2457,31грн. –збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання за договором фінансового лізингу №597/12/2006 від 27.12.2006р., а також понесених позивачем судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. судом порушено провадження у справі №20/284, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 14.09.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. судом порушено провадження у справі №20/284, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 14.09.2010р.

У судове засідання 14.09.2010р. представник відповідача не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 14.09.2010р. розгляд справи відкладено, у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів.

Представник позивача у судове засідання 28.09.2010р. з’явився, проте не надав витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 28.09.2010р. відкладено.

04.10.2010р. судом одержано від позивача клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості позивачу подати суду витребувані документи.

Представник відповідача у судове засідання 05.10.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні клопотання позивача судом задоволено.

У зв’язку з наведеним, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 05.10.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 19.10.2010р. представник позивача надав витребувані судом документи. Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Жилянська, 7-а, відповідно, ухвала суду були направлені за вказаною адресою, проте, кореспонденція повернулась на адресу суду із відміткою поштового відділення про те, що адресат за зазначеною адресою не зареєстрований. Відповідно до ст. 64 ГПК України за відсутності сторони за адресою місцезнаходження, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав заявлені позовні вимог, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2006р. між ТОВ “Ласка Лізинг”та ТОВ “Агріко-Україна” укладено договір фінансового лізингу №597/12/2006, відповідно до умов якого лізингодавець (позивач) зобов’язується придбати у свою власність транспортний засіб (далі –майно) у відповідності до встановленої лізингоодержувач (відповідач) специфікацією продавця:

Тип: легковий автомобіль;

Марка, модель: VW T5 Transporter Kasten (одна одиниця);

№ кузова: буде встановлений в Акті здачі-приймання майна;

Рік випуску: 2006р.;

Пробіг на момент придбання: до 100 км.;

Специфікація продавця: Додаток до договору купівлі-продажу від 27.12.2006р.;

та передати його без надання послуг з керування та технічної експлуатації лізингоотримувачу в якості предмету лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а лізингоотримувач зобов’язується прийняти його на умовах даного договору.

          Відповідно до п. 3.1 договору передача лізингодавцем майна, а також необхідних приналежностей та документів, які є невід’ємною частиною майна, і прийняття його лізингоодержувачем на правах володіння та користування здійснюється шляхом підписання Акта здачі-приймання майна.

Транспортний засіб, що є предметом фінансового лізингу в кількості 1 одиниця передано відповідачу відповідно до видаткової накладної №РН-0000428 від 29.12.2006р. на суму 139 380,00грн. Факт одержання транспортного засобу уповноваженим працівником відповідача підтверджується довіреністю серії ЯМХ №840552 від 29.12.2006р.

29.12.2006р. між сторонами підписано Акт здачі-приймання майна (додаток №2 до договору фінансового лізингу від 27.12.2006р.), відповідно до якого відповідачу передано транспортний засіб у кількості 1 одиниця.

Відповідно до п. 2.3. договору вартість майна, яке передається позивачем відповідачу, складає суму еквівалентну 27600,00 “у.о.”, в тому числі ПДВ у розмірі 20% - 4600,00 “у.о.”, виражена у гривнях України.

Вартість майна (включаючи ПДВ), яке передається позивачем відповідачу, в гривнях складає суму авансів, внесених у відповідності до п.7.4. договору, загальну суму платежів в погашення вартості майна, зазначену в “Графі 4” Графіка внесення платежів (далі –додаток №1 до договору) по “Курсу 1” та викупну вартість, зазначену в додатку №1 до договору по “Курсу 1”.

Відповідно до п.7.5. договору лізингові платежі нараховуються за кожний період строку фінансового лізингу. Розмір лізингового платежу за кожний період строку фінансового лізингу зазначений в додатку №1 до договору.

Порядок та строки внесення грошових сум в рахунок оплати лізингових платежів вказаний у Графіку внесення платежів (п.7.6. договору).

Відповідно до п.7.8 договору лізингоодержувач зобов’язаний вносити всі грошові суми в рахунок оплати лізингових платежів в обсязі і в строки, встановлені в Графіку внесення платежів, незалежно від виставлення або одержання рахунків лізингодавця, а також, незалежно від фактичного користування майном, в тому числі, в період технічного обслуговування, ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу або до моменту дострокового припинення договору.

          За липень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Долару США: 766,6100грн.

          За серпень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Долару США становив: 798,9000грн.

За вересень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Долару США становив: 800,6800грн.

За жовтень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Долару США становив: 799,8800грн.

За листопад 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Долару США становив: 798,1000грн.

За грудень 2009р. на день платежу офіційний курс НБУ для одного Долару США становив: 796,6000грн.

Відповідно до Графіку внесення платежів сума лізингових платежів щомісяця складає 923,68у.о. (за липень - грудень 2009р.).

Відповідно до Графіку внесення платежів, відповідач повинен був провести лізингові платежі відповідно 27.07.2009р., 27.08.2009р., 27.09.2009., 27.10.2009р., 27.11.2009р. та 27.12.2009р.

Згідно з п.7.1. договору сторони погодили, що валютою договору є умовна одиниця. Під умовною одиницею розуміється сума, відображена в гривнях та дорівнює одному Долару США по курсу згідно пункту 7.1.1. договору.

Пунктом 7.1.1. договору визначені такі поняття:

- “Курс 1”курс, встановлений НБУ для одного Долара США станом на 27.12.2006р.;

- “Курс 2”курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату, визначену для проведення лізингового платежу згідно Графіку внесення платежів (Додаток №1) до договору.

Відповідно до п.7.1.2. договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як добуток суми лізингового платежу, відображеної в “у.о.” згідно “Графи 3” Додатку №1 на відповідну дату проведення платежу та “Курсу 2”, збільшеного на 1%. При цьому в погашення вартості майна відноситься сума, відображена в гривнях та розрахована як добуток відповідної суми в “у.о.”, зазначеної в “Графі 4” Додатка №1 та “Курсу 1”.

Проте, відповідач за липень 2009р., серпень 2009р., вересень 2009р., жовтень 2009р., листопад 2009р. та грудень 2009р. лізингові платежі не перерахував.

У зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 45 893,00грн. –основного боргу (за період з липень 2009р. по грудень 2009р.).

Відповідно до ст. 3.2.2 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об’єктом оподаткування операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об’єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об’єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного НБУ на момент сплати.

На момент укладення договору фінансового лізингу комісія виражена у гривневому еквіваленті не перевищувала подвійну облікову ставку. У зв’язку із зміною курсу гривні відбулось відповідне збільшення комісійного платежу та у відповідності до ст. 3.2.2 Закону зміна необхідних відрахувань податку на додану вартість до Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 7.10 договору при зміні податкових або прирівняних до них платежів, а також зборів, лізингодавець вправі вимагати зміни суми лізингових платежів співрозмірно до таких змін, а лізингоодержувач зобов’язаний прийняти такі зміни.

За наведених обставин, дослідивши розрахунок суми основного боргу позивача, суд вважає правомірним нарахування ПДВ на розмір різниці між комісією лізингового платежу (розраховану на день сплати) та величини рівній подвійній обліковій ставці, розрахованій від вартості майна за період лізингу у відповідності до ст. 3.2.2 Закону.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 45 893,00грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою, розрахованою у відповідності до умов договору та Закону України “Про податок на додану вартість” та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом за порушення виконання грошового зобов’язання 3933,33грн. –пені, 1145,33грн. –3% річних, 2457,31грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 9.5 договору у випадку, якщо лізингоодержувач у встановлені договором строки не здійснює оплату встановлених договором платежів, то лізингодавець вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення в перші п’ять днів прострочення та 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу в перші п’ять днів прострочки та 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, починаючи з шостого дня прострочення, а лізингоотримувач зобов’язується її сплатити.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума поточного боргу лізингоодержувача визначена у Графіку внесення платежів. Так, у період з 28.07.2009р. по 26.08.2009р. сума боргу складає 923,68у.о., у період з 27.08.2009р. по 26.09.2009р. –923,68у.о., у період з 27.09.2009р. по 26.10.2009р. –923,68у.о., у період з 27.10.2009р. по 26.11.2009р. –923,68у.о., у період з 27.11.2009р. по 26.12.2009р. –923,68у.о.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3933,33грн. –пені, 1145,33грн. –3% річних, 2457,31грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, первісні позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріко-Україна" (м. Київ, вул. Жилянська, 7-а; м. Київ, вул. Філатова, 3/1, кв. 3, код ЄДРПОУ 32912186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ласка Лізинг” (м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, Бізнес-центр “Реноме”, код ЄДРПОУ 33104543) 45893,00грн. –основного боргу, 3933,33грн. –пені, 1145,33грн. –3% річних, 2457,31грн. –збитків від інфляції, 534,30грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій