Ухвала суду № 12154191, 20.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-1170/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Геріх Н.А.

представника позивача - Шмельов М.М.

представника відповідача - Мурич Л.О. < Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2010р. по справі№2-а-1170/10/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" звернулось до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001092301/0/768 від 12 березня 2010 року про сплату податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій;

- визнати протиправним та скасувати зазначене в акті перевірки № 716/23-209/21073227 від 01.03.10. рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про порушення ТОВ «Інструментальний завод» пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.1., пп. 5.З.9., п. 5.9., пп. 8.1.2 п. 8.1., пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.08. по 30.09.09. на загальну суму 211085,00грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного від 26.05.2010 року зазначений позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0001092301/0/768 від 12 березня 2010 року.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування зазначеного в акті перевірки № 716/23-209/21073227 від 01.03.2010 року рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про порушення ТОВ "Інструментальний завод" пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.9, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.08 по 30.09.09 на загальну суму 211085,00 грн. - провадження у справі закрито.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1,70 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2010 року змінити та відмовити позивачеві в частині задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000109301/0/50 від 12.03.2010 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Кременчуцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Інструментальний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009 року.

За результатами був складений Акт № 716/23-209/21073227 від 01.03.2010 року. У ході перевірки встановлені порушення ТОВ "Інструментальний завод" пп. 5.3.9., п. 5.9., пп. 8.1.2 п. 8.1., пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.08. по 30.09.09. на загальну суму 211085,00грн., а також порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на додану вартість за період з 01.10.08. по 30.09.09. на суму 79926,00грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001092301/0/768 від 12.03.2010 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 119889 грн., з них було донараховано суму податкового зобов'язання за основним платежем на суму 79926 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 39963 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з реальності надання позивачеві СПД ОСОБА_3 ремонтних робіт, підтвердження їх проведення відповідними договорами та актами виконаних робіт, а тому обґрунтоване віднесення вартості зазначених ремонтних робіт до складу податкового кредиту та нарахування на понесені підприємством ремонтні роботи амортизаційних відрахувань.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому наявність обґрунтованих підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4.ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, позивач уклав договори з ПП ОСОБА_3 на виконання ремонтних робіт приміщень адміністративної будівлі позивача. ПП ОСОБА_3 належним чином виконував умови договорів та надавав позивачу послуги з ремонту приміщень. Даний факт підтверджується актами виконаних робіт по формі КВ-2в, довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, відомостями використаних ресурсів. позивач сплатив за послуги, надані ПП ОСОБА_3

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складається документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Отже, законодавцем визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, є акт приймання-передачі виконаних (наданих) товарів (робіт, послуг). Таким документом в даному випадку є Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема містить зміст господарської операції.

Вартість виконаних ПП ОСОБА_3 ремонтних робіт підтверджується Актами здачі-прийняття виконаних робіт за спірний період, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, платіжними дорученнями про оплату вартості робіт, що долучені позивачем до матеріалів справи.

Колегія суддів зауважує, що акти прийому-здачі виконаних робіт (послуг) містять усі необхідні реквізити, зокрема, назву документа - акт прийому-здачі виконаних робіт; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що документи по операціям з наведеним контрагентом відповідають вимогам до первинних документів, встановленим приписами ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Також понесення витрат підтверджуються відповідними платіжними (розрахунковими) документами, які були надані позивачем під час перевірки.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи реальності надання позивачеві СПД ОСОБА_3 ремонтних робіт, підтвердження їх проведення відповідними договорами та актами виконаних робіт, а тому обґрунтоване віднесення вартості зазначених ремонтних робіт до складу податкового кредиту позивача.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”до складу валових витрат, серед іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Підпунктом 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, З, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому колегія суддів зазначає, що позивачем в суді першої та апеляційної інстанції відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами підтверджено факт надання СПД ОСОБА_3 позивачеві ремонтних послуг, а тому позивачем правомірно віднесено до складу амортизаційних відрахувань нараховані амортизаційні відрахування на понесені підприємством ремонтні витрати.

Крім того, колегія суддів зауважує, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

При цьому, враховуючи необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит з податку на додану вартість про недобросовісний характер діяльності контрагента, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0001092301/0/768 від 12 березня 2010 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовна вимога про скасування такого рішення є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2010р. по справі№2-а-1170/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Катунов В.В. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 25.10.2010 р. <Список ><Текст >