Постанова № 12179282, 05.11.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

05 листопада 2010 р. № 41/58пд Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. –головуючого

Волковицької Н.О.

Рогач Л.І.

за участю представників сторін:

позивачане з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачане з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Кронас" на постановувід 26.07.2010 року Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 41/58пд господарського суду Донецької області за позовомГорлівської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кронас" про внесення змін до договорів оренди землі від 30.10.2007 року №040715200341 та від 18.07.2008 року №040815200767 ВСТАНОВИВ: Горлівська міська рада звернулася до господарського суду Донецької області з позовом, з урахуванням уточнень до нього, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронас" про внесення змін до договорів оренди землі від 30.10.2007 року №040715200341 та від 18.07.2008 року №040815200767. Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2010 року (суддя Гончаров С.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2010 року (Величко Н.Л. –головуючий, судді Алєєва І.В., М'ясищева А.М.), позовні вимоги задоволенні.

Пункт 5 договору оренди землі від 30.10.2007 року № 040715200341 викладено в новій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.07.2009 року згідно технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки складає: 967702грн. (606,71 грн./кв.м.) обслуговування та експлуатація складського приміщення; 277873 грн. (606,71 грн./кв.м.) –обслуговування адміністративного приміщення; 533905 грн. (606,71 грн./кв.м.) –обслуговування вольєра для собак; 1243756 грн. (606,71 грн./кв.м.) –обслуговування під'їзного майданчика".

Доповідач: Волковицька Н.О.

Пункт 9 договору оренди землі від 30.10.2007 року № 040715200341 викладено в новій редакції: "9. Орендна плата вноситься орендарем на рахунок одержувача: ВДК у м. Горлівка в місцевий бюджет Центрально-Міського району р/р 33215812700021 в УДК у Донецькій області, м. Донецьк, код ОКПО 34686448, МФО 834016, код плати за оренду землі 13050200 в розмірі 7558,09 грн. в місяць. Розрахунок розміру орендної плати: таблиця № 1 –додається і є невід’ємною частиною договору".

Пункт 5 договору оренди землі від 18.07.2008 року № 040815200767 викласти в новій редакції: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.07.2009 року згідно технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки складає 4679554 грн. (606,71 грн./кв.м.)".

Пункт 9 договору оренди землі від 18.07.2008 року № 040815200767 викладено в новій редакції: "9. Орендна плата вноситься орендарем на рахунок одержувача: ВДК у м. Горлівка в місцевий бюджет Центрально-Міського району р/р 33215812700021 в УДК у Донецькій області, м. Донецьк, код ОКПО 34686448, МФО 834016, код плати за оренду землі 13050200 в розмірі 11698,89 грн. в місяць. Розрахунок розміру орендної плати: таблиця № 1 –додається і є невід’ємною частиною договору". Зазначені зміни для сторін набирають сили з моменту набрання чинності рішенням суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронас" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2010 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На думку заявника суди не звернули уваги на те, що позивач за загальною сумою вартості орендної плати у місяць і рік, приховав застосування нового коефіцієнту, що до прийняття та застосування якого, спір між сторонами вже розглядався Господарським судом Донецької області та не прийняли до уваги, що рішенням господарського суду від 22.09.2009 року по справі 32/5пд, з приводу застосування 3% коефіцієнту позивачу було відмовлено. Судом не враховано, що до зміни вартості землі за нормативною грошовою оцінкою, коефіцієнт 3% ніякого відношення не має, а тому не повинен враховуватися при визначенні загального розміру орендної плати та змінювати встановлені умови договору з цього приводу. Таким чином, своїм рішенням суд першої інстанції змінив рішення про відмову у застосуванні 3% коефіцієнту.

Скаржник вважає, що судами не враховані норми законодавства, що регулюють даний вид господарських правовідносин, в тому числі і спеціальні норми, а саме статті 180 Господарського кодексу України; статті 30 Закону України "Про оренду землі", та пункт 36 дійсного договору оренди, згідно з яким зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін та зазначає, що правовідносини між відповідачем та позивачем виникли раніше прийняття Міськрадою рішення "Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земельних ділянок", тому на ці відносини не можуть розповсюджуватись норми, на які посилається позивач. Це рішення є загальним і не відміняє рішення Міськради, на підставі якого були затверджені умови дійсних договорів оренди.

Також скаржник зазначає, що судами були порушені статті 627, статті 652 Цивільного кодексу України. Судом не визначені усі умови для зміни договорів. Крім того, у статті 652 ЦК зазначено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або спричинить для сторін шкоду, що значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю –доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій предметом спору є внесення змін у договір, укладений 30.10.2007 року між Горлівською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронас" (орендарем), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку згідно рішення Горлівської міської ради від 21.09.2007 року № V/22-35, яка знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 71/1, Центрально-Міський район, м. Горлівка, Донецька область (а.с.17-20), а також у договір, укладений 18.07.2008 року між Горлівською міською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кронас" (орендарем), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7713 га згідно рішення Горлівської міської ради від 27.06.2008 року № V/33-25, яка знаходиться за адресою: вул. Комсомольська, 71, Центрально-Міський район, м. Горлівка, Донецька область (а.с.22-25).

Зміни стосуються пунктів 5, 9 договорів, які передбачають грошову оцінку землі та орендної плати, оскільки рішенням Горлівської міської ради від 29.12.2008 року № V/42-23 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Горлівки Донецької області, проведеної станом на 12.12.2008 року та введена в дію базова вартість одного квадратного метра землі в розмірі 127,75 грн. на території Горлівської міської ради з 01.01.2009 року (а.с.27).

Рішенням Горлівської міської ради від 16.02.2009 року №V/45-1 внесені зміни до пункту 2 рішення міської ради від 29.12.2008 року №V/42-23, а саме, дата "з 01.01.2009 року" змінена на "з 01.07.2009 року".

Задовольняючи позовні вимоги суди вірно зазначили, що згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" (із змінами та доповненнями внесеними Законом від 03.06.2008р.) розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Статтею 2 Закону України "Про плату за землю" із змінами та доповненнями встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування земельного податку, як визначено статтею 13 Закону "Про плату за землю", є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Тобто, відповідно до законодавства розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін, але плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може бути меншою ніж встановлено статтею 21 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 13 договорів, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, пункт 36 спірних договорів оренди передбачає, що зміна умов договору оренди земельної ділянки здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку.

Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком передбачені договором умови для внесення в нього змін, а у разі недосягнення згоди вирішення спору в судовому порядку.

Але, при цьому, судами ні першої, ні апеляційної інстанцій не надано оцінку тим змінам, які є предметом спору, не перевірено розрахунки на їх відповідність рішенням міської ради від 29.12.2008 року №V/42-23, від 16.02.2009 року №V/45-1 та зміною розміру відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок згідно з рішенням міської ради від 27.03.2009 року № V/47-36.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що суди припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2010 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.07.2010 року у справі № 41/58пд господарського суду Донецької області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронас" задовольнити частково.

Головуючий суддя                                                            Т. Дроботова

С у д д і                              Н. Волковицька

                                                                                                    Л. Рогач