Постанова № 12178261, 30.09.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2010 р. Справа № 2а-5193/10/0470 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В. В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства "Житлово-комунальне господарство" про стягнення податкового боргу за рахунок активів, - в с т а н о в и в : 27 квітня 2010 року Нікопольська об’єднана державна податкова інспекція на виконання своїх владних повноважень звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість та земельного податку на загальну суму 60863 грн. 08 коп., який утворився внаслідок несплати у встановлені чинним законодавством строки узгоджених сум податкового зобов’язання. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення податкового органу до суду з даним позовом. В судове засідання сторони не з’явились. Від позивача надійшло клопотання щодо розгляду справи в порядку письмового провадження. Від відповідача надійшла заява про визнання позову та розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 6. ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Комунальне підприємство "Житлово-комунальне господарство" зареєстроване виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 11.02.2000р., та перебуває на податковому обліку в Нікопольській об’єднаній державній податковій інспекції як платник окремих видів податків. З 03.03.2000р. підприємство є платником податку на додану вартість.

Відповідно до ст. ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р., п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі –Закон №2181), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Також, згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 14 Закону №2181, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п.п. 7.8.1 п.7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 - ВР від 03.04.1997 року, податковим періодом для сплати податку на додану вартість є один календарний місяць.

Відповідно до абз. "а" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Комунальним підприємством "Житлово-комунальне господарство" у визначені чинним законодавством терміни були подані декларації з податку на додану вартість: за серпень-грудень 2009 року та січень-лютий 2010 року, у яких відповідачем було самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 291 грн. 00 коп. Протягом граничних строків, визначених законом, сума самостійно визначеного податкового зобов’язання сплачена не була.

Крім того, відповідно до п.п. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Закону №2181, розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

Підпунктом 14.1.3. п. 14.1. ст. 14 вказаного Закону передбачено, що платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

Розстрочення податкових зобов'язань надається на умовах податкового кредиту, за якими основна сума кредиту та нараховані на неї проценти погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, наступного за періодом надання такого кредиту (п.п.14.3. п. 14.3 ст. 14 Закону №2181).

Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією та комунальним підприємством "Житлово-комунальне господарство" були укладені договори про розстрочення податкових зобов’язань №31 від 02.03.2009р. та №75 від 30.04.2009р., на підставі яких начальником податкового органу були прийняті рішення про розстрочення податкового зобов’язання №26 від 02.03.2009р. та №64 від 30.04.2009р. Податковий борг, згідно вказаних рішень сплачений відповідачем не в повному обсязі, залишок несплаченої суми з податку на додану вартість становить 24 669 грн. 20 коп.

Додатково позивачем нараховані проценти за користування кредитом у сумі 10549 грн. 04 коп.

Таким чином, загальна сума узгодженого податкового зобов’язання комунального підприємства "Житлово-комунальне господарство" з податку на додану вартість становить 59509 грн. 24 коп.

Окрім цього, позивач має податковий борг з земельного податку.

Так, згідно п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-XII, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Комунальним підприємством "Житлово-комунальне господарство" у визначені чинним законодавством терміни був поданий податковий розрахунок земельного податку №3273 від 30.01.2010р., у якому відповідачем було самостійно визначено податкове зобов'язання з земельного податку в сумі 1353 грн. 84 коп., яке також не було сплачене у встановлений законом строк.

Згідно п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином, сума узгоджених податкових зобов’язань комунального підприємства "Житлово-комунальне господарство" з податку на додану вартість та з земельного податку становить 60863 грн. 08 коп.

На підставі абз. "а" п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст.6 Закону №2181 та п.4.9 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2001р. № 226, 07.05.2004 року податковим органом винесено першу податкову вимогу № 1/413 на суму 1 571 грн. 22 коп., яка отримана відповідачем 07.05.2004р. (а.с. 39).

08.06.2004 р., у відповідності до пп. 6.2.3 "б" ст. 6 Закону № 2181 від 21.12.2000 р., податковим органом винесено другу податкову вимогу №2/507 на суму 8 791 грн. 82 коп., яка отримана відповідачем 10.06.2004р. (а.с. 40)

У відповідності до п. 6.2.5 ст. 6 Закону України №2181, у разі несплати податкових вимог, інші вимоги не формуються і не надсилаються.

Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, що відповідно до п. 1.6 ст. 1 цього ж Закону, є зверненням на активи платника податків в рахунок погашення податкового боргу.

У відповідності до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України №2181, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України №2181, активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Комунальним підприємством "Житлово-комунальне господарство" відповідно до свого Статуту є підприємством комунальної форми власності.

У зв’язку з цим, при вирішенні питання про стягнення податкового боргу слід враховувати особливості, передбачені ст. 1 Закону України №2181.

Пунктом 11.1 ст. 11 Закону України №2181 передбачено, що у разі, коли платник податків, який перебуває у державній або комунальній власності, не погашає податкового боргу у строки, встановлені цим Законом, податковий орган здійснює заходи щодо продажу активів такого платника податків, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує здійснення основної діяльності платника податків.

Відповідно до ч. 2 п.п. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" під цілісним майновим комплексом слід розуміти активи, сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької діяльності на постійній і регулярній основі і термін використання яких перевищує двадцять календарних місяців.

З огляду на викладене, суд вважає можливим звернути стягнення на активи відповідача, які не входять до цілісного майнового комплексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції– задовольнити.

Стягнути за рахунок активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, Комунального підприємства "Житлово-комунальне підприємство" (код ЄДРПОУ 30755931) на користь державного бюджету:

-          податковий борг з податку на додану вартість (р/р31115029700029, код платежу 30 14010100, отримувач відділення ДКУ у м. Нікополі, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) в сумі 59509 грн. 24 коп. (п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот дев’ять гривень двадцять чотири копійки);

-          податковий борг з земельного податку (р/р33213811700029, код платежу 50 13050100, отримувач відділення ДКУ у м. Нікополі, банк УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) в сумі 1353 грн. 84 коп (одна тисяча триста п’ятдесят три гривні вісімдесят чотири копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                              В.В.Чорна