Рішення № 12180156, 13.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/41713.01.10 За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-

інвестиційний Банк, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Фастів

Київської області"

до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних

виробів"

про стягнення 105 862,95 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Кобилянська І.В. –дов. № 3082 від 20.11.2009 р.

від відповідача не з’явився (був Дутковський Б.В. –дов. б/н від 12.10.2009 р.),

За згодою позивача у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк, в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Фастів Київської області" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод гумових та латексних виробів" про стягнення 105 862,95 грн.

15.10.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/417, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 05.11.09.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.11.09 розгляд справи відкладався на 25.11.09 та відповідно до ст.77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.09 за клопотанням представників сторін продовжено строк вирішення спору.

В судових засіданнях 25.11.09, 09.12.09 було оголошено перерви до 09.12.09 та до 13.01.10, відповідно до ст.77 ГПК України.

Заявлене при подачі позову клопотання про забезпечення позову залишене судом без задоволення через його необґрунтованість.

Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи 13.01.10 відхилено судом через необґрунтованість і вважає його дії такими, що направлені на затягування судового процесу.

В ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що банком (позивачем) не належним чином виконано обов’язок за банківською гарантією.

Неявка представника відповідача після оголошеної перерви не є перешкодою для розгляду справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.2 Положення про філію «Відділення Промінвестбанку в м. Фастів Київської області»затвердженого рішенням спостережної ради та правління банку від 22.01.02 / протокол №27/2, філія не будучи юридичною особою наділена правом здійснювати повноваження сторони в судах.

Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк(закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Фастів Київської області" (далі - «Банк») та Відкрите акціонерне товариство «Київський завод гумових та латексних виробів»(далі -«Відповідач») уклали Кредитний договір № 4 від 11.02.05 на суму ліміту кредитування 19 000 000,00 (дев'ятнадцять мільйонів) грн.. терміном погашення 01.10.09.

В подальшому, протягом дії Договору №4 укладені Договір про внесення змін № 53 від 08.12.05 та Договір № 1 від 08.12.05 про надання гарантії.

Для забезпечення виконання зобов'язань були укладені договори: Договір про внесення змін №10 від 07.11.06 до Договору застави майнових прав № 21 від 03.11.06 на грошові кошти за Договором банківського депозиту на суму 3 207 255,00 грн. зі змінами та доповненнями.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»є правонаступником прав та зобов'язань «Акціонерного комерційного промислово -інвестиційний банку»(закритого акціонерного товариства), що підтвердженго статутом Банку (нова редакція), затвердженого 21.05.09 загальними зборами акціонерів / пртокол №25 та погодженого НБУ 10.07.09.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним зговором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, намовлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та платити проценти.

Згідно вищевказаних договорів Банк надав ВАТ «Київський завод гумових та латексних виробів», в межах ліміту кредитування, безумовну безвідкличну платіжну гарантію на користь фірми «ВЕRSTORFF СmbH»(Німеччина) за контрактом від 16.12.2004 року № ВЕ/КІ ZRLY161204-0011GT013 на суму 500 000,00 (п'ятсот тисяч) Євро, терміном на 36 місяців - до 01.03.09.

Банківська гарантія —це письмове зобов'язання банку виконати зобов'язання за клієнта перед його контрагентом, коли він сам не в змозі цього зробити.

Фактично банківська гарантія –це доручення банку-гаранта на користь кредитора в забезпеченні повної та своєчасної сплати боржником належної суми.

Відповідно до п.3.2. Договору про надання гарантії - комісійна винагорода за надання гарантії складає 5% річних від загальної суми наданої гарантії і розраховується за кожен місяць на фактичну суму гарантії і сплачується у національній валюті України за курсом НБУ на день сплати комісії; -сума комісійної винагороди за кожний місяць розраховується, виходячи із розрахунку 365 днів у році та кількості днів у кожному місяці (п.3.3); - комісійна винагорода сплачується Позичальником в останній робочий день кожного місяця. Комісійна винагорода сплачується за місяць у тому випадку, якщо Гарантія діяла в такому місяці хоча б один день.(п.3.4)

08.12.05 відкрита гарантія в сумі 500 000,00 Євро;

Згідно ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

Згідно до ч.1 ст.564 ЦК України Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

25.02.09 Банк отримав SWIFT- повідомлення від банку Commerzbank AG Hamburg вимогою платежу в сумі 500 000,00 Євро по вищезазначеній гарантії від компанії Кrauss Maffei ВЕRSTORFF GmbH про що Відповідач був письмово проінформований та надані йому копії документів;

07.05.09 Банк здійснив платіж по вищевказаній гарантії в сумі 348 603,00 Євро, в тому числі в сумі 3 207 255,00 грн. - за рахунок депозиту, який був забезпеченням по наданій гарантії;

10.06.09 Банк отримав SWIFT - повідомлення Commerzbank AG, Франкфурт - на -майні, Німеччина, де вказується, що бенефіціар за вищевказаною гарантією відкликав свою вимогу платежу від 25.02.09 та звільнив Промінвестбанк від зобов'язань за нею.

Відповідно дор п.3 ч.1 ст568 ЦК України Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.

З дати відкликання гарантії, а саме 11.06.09 Банком припинено нарахування комісійної винагороди.

Таким чином, суд вважає, що банк виконав умови Кредитного договору № 4 від 11..02.05 та Договору про внесення змін № 53 від 8 грудня 2005 року, Договору про надання гарантії № 1 від 08.12.05, в частині надання та обслуговування гарантії, в повному обсязі.

Відповідно до ст.567 ЦК України гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.

За період дії гарантії Банком нарахована комісійна винагорода в сумі 621 811,60 грн,

За 28.02.06 по 01.12.08 відповідач сплатив комісійну винагороду за надану гарантію в сумі 515 948,65 грн., а з січня 2009 року припинив здійснювати платежі, що документально підтверджено.

Станом на 12.10.09 прострочена заборгованість по сплаті комісійної винагороди складає 105 862,95 грн, з них за:січень 2009 року -13 208,72 грн.; лютий 2009 року -18 875,35 грн., березень 2009 року - 22 265,44 грн.; квітень 2009 року - 20 989,31 грн., травень 2009 року - 20 968,59 грн.; червень 2009 року - 9 555,54 грн.

24.07.09 направлена відповідачу претензія за № 01-30/344 від 03.07.09 з вимогою виконати зобов'язання та сплатити суму простроченої заборгованості комісійної винагороди в сумі 105 862,95 грн. залишена відповідачем без належного реагування.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), виникли цивільні права та обов’язки.

Згідно пунктів 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

До стягнення заявлено суму, яку недоплатив боржник за надану і належним чином виконану банком гарантію.

Однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. З укладенням письмового договору сторони визначили розмір і порядок винагороди.

В силу приписів ст.ст.32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В розпорядження суду, в обґрунтування посилання відповідача на неналежне виконання банком зобов’язання за банківською гарантією, документів не надано.

Враховуючи викладене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості з сплати комісійної винагороди в сумі 105’862,95 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних і допустимих доказів на спростування викладеного у позові і наведеного представником позивача в ході судових засідань відповідач не надав.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 47, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод гумових та латексних виробів»(код ЄДРПОУ 00149593), на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Фастів Київської області" прострочену заборгованість по сплаті комісійної винагороди в сумі 105’862 (Сто п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві), 95 грн, витрати по оплаті державного мита в сумі 1’058 (одна тисяча п'ятдесят вісім),63 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість),00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя                                                                                           І.Д. Курдельчук

дата підписання 11.03.10