Ухвала суду № 12154565, 14.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-1291/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняКарнаух А.М.

ррозглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Енергохімпром" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010р. по справі№2-а-1291/10/2070

за позовом Державного підприємства "Енергохімпром"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

за участю прокурора Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державне підприємство "Енергохімпром", звернувся до суду з адміністративним позовом до Лозівської ОДПІ Харківської області, у якому просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009 року № 0000332328/0, яким ДП “Енергохімпром” визначено податкове зобовязання у розмірі 1167777 грн., в тому числі за основним платежем 930674 грн., штрафні (фінансові) санкції 237103 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010р. по справі№2-а-1291/10/2070 адміністративний позов державного підприємства "Енергохімпром" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківської області, за участю прокуратури Харківської області, про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним залишено без задоволення.

Відповідач, Державне підприємство "Енергохімпром", не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду мотивує тим, що підприємство при складанні декларації за III квартал 2009 правомірно скористалось своїм правом на самостійне виправлення помилок в частині заниження валових витрат, що має термін 1095 днів до моменту подання декларації. Вважає, що з урахуванням акту перевірки, об'єкт оподаткування за період перевірки має становити 5232801-(11133227- 6192279)= 291853, а сума податку відповідно має становити 291853 х 0,25=72963, 25 гривень. Декларацією за 3 квартали 2009 року сума податку на прибуток визначена ДП «Енергохімпром»самостійно і складає 377527 гривень. Відповідно до листа ДПАУ від 07.09.2006р. №16636/7/313017 в декларації можна відображати помилки всіх періодів. В даному випадку виправлення допущених помилок в попередніх звітних періодах не призвело до заниження податкового зобов'язання. Від позивача письмових заперечень проти апеляційної скарги не надійшло, представник проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що державне підприємство “Енергохімпром” 31.08.2007 року зареєстровано виконавчим комітетом Первомайської міської ради Харківської області за № 14781020000000262 та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.09.2007 року за № 6283.

На підставі направлення від 21.11.2008 року № 954 працівниками Лозівської ОДПІ на підприємстві проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.09.2007 року по 30.06.2008 року. За результатами перевірки складено акт від 19.12.2008 року № 1133/23-204/34971044, яким встановлено порушення вимог пп.пп.4.1.1, п.4.1. ст. 4, пп.11.3.1, п.11.3 ст..11, п 5.1. ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого зменшено відємне значення обєкту оподаткування на загальну суму 4394985 грн., у тому числі за перше півріччя 2008 року на суму 4394985 грн. Зазначений акт був підписаний керівництвом підприємства без зауважень та не був ним оскаржений.

На підставі направлень від 16.10.2009 року № 886 та від 06.11.2009 року № 953 працівниками Лозівської ОДПІ проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року, за результатами якого складено акт № 1001/23-204/34971044 від 20.11.2009 року, яким встановлено ряд порушень, в тому числі п.4.1. ст. 4, п.5.1 пп.5.2.7 п.5.2 ст.5, пп.12.1.1 пп.12.1.5. п.12.1. ст.12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яке виразилося у тому, що при перевірці показників, відображених у рядку 05.2 „самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів” встановлено, що ДП “Енергохімпром” декларує не враховані у 2 півріччі 2008 року витрати на придбання товарів (робіт, послуг).

При перевірці витрат на придбання товарів (робіт, послуг) працівниками податкового органу встановлено, що за даними бухгалтерського обліку та даними перевірки, сума валових витрат за 2 півріччя 2008 року складає 22858384 грн. Підприємством за 2 півріччя 2008 року задекларовано в Декларації з податку на прибуток у рядку 04.1 суму валових витрат у розмірі 16666105 грн., відхилення становить 6192279,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що підприємством завищено валові витрати за період, що перевірявся, на суму 4940948 грн., в т. ч. за III квартал 2009 року на суму 4940948 грн. по рядку 05.2 Декларації з податку на прибуток „самостійно виявлені” згідно первинних, бухгалтерських та податкових документів, чим порушено пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання.

За результатами проведеної перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №0000332328/0 від 04.12.2009 року, яким позивачу донараховане податкове зобовязання у розмірі 1167777,00 грн., в тому числі за основним платежем 930674,00 грн., за штрафними санкціями - 237103,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що допущення платником податку будь-якої помилки у розрахунку податкового зобов'язання в одному звітному періоді автоматично зумовлює помилку у всіх наступних кварталах такого року при розрахунку показників податкової декларації наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Крім того, якщо підприємство за результатами звітного фінансового періоду має від'ємне значення об'єкта оподаткування, вплив помилки не обмежується таким періодом, а продовжується разом із перенесенням помилкової (викривленої) суми балансових збитків, тобто фактично помилка створює нові помилки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову на підставі такого.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону). Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що податкова декларація про прибуток розраховується наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Таким чином, допущення платником податку будь-якої помилки у розрахунку податкового зобов'язання в одному звітному періоді, автоматично зумовлює помилку у всіх наступних кварталах такого року при розрахунку показників податкової декларації наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Крім того, якщо підприємство за результатами звітного фінансового періоду має від'ємне значення об'єкта оподаткування, вплив помилки не обмежується таким періодом, а продовжується разом із перенесенням помилкової (викривленої) суми балансових збитків, тобто фактично помилка створює нові помилки.

У зв'язку з цим платник податку відповідно до положень підпункту 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та абзацу третього п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надається право з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього ж Закону, включити суми витрат, невраховані у попередніх податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, до валових витрат в будь-якому наступному податковому періоді та відобразити це у податковій декларації за відповідний період.

Проте, як встановлено із акту перевірки від 19.12.2008 року № 1133/23-204/34971044 та письмових пояснень головного бухгалтера, позивач визнав факт завищення суми валових витрат у періоді, що ревізувався, та пояснив це тим, що зазначене порушення скоєне не навмисно, а через зміни у податковому законодавстві. Крім того акт перевірки від 19.12.2008 року № 1133/23-204/34971044 позивачем підписано без зауважень. В судовому засіданні представники позивача підтвердили наявність такої помилки.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи встановлено, що плановою виїзною перевіркою з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої зменшено відємне значення обєкту оподаткування на загальну суму 4394985 грн., охоплюється період з 04.09.2007 року по 30.06.2008 року. Наступна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 1001/23-204/34971044 від 20.11.2009 року, здійснена за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року. Уточнюючий розрахунок до декларації з податку на прибуток підприємства до Лозівської ОДПІ подано 09.11.2009 року.

Отже, самостійне виправлення помилок в частині заниження валових витрат здійснено позивачем у період, що не охоплювався перевіркою, та не могло бути досліджено та враховано під час перевірки, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 04.12.2009 року № 0000332328/0 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010р. по справі№2-а-1291/10/2070 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергохімпром" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2010р. по справі№2-а-1291/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 19.10.2010 р.