Постанова № 12178918, 02.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4094/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бойка С.С.,

при секретарі Курбала А.В.,

за участю:

представника позивача - Кішко Д.О., Федорець Р.П.

представника відповідача - Ринденко Т.Г., Сластьоненко С.В.

прокурор - Савченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27 серпня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на протязі лютого-березня 2009 року між позивачем та ТОВ "Тевіс Ком" укладено ряд договорів поставки сільськогосподарської продукції. Поставка товару підтверджується товарними накладними, податковими накладними, актами прийому-передачі та складськими-квитанціями, що в свою чергу підтверджує правомірність віднесення до валових витрат витрати по придбанню сільськогосподарської продукції та віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по придбанню сільськогосподарської продукції у ТОВ "Тевіс Ком". Крім того, сторонами оформлялись договори складського зберігання та інші документи, що підтверджують прийняття зерна на зберігання та переоформлення його з одного власника на іншого.

02.11.2010 року до канцелярії суду надійшла заява про зміну позовних вимог згідно якої позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000022301/0/112 від 22.01.10 р. № 0000022301/l/1072 від 09.04.10 р.; № 0000022301/2/2078 від 23.06.10 р.; № 0000022301/3/2671 від 21.08.10 р.; № 0000032301/2/2079 від 23.06.10 р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 486770 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 243385 грн.; № 0000032301/3/2672 від 21.08.10р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 486770 грн. і штрафних фінансових санкцій в сумі 243385 грн. та стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні та у запереченнях на позовну заяву зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року. Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за рахунок завищення валових витрат на суму 1 605 889,00 грн. та порушення пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Прокурор в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та прокурора, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кобеляки Хлібопродукт" (ідентифікаційний код 32207498) зареєстровано Кобеляцькою районною Державною адміністрацією Полтавської області від 04.10.2002 р.

В період з 03.12.2009 року по 30.12.2009 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Кобеляки Хлібопродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2009 р.

За результатами перевірки 13.01.2010 р. відповідачем складено акт № 18/23-209/32207498, в якому зафіксовано порушення пп. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 401 472,00 грн. в тому числі за І квартал 2009 року в сумі 401 472,00 грн.; пп. 7.4.5, п. 7.4, пп. 7.4.1, п. 7.4, пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого є заниження податку на додану вартість на загальну суму 490 244, 00 грн.; п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду за серпень 2009 року на суму 3 260 389, грн. та пп. 8.1.1, пп. 8.1.2, п. 8.1, ст. 8, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцької ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 22.01.2010 р. № 0000022301/0/112 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Кобеляки Хлібопродукт" податкового зобовязання з податку на прибуток 401472,00 грн. основний платіж, 160589,00 грн. штрафна санкція та № 0000032301/0/113 про визначення вказаному платнику податків податкового зобовязання з податку на додану вартість 490244,00 грн. основний платіж, 245122,00 грн. штрафна санкція.

За результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення № 0000022301/1/1072 та № 0000032301/1/1073 від 09.04.2010 року, № 0000022301/3/2671 та № 0000032301/3/2672 від 21.08.2010 року та № 00000022301/2/2078 та № 0000032301/2/2079 від 23.06.2010 року якими залишено без змін рішення № 0000022301/0/112 та № 0000032301/0/113 від 22.01.2010 року.

Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000022301/0/112 від 22.01.10 р. № 0000022301/l/1072 від 09.04.10 р.; № 0000022301/2/2078 від 23.06.10 р.; № 0000022301/3/2671 від 21.08.10 р.; № 0000032301/2/2079 від 23.06.10 р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 486770 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 243385 грн.; № 0000032301/3/2672 від 21.08.10р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 486770 грн. і штрафних фінансових санкцій в сумі 243385 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням - рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000022301/0/112 від 22.01.10 р. № 0000022301/l/1072 від 09.04.10 р.; № 0000022301/2/2078 від 23.06.10 р.; № 0000022301/3/2671 від 21.08.10 р.; № 0000032301/2/2079 від 23.06.10 р.; № 0000032301/3/2672 від 21.08.10 р., суд приходить до наступних висновків.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість унормовані Законом України “Про податок на додану вартість”, згідно з підпунктом 7.4.1 п.7.4 статті 7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 вказаного Закону податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Системно аналізуючи положення Закону України “Про податок на додану вартість”, суд доходить висновку про те, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності субєкта господарювання платника податку на додану вартість обєкта оподаткування, визначеного статтею 3 цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням пункту 1.4 статті 1 цього Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, а поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Виходячи зі змісту наведених положень закону, продаж товарів (послуг) передбачає перехід права власності на товар (послугу) від продавця до покупця, що в свою чергу передбачає наявність продавця та покупця як конкретних осіб, які вчиняють відповідні дії, що свідчать про намір продати та придбати відповідно товар (послугу), а також наявність певного товару (послуги), які відповідають визначеним учасниками операції з продажу якісним, кількісним та вартісним характеристикам.

Без наявності хоча б одного з обовязкових учасників операції з продажу товару (послуги) чи товару (послуги), визначених як обєкт продажу, господарська операція відсутня, а отже відсутні і підстави для відтворення її фінансових результатів у податковому обліку, не дивлячись на документальне оформлення операції.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Тевіс Ком" укладено договори поставки № 23 від 16.02.2009 року на придбання пшениці фуражної, № 24 від 18.02.2009 року на придбання кукурудзи, № 28 від 18.02.2009 року на придбання кукурудзи, № 29 від 18.02.2009 року на придбання пшеничної фуражної, № 43 від 27.02.2009 року на придбання соняшника, № 49 від 02.03.2009 року на придбання кукурудзи, № 58 від 11.03.2009 року на придбання соняшника, № 59 від 15.03.2009 року на придбання пшениці.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерно підлягає зберіганню на зерновому складі. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах.

Відповідно до ст. 43 цього Закону якщо зерновий склад приймає зерно на зберігання без видачі простого або подвійного складського свідоцтва, то для підтвердження прийняття зерна на зберігання він повинен видати складську квитанцію.

Для підтвердження реальності та товарності вказаних договорів позивачем надано до суду наступні документи: рахунки на оплату № 0017 від 17.02.2009 року № 0024 від 19.02.2009 року, № 0038 від 23.02.2009 року, № 0040 від 23.02.2009 року, № 0039 від 23.02.2009 року, № 0029 від 20.02.2009 року, № 0071 від 02.03.2009 року, № 0070 від 02.03.2009 року, № 0106 від 12.03.2009 року, № 0105 від 12.03.2009 року, № 0115 від 16.03.2009 року; видаткові накладні № 0012 від 17.02.2009 року, № 0024 від 19.02.2009 року, № 0034 від 23.02.2009 року, № 0036 від 23.02.2009 року, № 0035 від 23.02.2009 року, № 0029 від 20.02.2009 року, № 0053 від 02.03.2009 року, № 0052 від 02.03.2009 року, № 0073 від 12.03.2009 року, № 0072 від 12.03.2009 року, № 0078 від 16.03.2009 року; податкові накладні № 012 від 17.02.2009 року, № 0024 від 19.02.2010 року, № 0034 від 23.02.2009 року, № 0036 від 23.02.2009 року, № 0029 від 20.02.2009 року, № 0035 від 23.02.2009 року, № 0063 від 02.03.2009 року, № 0062 від 02.03.2009 року, № 0063 від 02.03.2009 року, № 0096 від 12.03.2009 року, № 0095 від 12.03.2009 року, № 0101 від 16.03.2009 року; акти приймання-передачі № КБ-00458 від 17.02.2009 року, № КБ-00462 від 19.02.2009 року, № КБ-00475 від 22.02.2009 року, № КБ-00479 від 23.02.2009 року, № КБ-00478 від 23.02.2009 року, № КБ-00480 від 23.02.2009 року, № КБ-00481 від 23.02.2009 року, № КБ-004469 від 20.02.2009 року, № КБ-00468 від 20.02.2009 року, № КБ-00496 від 03.03.2009 року, № КБ-00488 від 02.03.2009 року, № КБ-00490 від 02.03.2009 року, № КБ-00506 від 12.03.2009 року, № КБ-00505 від 12.03.2009 року, № КБ-00512 від 16.03.2009 року; накладі № 10, 45, 47 від 16.02.2009 року, № 1 від 17.02.2009 року, № 1, 2, 3, 4 від 01.11.2008 року № 4, 6, 7, 8, 9, 10 від 02.11.2010 року, № 11, 12 від 03.11.2010 року, № 1, 2, 24 від 23.02.2009 року, № 10, 15, 21, 23, 104 від 23.02.2009 року, № 1 від 02.08.2008 року, № 1 від 23.07.2008 року, № 14, 21, 20, 100 від 20.02.2009 року, № 100, 100а від 18.02.2009 року, № 17, 10, 103 від 19.02.2009 року, № 1, 2, 3 від 11.09.2008 року, № 4 від 13.09.2008 року, № 5 від 03.10.2008 року, № 1, 2 від 09.09.2008 року, № 1, 2, 3 від 15.10.2008 року, № 4, 6 від 16.10.2008 року № 1, 014, 016, 015, 8 від 02.10.2008 року, № 017 від 03.10.2008 року № 32 від 18.09.2008 року, № 1 від 19.09.2008 року, № 1, 007, 010, 011, 012 від 01.10.2008 року, № 001 від 11.09.2008 року, № 42 від 12.09.2008 року № 28 від 17.09.2008 року № 018, 20, 21, 17 від 03.10.2008 року, № 13 від 14.10.2008 року, № 30 від 15.10.2008 року № 48 від 04.10.2008 року, № 1, 2, 3 від 08.11.2008 року, № 612 від 17.10.2008 року, № 700 від 18.10.2008 року, № 300 від 19.10.2008 року, № 111, 900 від 20.10.2009 року, № 100, 10, 101 від 24.10.2008 року, № 50 від 25.10.2008 року, № 102 від 26.10.2008 року, № 123 від 28.10.2008 року, № 10, 101 від 30 жовтня 2008 року, № 100 від 31.10.2008 року, № 7, 10 від 02.11.2008 року, № 3 від 03.11.2008 року, № 20, 29 від 06.11.2008 року, № 2 від 23.10.2008 року № 6 від 12.03.2009 року та платіжні доручення № 67 від 17.02.2009 року, № 73 від 19 лютого 2009 року, № 77 від 24.02.2009 року, № 74 від 23.02.2009 року, № 77 від 24.02.2009 року, № 97, 98 від 04.03.2009 року, № 98 від 04.03.2009 року, № 107 від 16.03.2009 року, № 103 від 13.03.2009 року, № 108 від 16.03.2009 року, № 113 від 16.03.2009 року.

В підтвердження перебування зерна на зберіганні в зерновому складі та переоформлення зерна з одного власника на іншого позивачем суду надано договори складського зберігання сільськогосподарської продукції № 3 від 20.01.2009 року № 55 від 23.07.2008 року, № 105 від 09.09.2008 року, № 102 від 08.09.2008 року, № 71 від 06.08.2008 року, № 112 від 11.09.2008 року, № 97 від 02.09.2008 року, № 146 від 21.10.2008 року, № 88 від 18.08.2008 року, № 145 від 20.102008 року, № 36 від 14.07.2008 року, № 103 від 06.09.2008 року, № 92 від 21.08.2008 року; складські квитанції на зерно № 9990 від 17.02.2009 року, № 9972 від 16.02.2009 року, № 9974 від 16.02.2009 року, № 9973 від 16.02.2009 року, № 9997 від 19.02.2009 року, № 9975 від 17.02.2009 року, № 10023 від 23.02.2009 року, № 10022 від 23.02.2009 року, № 7043 від 01.11.2008 року, № 7052 від 02.11.2008 року, № 7065 від 03.11.2008 року, № 9995 від 23.02.2009 року, № 9984 від 23.02.2009 року № 9983 від 23.02.2009 року, № 9985 від 23.02.2009 року, № 9994 від 23.02.2009 року, № 9988 від 23.02.2009 року, № 9987 від 23.02.2009 року, № 9986 від 23.02.2009 року, № 9993 від 23.02.2009 року, № 9989 від 23.02.2009 року, № 9999 від 23.02.2009 року, № 9998 від 23.02.2009 року, № 5353 від 02.08.2008 року, № 4887 від 23.07.2008 року, № 9996 від 23.02.2009 року, № 9982 від 20.02.2009 року, № 9980 від 20.02.2009 року, № 9981 від 20.02.2009 року, № 9992 від 20.02.2009 року, № 9979 від 19.02.2009 року, № 9977 від 19.02.2009 року, № 9991 від 20.02.2009 року, № 9978 від 19.02.2009 року, № 9976 від 18.02.2009 року, № 10033 від 03.03.2009 року, № 10030 від 03.03.2009 року, № 6015 від 11.09.2008 року, № 6032, 12.09.2008 року, № 10029 від 03.03.2009 року, № 5962 від 09.09.2008 року, № 5978 від 10.09.2008 року, № 10032 від 03.03.2009 року № 6722 від 15.10.2008 року, № 6747 від 16.10.2008 року, № 10031 від 03.03.2009 року, № 6057 від 13.09.2008 року, № 6058 від 14.09.2008 року, № 10028 від 02.03.2009 року, № 10027 від 02.03.2009 року, № 6397 від 02.10.2009 року, № 6398 від 02.10.2008 року, № 6402 від 02.10.2008 року, № 6401 від 02.10.2008 року, № 6403 від 02.10.2009 року, № 6419 від 03.10.2008 року, № 6150 від 18.09.2008 року, № 6164 від 19.09.2008 року, № 6346 від 01.10.2008 року, № 6337 від 01.10.2008 року, № 6344 від 01.10.2008 року, № 6345 від 01.10.2008 року, № 6018 від 11.09.2008 року, № 6018 від 11.09.2008 року, № 6028 від 12.09.2008 року, № 6146 від 18.09.2008 року, № 6420 від 03.10.2008 року, № 6422 від 03.10.2008 року, № 6424 від 03.10.2008 року, № 6436 від 04.10.2008 року, № 6447 від 04.10.2008 року, № 6449 від 04.10.2008 року, № 6472 від 05.10.2008 року, № 10026 від 02.03.2009 року, № 10025 від 02.03.2009 року, № 7136 від 08.11.2008 року, № 10024 від 02.03.2009 року, № 7590 від 26.02.2009 року, № 6878 від 23.10.2008 року, № 10039 від 12.03.2009 року, № 10036 від 12.03.2009 року, № 10037 від 12.03.2009 року, № 6767 від 17.10.2008 рок, № 6775 від 18.10.2008 року, № 6891 від 19.10.2008 року, № 6816 від 20.10.2008 року, № 6827 від 21.10.2008 року, № 6896 від 24.10.2010 року, № 6913 від 25.10.2008 року, № 6938 від 26.10.2008 року, № 6988 від 29.10.2008 року, № 7003 від 30.01.2008 року, № 7021 від 31.10.2008 року, № 7033 від 01.11.2008 року, № 7049 від 02.11.2008 року; № 7050 від 02.11.2008 року, № 7062 від 03.11.2008 року, № 7109 від 06.11.2008 року, № 10040 від 12.03.2009 року, № 10038 від 12.03.2009 року, № 6886 від 23.10.2008 року, № 10035 від 16.0.2009 року, № 10034 від 12.03.2009 року та заяви ТОВ "Тевіс Ком" про переоформлення зерна кукурудзи, пшениці та подсолнуху на позивача.

Наявність зерна на складах підтверджується реєстрами накладних на прийняте зерно певної якості по середньодобовому зразку № 2291, № 2301, № 2314, № 848, № 421, № 1389, № 1405, № 1424, № 1751, № 1340, № 1354, № 1988, № 1996, № 1427, № 1433, № 1703 № 1704, № 1708, № 1707, № 1709, № 1725, № 1505, № 1518, № 1679, № 1670, № 1677, № 1678, № 1392, № 1401, № 1501, № 1726, № 1728, № 1730, № 1742, № 1755, № 1775, № 2375, № 2128, № 2022, № 2031, № 2058, № 2074, № 2084, № 2144, № 2161, № 2185, № 2239, № 2255, № 2270, № 2281, № 2298, № 2299, № 2311, № 2353, № 2136.

У зв'язку з чим судом відхиляються доводи податкового органу про фіктивність договорів укладених між позивачем та ТОВ "Тевіс КОМ".

Суд критично оцінює твердження відповідача стосовно відсутності товарно-транспортних накладних, які мають засвідчувати факт перевезення придбаної продукції до приміщень позивача, у зв'язку з наступним.

Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.1997 року визначено лише права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту та не встановлюються правила податкового обліку валових витрат платника податку.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 545 КЦ України підтвердження факту та належності виконання зобов'язання є письмове підтвердження одержання такого виконання кредитором.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні" бухгалтерський облік господарських операцій в Україні ведеться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються під час здійснені господарської операції, або безпосередньо після її закінчення.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт господарської операції є видаткові та податкові накладні та розрахункові документи, акти прийому-передачі, складські квитанції на зерно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно та протиправно зроблено висновок про заниження позивачем податку на прибуток за І квартал 2009 року та податку на додану вартість за перевіряємий період.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000022301/0/112 від 22.01.10 р. № 0000022301/l/1072 від 09.04.10 р.; № 0000022301/2/2078 від 23.06.10 р.; № 0000022301/3/2671 від 21.08.10 р.; № 0000032301/2/2079 від 23.06.10 р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 486770 грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 243385 грн.; № 0000032301/3/2672 від 21.08.10р. в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 486770 грн. і штрафних фінансових санкцій в сумі 243385 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобеляки хлібопродукт" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 листопада 2010 року.

СуддяС.С. Бойко