Ухвала суду № 12154528, 27.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-4340/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю: секретаря судового засіданняЛаби О. П.,

представника позивача - Межової К.П.,

представника відповідача - Лазаренко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010р. по справі№2-а-4340/10/2070

за позовом Іноземного підприємства "Калісто" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова, <Текст >третя особа Державна податкова адміністрація в Харківській області <за участю ><Текст >

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Іноземне підприємство "Калісто" (далі за текстом - ІП "Калісто" ), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі за текстом - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова) та просив постановити рішення, згідно якого скасувати рішення відповідача № 0000232303 від 01 лютого 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 83971,97 грн..

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року адміністративний позов задоволено - скасовано рішення Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 лютого 2010 р. № 0000232303.

Відповідач, не погодившись з постановою суд першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова та просив суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на зазначене вище. Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як прийняту на підставі правильно встановлених обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що співробітниками ДПА у Харківській області 28 грудня 2009 року на підставі направлення №15081 від 25.12.2009 року та плану перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на грудень 2009 року проведено планову перевірку магазину ІП «Калісто», розташованого за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників 156/41 з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового. коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», постанови правління національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

За результатами наведеної перевірки був складений акт № 11851/20/40/23/34756181 від 28 грудня 2009 р., яким встановлено порушення ІП «Калісто» п. 1 ст. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаного акту ДПІ у Фрунзенському району м. Харкова було ухвалено рішення № 0000232303 від 01 лютого 2010 р. про застосування до ІП «Калісто» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 83971,97 грн., скасування якого і є предметом позовних вимог.

Не погодившись з наведеним рішенням, ІП «Калісто» 10 лютого 2010 р. звернулось до ДПА у Харківській області зі скаргою № 36, яка рішенням ДПА від 26 лютого 2010 р. за № 891/10/25-203 була залишена без задоволення, а рішення від 01 лютого 2010 р. № 0000232303 - без змін.

10 березня 2010 р. ІП «Калісто» до ДПА України було направлено скаргу № 50 на зазначене вище рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Рішенням ДПА України від 30 березня 2010 р. № 3038/6/25-0415 скарга підприємства залишена без задоволення, а рішення ДПІ Фрунзенського району м. Харкова від 01 лютого 2010 р. № 0000232303 про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у Харківській області від 26 лютого 2010 р. № 891/10/25-203, прийняте за результатами розгляду скарги - без змін.

При цьому, як вбачається з акту перевірки № 11851/20/40/23/34756181 від 28 грудня 2009 року, та наданих позивачем документів, підставою для винесення оскаржуваного рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 83971,97 грн., відповідач зазначив порушення п. 1 ст. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п.п.2.1 п.2. п.3.2 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, яке, на думку відповідача, виявилося в тому, що ІП «Калісто» здійснювало розрахункові операції за готівкові кошти на суму 16612,93 грн. з роздрукуванням та видачею розрахункових документів (чеків РРО) невідповідної форми, а саме, у розрахунковому документі від 28 грудня 2009 р. № 0190890 обовязковий реквізит - «назва господарської одиниці» не відповідав даним, що були наведені у реєстраційному посвідченні РРО та дозволі на розміщення об'єкту торгівлі.

Також підприємство за відсутністю відповідних первинних документів (накладних та товарно-транспортних накладних), які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, здійснювало реалізацію не облікованих у встановленому порядку товарів. На цій підставі відповідачем зроблено висновок про застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій у пятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих) послуг, на які виявлено невідповідність у звязку з не роздрукуванням відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем розрахункова операція була проведена через зареєстрований, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, на підтвердження чого підприємством був роздрукований та виданий фіскальний касовий чек, який фактично відповідає вимогам діючого законодавства, а відсутність в торгівельному підрозділі позивача накладних відповідає обраному субєктом господарювання порядку і способу подання до обліку первинних документів, реєстрації та узагальнення інформації з урахуванням особливостей діяльності позивача і технології обробки облікових даних, а тому посилання відповідачем на порушення ІП «Калісто» положень п. 1 ст. 2, п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судом встановлено, що у реєстраційному посвідченні РРО № 2037002356, виданого ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова вказана була назва господарської одиниці «Магазин з реалізації продовольчих та непродовольчих товарів». В дозволі на розміщення обєкту торгівлі № 05-3648 від 06 квітня 2009 р., виданого Харківською міською радою зазначено було назву господарської одиниці «Магазин з реалізації продовольчих та непродовольчих товарів».

Колегія суддів зазначає, що факт роздрукування позивачем відповідного розрахункового документа при здійсненні готівкових розрахунків з покупцями визнається сторонами по справі і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Відповідний розрахунковий документ містив інформацію щодо назви господарської одиниці.

При цьому, зазначена інформація відповідала фактичній назві торгівельного підрозділу підприємства ТД «Колос» та наведена на його фасаді. Крім того, "Колос" є власним фірмовим знаком підприємства, який зареєстровано належним чином та використовується позивачем при здійсненні роздрібної та оптової торгівлі цілої низки товарів, що також не заперечується відповідачем.

Оспорюване рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 83971,97 грн., прийнято відповідачем, зокрема, на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яким встановлено штраф у пятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність за не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Проте, колегія суддів зауважує, що наведена норма Закону не передбачає застосування штрафних санкцій за невідповідність розрахункового документа вимогам Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, зареєстрованого у Мін'юсті України 05 лютого 2001 р. за № 105/5296, а фіскального касового чеку № 0190890 від 28 грудня 2009 року підтверджує виконання розрахункової операції та на його підставі можливо ідентифікувати продавця товару.

Крім того, колегія суддів зазначає, що апелянт також помилково посилається на невідповідність форми та змісту відповідного фіскального касового чеку вимогам Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, оскільки його форма відповідає додатку №1до Положення про форму та зміст розрахункових документів (Форма N ФКЧ-1), а зміст містить всі обов'язкові реквізити, передбачені п. 3.2.

При цьому, у зв'язку з формальною невідповідність роздрукованого позивачем фіскального касового чеку № 0190890 від 28 грудня 2009 р. у звязку з невірним зазначенням певних окремих реквізитів - «назва господарської одиниці» не можна вважати невідповідністю його змісту вищезазначеному Положенню, яка є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій за оспорюваним рішенням.

При дослідження акту перевірки № 11851/20/40/23/34756181 від 28 грудня 2009 р. судом встановлено, що положення наведеного акту підтверджують наявність роздрукованого та виданого позивачем фіскального касового чеку.

При наведених обставинах, суд робить висновок, що позивачем розрахункова операція була зареєстрована у встановленому діючим законодавством порядку, на підтвердження чого підприємством був роздрукований та виданий фіскальний касовий чек за № 0190890 від 28 грудня 2009 р., який підтверджує виконання розрахункової операції.

Отже, доводи апелянта стосовно проведення розрахункової операції без роздрукування відповідного розрахункового документа колегія суддів вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо висновків відповідача про здійснення позивачем реалізації не облікованих у встановленому порядку товарів за місцем реалізації та зберігання за відсутністю відповідних первинних документів, колегія суддів зазначає таке.

З аналізу норм п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" судом вбачається, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

З наданих позивачем документів судом встановлено, що магазин, який знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 156/41, не є відокремленим підрозділом позивача та не веде бухгалтерського обліку щодо товарних запасів.

Акт перевірки № 11851/20/40/23/34756181 від 28 грудня 2009 р. також не містить встановлення податковим органом не оприбуткування позивачем товарів в регістрах бухгалтерського обліку підприємства.

Суд зауважує, що порядок обліку товарних запасів визначений приписами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до яких, бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246, визначає що запаси - це активи, які, зокрема, і утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно твердження позивача, всі первинні документи, які були отримані безпосередньо після проведення операцій отримання цих товарів, передаються позивачем в центральну бухгалтерію підприємства для відповідного проведення цих документів в регістрах обліку згідно встановленого приписами чинного законодавства порядку.

Зазначене твердження не спростовується відповідачем.

Як вбачається з копії акту перевірки № 11851/20/40/23/34756181 від 28 грудня 2009 року, відповідачем у ході перевірки не встановлено будь-яких порушень зазначеної процедури, як і не надано у судовому засіданні будь-яких доказів з цього приводу.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність в торгівельному підрозділі позивача накладних відповідає обраному субєктом господарювання порядку і способу подання до обліку первинних документів, реєстрації та узагальнення інформації з урахуванням особливостей діяльності позивача і технології обробки облікових даних.

Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень та дій.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем своїх дій до суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позивачем не було допущено порушень порядку проведення розрахунків за допомогою реєстраторів розрахункових операцій, а тому вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності їх задовольнити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2010р. по справі№2-а-4340/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 01.11.2010 р.