Ухвала суду № 12154517, 20.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-44762/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2010р. по справі№2-а-44762/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Груп" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа >

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно Груп" (далі за текстом - ТОВ "Техно Груп"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив постановити рішення, згідно якого скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0004012302/0 від 01.12.2009р., в частині визначення зобовязання з податку на прибуток у розмірі 38408,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 27434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10974,00 грн.).

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2010 року позов задоволено в повному обсязі - скасовано податкове повідомлення - рішення № 0004012302/0 від 01.12.2009 року Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова.

Відповідач, не погодившись з постановою суд першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

За таких обставин колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Харкова не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 15.102009 року по 11.11.2009 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі направлень №1174 від 15.10.2009 року та №1267 від 05.11.2009 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Техно Груп» (код ЄДРПОУ 32947643) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки №7447/23-506/32947643 від 18.11.2009 року (т.1 а.с. 7-16, 49-98), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем, крім інших, також п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 4.1.6. п.4.1 ст.4 з урахуванням п. 1.25 ст.1, пп. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 39860 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року 1715 грн., за 1-ий квартал 2008 року - 10032,00 грн., за 2-ий квартал 2008 року - 679,00 грн., за 4 квартал 2008 року 27434 грн.

На підставі висновків акту перевірки №7447/23-506/32947643 від 18.11.2009р. ДПІ у Київському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0004012302/0 від 01.12.2009р. (т.1 а.с.17) про визначення ТОВ «Техно Груп» зобовязання з податку на прибуток у розмірі 59635,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 39860,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19775,00 грн.), скасування якого в частині визначення зобовязання з податку на прибуток у розмірі 38408,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 27434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10974,00 грн.) і є предметом позовних вимог.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат за IV квартал суму коштів в розмірі 109734,00, сплачених ним ФОП ОСОБА_1 за надання посередницьких послуг, фактичне здійснення яких підтверджено належними первинними документами, а висновок відповідача про не підтвердження надання відповідних послуг є помилковим.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.

Згідно агентської угоди №3 від 05.01.2008р., укладеної між ТОВ «Техно Групп» (у подальшому “Принципал”) та ФО-П ОСОБА_1 (у подальшому “Агент”), Агент, як представник Принципала, здійснює за його дорученням, за рахунок та від його імені пошук покупців наступних товарів: меблів, плитки, будматеріалів, світильників, килимів на ринку України, дослідження запропонованих ними умов закупівлі, здійснює узгодження умов договорів поставки вказаних товарів, чим сприяє укладенню договорів поставки покупців з Принципалом. Агент як представник Принципала здійснює за його дорученням, за рахунок та від його імені допомогу із розміщення замовлень з продажу меблів на території України.

Умовами угоди визначено, що Агент набуває права на отримання винагороди після підписання Принципалом та Агентом актів приймання-передачі виконаних робіт не пізніше 31.10.2008р. За результатами виконаних робіт Агенту встановлено винагороду у розмірі 280 000,00 грн. Вказану угоду укладено на строк: з дати підписання сторонами по 31.12.2008р. ( т. 1 а.с.19-21).

Положеннями статті 295 Господарського кодексу України визначено, що комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.

Відповідно до статті 297 ГК України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Крім того суд зазначає, що частиною 1 статті 301 ГК України встановлено, що відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Положеннями частини 2 статті 301 ГК України визначено, що агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін.

Розрахунки між суб'єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі. Так, ТОВ «Техно Груп» сплатило на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 476000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №147 від 10.10.2008р. №149 від 13.10.2008р., №407 від 13.10.2008р., №157 від 14.10.2008р. (т.1 а.с.25-28).

Відповідно до листа ФО-П ОСОБА_1 №11 від 31.10.2008 року, наданого керівнику ТОВ «Техногруп», зазначено, що в жовтні 2008 року ТОВ «Техно груп» було перераховано ФО-П ОСОБА_1 згідно рахунків фактур №13/10-08 від 13.10.2008, №02/10-08 від 10.10.2008, №14/10-08с від 14.10.2008, №13/10-08-1 від 13.10.2008 суми у розмірі 250000 грн., 66000 грн., 10000 грн., 150000 грн. з підставою платежу: за товар. В листі зазначено, що товар по вказаним рахункам-фактур не постачався, а надавались послуги на суму 280000 грн., які не були сплачені, а тому пропонувалося припинити взаємні зобов'язання: ФО-П ОСОБА_1 - по поверненню зазначених сум, а ТОВ «Техно Груп» - по оплаті робіт (послуг) зарахуванням однорідних вимог (т.1 а.с.23).

Листом №27 від 31.10.2008 року, наданим на адресу ФО-П ОСОБА_1, керівник ТОВ «Техно груп» надав згоду на залік 280000,00 грн., запропонований листом №11 від 31.10.2008 року, а іншу частині суми, а саме 196000,00 грн. необхідно вважати оплатою за виконання послуг по передпродажній підготовці товару згідно договору №5 від 01.02.2008 року. (т.1 а.с. 24).

Сплачені кошти на користь ФО-П ОСОБА_1 були віднесені ТОВ «Техно-Груп» до складу валових витрат в декларації з податку на прибуток за ІV квартал 2008р. у сумі 109734,00 грн.

Положеннями п.п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що продаж результатів робіт (послуг) це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Аналіз вказаної норми свідчить про те, що надання посередницьких послуг за агентським договором є продажем результатів робіт (послуг) в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому виплата винагороди комерційному агенту оподатковується за загальними правилами, визначеними податковим законодавством.

Положеннями пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N283/97-ВР від 22.05.1997р., (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Правила податкового обліку визначені статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої (п.п.11.2.1) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також відповідно до вимог п.п.11.2.3 вказаного Закону датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які звільненими від сплати цього податку, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату посередницьких послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 Закону України N283/97-ВР передбачено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Також, наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно до пункту 19 цього Положення витрати на збут включають витрати, повязані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), у тому числі: на оплату праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Згідно акту виконаних робіт від 31.10.2008р. Агентом надано посередницькі послуги відповідно до агентської угоди №3 від 05.01.2008р. та здійснено сприяння в розміщенні поставок по контрактам по Україні (т.1 а.с.22).

При цьому, у вказаному Акті сторонами визначено, що Агентом надано посередницькі послуги ТОВ «Техно Групп» при укладені наступних договорів: договір купівлі-продажу від 30.01.2008р. з ТОВ «Антанта» (м.Луганськ), договір купівлі-продажу від 04.02.2008р. з ТОВ «Мир Стройки» (м.Херсон), договір поставки від 07.02.2008р. з ТОВ «Дафі Строй Плюс» (м.Дніпропетровськ), договір поставки від 25.02.2008р. з ТОВ «Полідромос» (м.Київ) на суму 150000,00 грн., договір купівлі-продажу від 11.03.2008р. з ПП «Постачальник» (м.Черкаси), договір купівлі-продажу від 27.03.2008р. з ТОВ «ДТР» (м.Луганськ), договір купівлі-продажу від 20.03.2008р. з ТОВ «АРС-Будівельні системи» (м. Київ), договір поставки від 15.09.2008р. ТОВ Фірма «Каскад» (смт. Володарське, м.Маріуполь), договір поставки від 17.10.2008р. з ПП «ПЬЕР+» (м. Євпаторія).

Враховуючи той факт, що отримані ТОВ «Техно груп» суми виручки від реалізації товарів за вказаними договорами, які укладені за посередництвом ФО-П ОСОБА_1, значно перевищують суми агентської винагороди виплаченої вказаній особі, суд приходить до висновку про повязаність понесених витрат із господарською діяльністю підприємства, їх економічну доцільність, направлення таких витрат на максимізацію доходів, поповнення оборотних коштів та відповідно отримання прибутку підприємством в цілому.

Вказані обставини підтверджуються копіями первинних документів, а саме: договорами, укладеними між ТОВ «Техно груп» та покупцями товарів, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, банківськими виписками, що підтверджують отримання оплати за проданий товар (т.1 а.с.110-247, т.2 а.с.1-20).

Суд зазначає, що положеннями статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV вiд 16.07.1999р. визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, законом визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, може бути акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Такими документами в даному випадку є Акт здачі-прийому виконаних робіт позивача за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містять зміст господарської операції, а саме: пошук покупців товарів Принципала, дослідження запропонованих ними умов закупівлі, здійснення узгодження умов договорів поставки вказаних товарів.

Вказаний Акт виконаних робіт від 31.10.2008 року підписано особами, що є відповідальними за здійснення господарської діяльності і брали участь при складенні вказаного первинного документу. Обсягом господарської операції в даному випадку є вартість виконаних робіт (наданих послуг) та кількість угод (із зазначенням їх даних) , укладених за посередництвом ФОП ОСОБА_1

Зазначений акт повністю узгоджується з вимогами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати повинні бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість веденнятазберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем не надано під час перевірки звіти ФОП ОСОБА_1 про хід виконання обов'язків, обумовлених договором, оскільки зазначені звіти не є первинними документами в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, їх ненадання ФОП ОСОБА_1 ТОВ «Техно Групп» є частковим порушенням умов договору, але яке не свідчить про невиконання його умов в цілому, оскільки пункт договору щодо надання відповідних звітів є лише однією із гарантій реалізації права позивача щодо контролю належного виконання обов'язків агентом.

Згідно п.8 ст.19 Господарського кодексу України забороняється вимагати від субєктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.

Враховуючи викладене, обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена.

Отже, колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на не надання ТОВ «Техно Груп» до перевірки інших документів (в т.ч. звітів виконавця), які б підтверджували безпосередню участь ФО-П ОСОБА_1 у виконанні робіт за агентською угодою, є безпідставним та неправомірним.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень покладається саме на відповідачів.

З огляду на те, що відповідачем не доведено законності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення, в частині визначення ТОВ «Техно Груп» зобовязання з податку на прибуток у розмірі 38408,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 27434,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 10974,00 грн.), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача є правомірні, обґрунтовані і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2010р. по справі№2-а-44762/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >