Ухвала суду № 12154015, 13.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-47670/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Геріх Н.А.

представника позивача - Комісар Н.А.

представника відповідача - Денисенко В.В. < Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010р. по справі№2-а-47670/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоря"звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 28 жовтня 2009 року №0000881502/0.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року зазначений позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0000881502/0/285 від 28 жовтня .2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 37 417,53 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Зоря" зареєстроване Коростишівською районною державною адміністрацією Житомирської області 16 квітня 1997 року. В якості платника податку на додану вартість підприємство позивача зареєстроване Кобиляцьким відділенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, про що 27 червня 1997 року видане свідоцтво платника податку на додану вартість №23663056.

Листом Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ від 16 жовтня 2009 року на адресу ТОВ "Зоря" було направлено Акт про результати невиїзної документальної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 16 жовтня 2009 року №00066/1502/02971386.

З копії акту перевірки від 16 жовтня 2009 року №00066/1502/02971386, залученої до матеріалів справи вбачається, що Кобеляцьким відділенням Кременчуцької ОДПІ було проведено невиїзну документальні перевірку податкової звітності ТОВ "Зоря" в період з жовтня 2008 року по серпень 2009 року.

В ході проведення перевірки було встановлено, ЩО ТОВ Зоря" формує податковий кредит від контрагента ПП Фірма "Проммаркет" (код ЄДРПОУ 31433211, ІПН 314332112255) м. Перевальськ Луганської області, а саме внесено запис до реєстру про відсутність підтвердження відомостей, За рахунок наступних податкових накладних, виписаних контрагентом у липні та серпні 2007 року: від 26 липня 2007 року №140 сума ПДВ 16630,02 грн., від 27 серпня 2007 року №144 сума ПДВ 8315,01 грн.

Згідно автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ "Зоря" встановлено, що ПП "Проммаркет" в декларації за липень 2007 року декларовало відсутність діяльності, в декларації за серпень 2007 року декларувало коригування податкових зобов'язань по р. 8 в сумі 241 700,00 грн. та коригування податкового кредиту по р. 16 в сумі 240000,00 грн., при цьому додаток 1' "Розрахунок коригування сум ПДВ" підприємством не подано.

В акті перевірки Кобиляцьким відділенням Кременчуцької ОДПІ вказано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 січня 2009 року по 31 січня 2099 року встановлено його завищення за січень 2009 року в сумі 24945,03 грн.

З зазначеного відповідачем зроблений висновок, що сума ПДВ, віднесена ТОВ "Зоря" до складу дозволеного податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року у відповідності до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в сумі 24945,03 грн. підлягає зменшенню.

За наслідками проведеної перевірки Кобеляцьким відділенням Кременчуцької ОДПІ був складений акт від 16 жовтня 20099 року, винесене податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2009 року №0000881502/0/285 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37417,53 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 24945,03 грн., штрафна (фінансова) санкція в розмірі 12 472,50 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з реальності господарських операцій ТОВ "Зоря" та ПП "Проммаркет" та відсутності дослідження податковим органом при проведенні перевірки первинних документів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем сума податкового кредиту була сформована з додержанням вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а тому порушення відповідачем при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення норм чинного законодавства та наявність підстав для його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 даного пункту така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, між ТОВ "Зоря" та Приватним підприємством фірма "Проммаркет" був укладений договір купівлі-продажу від 23 липня 2007 року, відповідно до умов якого ПП Фірма "Проммаркет" зобов'язалося постачати, а позивач оплачувати та приймати товар вугілля.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Зоря", відповідно до платіжного доручення від 09 серпня 2007 року №323 на користь ПП "Проммаркет" було перераховано грошові кошти в сумі 1000000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 166666,67 грн.

Товар вугілля був поставлений ПП "Проммаркет" на адресу позивача, згідно видаткових накладних від 26 червня 2007 року, 27 серпня 2007 року на загальну суму 149670,18 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 24945,03 грн. Поставка товару здійснювалась на умовах, відповідно до договору СРТ згідно довідника "Інкотермс" в редакції 2000 року "Фрахт/перевезення оплачені до с. Надарівка, Луганської області, Перевальського району, вул. Полевая, 1" (розділ 3 договору). За такими умовами на продавця покладається обов'язок укласти за свій рахунок на звичайних умовах договір перевезення товару до погодженого пункту в названому місці призначення по звичайному маршруту і звичайно прийнятим способом.

При цьому колегія суддів зазначає, що доводи податкового органу про відсутність доказів фактичного отримання та відвантаження вугілля ТОВ "Зоря" від ПП "Проммаркет" спростовуються матеріалами справи, а саме подальша реалізація отриманого товару підтверджується копією договору позивача з Приватним підприємством "АРС" від 08 серпня 2007 року, відповідно до якого подавець ТОВ "Зоря" зобов'язалося протягом терміну дії договору постачати, а покупець ПП "АРС" оплачувати та приймати товар вугілля. Згідно із положеннями пункту 3.1 даного договору поставка товару здійснюється на умовах ЕХW (Інкотермс 2000) франко склад ПП "Фірми "Проммаркет", Луганська область, Перевальський район, с. Надарівка, вул. Полевая, 1.

Факт реалізації позивачем товару, отриманого ТОВ "Зоря" від ПП "Проммаркет" на користь Приватного підприємства фірма "АРС" підтверджується відповідними видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, долученими позивачем до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного колегія суддів зауважує, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при складанні акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, податковим органом взагалі не досліджувались первинні документи здійснення господарських операцій, що не відповідає приписам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення - рішення від 28 жовтня 2009 року №0000881502/0, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для скасування такого рішення.

Отже, колегія суддів підтверджує, що, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010р. по справі№2-а-47670/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 18.10.2010 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.