Рішення № 12180360, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/50419.10.10 За позовомакціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

дозакритого акціонерного товариства «Жилкомунсервіс»

простягнення 13475,48 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Іваненко І.П. (довіреність від 25.06.2010 року)

від відповідача:представник Піщевят Н.М. (довіреність №2 від 27.01.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «Жилкомунсервіс»заборгованості за договором №29498 від 05.11.2001 року у розмірі 13475,48 грн. (у тому числі 12552,17 грн. основного боргу за використану активну електричну енергію; 490,37 грн. пені; 284,29 грн. інфляційних втрат та 148,66 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за договором про постачання електричної енергії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року порушено провадження у справі №23/504 та призначено її розгляд на 19.10.2010 року.

Представник Позивача підтримав вимоги позовної заяви та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача відзив на позовну заяву не надав, у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 19.10.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір про постачання електричної енергії №29498 від 05.11.2001 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався продати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Відповідачу, а останній –оплатити вартість використаної електричної енергії згідно з умовами договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про електроенергетику»електрична енергія є різновидом енергії, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Стаття 275 Господарського кодексу України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Порядок розрахунків сторони погодили додатком 13а до договору №29498 від 05.11.2001 року, пунктами 1, 2 якого передбачено, що Відповідач зобов’язується щомісяця 22-24 числа направляти уповноваженого представника до Позивача для надання звіту про спожиту електроенергію Відповідач здійснює повну оплату вартості спожитої активної електричної енергії у триденний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Позивачем надано суду звіти про використану електричну енергію за спірний період, складені та підписані Відповідачем, і які підтверджують, що з листопада 2009 року по серпень 2010 року Відповідачем було спожито 102 913 кВт/г активної електричної енергії.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

В період з 01.11.2009 року по 01.08.2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за активну електричну енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 12552,17 гривень.

Як вбачається із довідки про надходження коштів від Відповідача та не заперечується Позивачем, у серпні 2010 року Відповідач сплатив 4509,93 грн. у рахунок погашення заборгованості. Таким чином, суд відмовляє у стягненні 4509,93 гривень.

Судом встановлено, що фактична заборгованість Відповідача за послуги електропостачання становить 7172,13 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 7172,13 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 5.3 договору №29498 від 05.11.2001 року на початок кожного розрахункового періоду передбачено нарахування пені на суму боргу в розмірі 0,75% за кожен день прострочення платежу, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати теплової енергії за період з березня по серпень 2010 року у розмірі 490,37 гривень.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних підлягають задоволенню у обсязі та за період заявленому Позивачем.

Судом встановлено, що при нарахуванні інфляційних втрат Позивачем не було враховано, що у період з квітня по липень 2010 року інфляційні нарахування мали від’ємне значення, а саме: у квітні -22,84 грн., у травні -56,00 грн., у червні -44,48 грн., у липні –25,10 гривень. З урахуванням від’ємного значення інфляційного збільшення суми боргу інфляційні втрати Позивача становлять 135,87 гривень. Таким чином, до стягнення підлягає сума інфляційних нарахувань у розмірі 135,87 гривень.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Жилкомунсервіс»(04060, м. Київ, вул. Вавілових, буд. 9; ідентифікаційний код 24725452) на користь акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 7172,13 грн. (сім тисяч сто сімдесят дві гривні 13 копійок) основного боргу; 490,37 грн. (чотириста дев’яносто гривень 37 копійок) пені; 148,66 грн. (сто сорок вісім гривень 66 копійок) трьох процентів річних; 135,87 грн. (сто тридцять п’ять гривень 87 копійок) інфляційних втрат; 60,15 грн. (шістдесят гривень 15 копійок) державного мита та 139,24 грн. (сто тридцять дев’ять гривень 24 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю.Кирилюк

Повне рішення складено:20.10.2010 року.