Ухвала суду № 12154066, 19.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-292/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2010р. по справі№2-а-292/10/1670

за позовом Приватного підприємства "Центрмаркет-2006" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Центрмаркет-2006",звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року адміністративний позов Приватного підприємства "Центрмаркет-2006" задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 15.01.2010 р. №0000102301/0/50.

Відповідач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що воно є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Сторони в судове засідання не зявились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст.197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що приватним підприємством “Центрмаркет-2006” суми податку на додану вартість було включено до податкового кредиту на законних підставах, а саме: на підставі накладних №12 від 02.08.2008р., №177 від 23.08.2007р., №4 від 01.10.2008р. та на накладної №184 від 25.05.2009р..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що посадовими особами Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції на підставі направлення від 10.12.2009р. №4121/004121 та наказу №3865 від 10.12.2009р. проведено перевірку Приватного підприємства “Центрамаркет-2006” з питань дотримання законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2009р.

Актом №6531/23-209/33989176 від 29.12.2009р. складеним за результатами перевірки, визначено порушення вимог пункту 7.2.1, пункту 7.2, п.7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Рішення №0000102301/0/50 від 15.01.2010р. прийнято Кременчуцькою обєднанню державною податковою інспекцією на підставі акта перевірки.

Кременчуцькою обєднанню державною податковою інспекцією визначено, що приватне підприємство “Центрмаркет-2006” не мало підстав включати до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 67062 грн., в тому числі за серпень місяць 2007 23652 грн., за жовтень місяць 2008 20722 грн., за травень місяць 2009 22688 грн.

Актом перевірки від 29.12.2009 р. Кренчуцької обєднаної державної податкової інспекції встановлено, що приватним підприємством “Центрамаркет-2006” необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ оплату за силікат натрію ЗАТ “Запоріжський завод зварювальних флюсів та скловиробів” (іпн 002932508240, м. Запоріжжя) в серпні 2007 на підставі податкових накладних №12 від 01.08.2007р. (ПДВ в сумі 11825 грн. 80 коп.) та №77 від 23.08.2007р. (ПДВ в сумі 11825 грн. 80 коп.), в жовтні 2008 р. на підставі податкової накладної №3 від 01.10.2008р. (ПДВ в сумі 20772 грн. 51 коп.) та в травні 2009р. на підставі податкової накладної №184 від 25.05.2009р. (ПДВ в сумі 22688 грн.11 коп.).

Податковим органом на сторінках 45 та 46 акта перевірки №6531/23-209/33989176 зроблено висновок, який ґрунтується на тому, що податкові накладні №12 від 01.08.2007р., №77 від 23.08.2007р., №3 від 01.10.2008р. та №184 від 25.05.2009р. заповнені з порушеннями, а також зазначено, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту суми, які зазначені у вищезазначених накладних.

Підприємство включало до складу податкового кредиту суми у серпні 2007 23652 грн., у жовтні 2008 20722 грн. та у травні 2009 22688 грн. Дані суми є сумами ПДВ у ціні товару (силікату натрію), який був придбаний підприємством у Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів”, у звязку з чим між підприємствами було укладено договори купівлі-продажу №58/16 від 11.07.2007р., №58/2 від 20.12.2007р. та №58/9 від 24.02.2009р. на доставку силікату натрію. Відповідно до яких Відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів” складено накладні №12 від 02.08.2007р., №177 від 23.08.2007р., №4 від 01.10.2008р. та № 184 від 25.05.2009р. та видано підприємству “Центрамаркет-2006”.

Суд першої інстанції приймаючи рішення виходив з того, що :

Згідно із пунктом 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений №327 від 10.08.2005 Державної податкової адміністрації України, за кожним відображенням в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема, чітко викласти зміст порушення із зазначенням доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Із реєстру отриманих та виданих податкових накладних №8 та №10 колегія суддів вбачає, що номери та дати накладних, які були зазначені податковим органом в акті перевірки суттєво відрізняються від оригіналів, які надані позивачем та копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Податкові накладні №12 від 02.08.2007р., №177 від 23.08.2007р., №4 від 01.10.2008р. та № 184 від 25.05.2009р., які надані позивачем складені та заповнені відповідно до номенклатури товару та його кількості, які узгоджені з іншими документами, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Реквізити контрагента, а саме місцезнаходження Відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод зварювальних флюсів та скловиробів” м. Запоріжжя вул. Діагональна, 2 узгоджено із записами податкових накладних №12 від 02.08.2007р., №177 від 23.08.2007р., №4 від 01.10.2008р. та № 184 від 25.05.2009р..

Лише реквізити податкової накладної №184 від 25.05.2009р. співпадають з актом перевірки з усіх вищезазначених накладних.

Згідно із пп.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий орган в апеляційній скарзі не спростовуючи данні наданих до суду першої інстанції документів, наполягає на встановленні в ході перевірки порушень при заповненні податкових накладних. При цьому жодних заперечень щодо фактичного виконання операцій не наводить.

Колегія суддів зазначає, що самі по собі порушення при заповненні податкових накладних не є підставою не включення сум до податкового кредиту. П. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» лише забороняє включати суми до податкового кредиту не підтверджені податковими накладними.

Вади податкових накладних щодо правильності визначення опису товару та кількості, місце розташування назви особи, що видала накладну не є безумовною підставою не включення сум до податкового. При цьому необхідно враховувати, можливість встановлення відповідних данних з інших документів по операції.

Данні документів наданих до суду позивачем в підтвердження фактичності проведених операцій, контрагента по операції, відповідачем не спростовуються. Будь яких заперечень щодо реальності операцій, їх товарності та оплати, на що посилається у позові позивач, наданих ним документів по операціях заперечення на позов та апеляційна скарга не містять.

Крім того, ні акт перевірки, ні заперечення на позов, ні апеляційна скарга не містять конкретного визначення, що саме невірно вказано в податкових накладних.

Відповідно, субєкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2010р. по справі№2-а-292/10/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >