Постанова № 12153951, 14.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 р. Справа № 2-а-44387/09/1670

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Трофімова Н.С.

за участю представників:

з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ГЕЙМ-СЕРВІС" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від06.04.2010р. по справі№2-а-44387/09/1670

за позовом Приватного підприємства "ГЕЙМ-СЕРВІС"

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання рішення нечинним, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Карлівської МДПІ Полтавської області № 0001382303 від 06.11.08 р. в частині застосування штрафної санкції в сумі 2380,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.10 р. по справі № 2-а-44387/09/1670 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.10 р. по справі № 2-а-44387/09/1670 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію серії АОІ № 113050, ідентифікаційний код 35539017), має ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах), серії АВ № 082889, видану Міністерством фінансів України 16.04.08 р. зі строком дії з 14.04.08 р. по 13.04.13 р., ліцензію на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів серії АВ № 369517, видану Тернопільською обласною державною адміністрацією 03.06.08 р. строком дії до 28.05.13 р.

Підставою для прийняття оскарженого рішення є акт від 17.10.08 р. перевірки щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Тернопіль, вул. Живова, 9, що належить ПП "ГЕЙМ-СЕРВІС", яка проведена на підставі направлень від 16.10.08 р. № 3249/23-03 та № 3250/23-03.

В ході перевірки виявлено, що в приміщенні грального залу знаходилось 7 гральних автоматів, на яких надавалися послуги у сфері грального бізнесу, в робочому стані, підключені до мережі електричного струму. При цьому встановлено порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», повязані з проведенням розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на те, що відповідно п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 15 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Відповідно ч. 4 ст. 16 вказаного Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують РРО, РК або КОРО, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України. Згідно з преамбулою Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» цей Закон визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. У питаннях застосування РРО цей Закон є спеціальним, тому інші акти законодавства, у тому числі, Закон України «Про державну податкову службу в Україні», застосовується лише у частині, неврегульованій Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також суд першої інстанції визнав безпідставними твердження позивача про незаконності проведення перевірки у зв'язку з неповідомленням його за 10 днів до дати перевірки з посиланням на ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», оскільки у зазначеній статті визначаються підстави та порядок проведення органами ДПС планових і позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тоді як проведена перевірка стосується порядку проведення розрахунків із споживачами, та не пов'язана із оподаткуванням.

З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблений висновок про те, що перевірку проведено у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, з яким погоджується колегія суддів.

Також суд першої інстанції вказав на те, що відповідно п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно ст. 2 Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Фіскальні функції, за змістом цієї ж статті, це здатність РРО забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Цією ж статтею визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) - це РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

З урахуванням наведених визначень судом першої інстанції зроблений висновок про те, що одним із видів автоматів з продажу послуг (реєстраторів розрахункових операцій) є гральні автомати, що використовуються позивачем.

Також в обґрунтування судового рішення суд першої інстанції послався на положення ст. 11 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», де встановлено, що термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України. Відповідно п. 1 постанови КМУ № 121 від 07.02.01 р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»установлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО згідно з додатком (використання гральний автоматів з 31.12.06 р.). До настання зазначених термінів суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням КОРО, крім тих суб'єктів, форми та умови провадження діяльності яких наведені у п. 4, п. 5 і п. 7 додатка, що здійснюють розрахункові операції із застосуванням ЕККА і комп'ютерних систем, внесених до Державного реєстру ЕККА і комп'ютерних систем станом на 31.12.00 р., а також із застосуванням торговельних терміналів, призначених для роботи з платіжними картками.

Таким чином судом першої інстанції зроблений висновок про те, що з 01.01.07 р. у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виник обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що позивач в своїй діяльності використовує гральні автомати, які приводяться до гри без відповідних дій позивача, шляхом введення в дію за допомогою «кредитного ключа». При цьому готівка, як отримується від користувача при передачі йому «кредитного ключа», проводиться через належним чином зареєстрований та опломбований РРО, що використовується позивачем на місці проведення розрахункових операцій MINI-600.02 МЕ.

Даний факт відповідачем не заперечувався.

Крім того, особа в подальшому діє самостійно і не обов'язково скориставшись «кредитним ключем», в подальшому отримує послугу.

З урахуванням того, що розрахункова операція з клієнтом проводиться при передачі останньому «кредитного ключа»після отримання від нього готівки, то твердження відповідача про порушення позивачем вимог п. 1 та п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в яких передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки і (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, до підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок, є безпідставним.

Також слід відмітити, що визначення РРО міститься в ст. 2 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» як пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг))

До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат. Електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Також зазначеним Законом визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) є РРО, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти бо із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.00 р. «Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.01 р. за № 107/5298), до реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, установлених Державним реєстром.

На виконання вимог ст. 12 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»постановою КМУ № 1315 від 29.08.02 р. «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій»затверджено Положення про Державний реєстр зі змінами та доповненнями.

Згідно з визначенням норм цього Положення Державний реєстр РРО - це перелік моделей РРО, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Також визначено, що Державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга - перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Державного реєстру в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строком первинної реєстрації моделі вважається граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДПС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2 п. 4 Положення № 1315).

Відповідач стверджує, що позивачем не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму наданої послуги, гри на гральному автоматі вартістю 70,0 грн., через РРО (РРО відсутній). Також, як порушення зазначається відсутність на наявних гральних автоматах фіскальних блоків, що унеможливлює виконання ними фіскальних функцій.

В Державному реєстрі РРО, який на момент проведення перевірки діяв в редакції наказу ДПА України № 581 від 10.09.08 р. «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», не було внесено відповідних змін про наявність відповідних автоматів з продажу послуг у сфері грального бізнесу. Так, в розділі 7 частини 1 Державного реєстру серед РРО, дозволених до первинної реєстрації, зазначені лише два види апаратів з продажу товарів (послуг), проте жоден не призначений для використання у сфері грального бізнесу. Відсутні такі апарати і в розділі 6 частини 2 Державного реєстру. Зазначене зумовлює відсутність можливості у позивача зареєструвати наявні в нього та інші існуючі гральні автомати в органах ДПС як належний РРО, згідно вимог Порядку № 614.

Крім цього, відповідно до постанови КМУ № 121 від 07.02.01 р. «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»у п. 6 Додатку до нього встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме: при використанні гральних автоматів - з 31.12.06 р. В п. 2 цієї постанови передбачено, що Міністерство економіки повинно забезпечити до 01.07.01 р. розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), а Міністерство промислової політики забезпечити до 01.02.03 р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

До теперішнього часу вищевказані вимоги до автоматів з продажу товарів (послуг) не розроблені, а організація розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не здійснена, що унеможливлює законне використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції - гральних автоматів.

Крім того, абзацом 2 п. 1 вищевказаної постанови передбачено, що до настання зазначених строків суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Разом з тим, «Порядком реєстрації й ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», затвердженим наказом ДПА України № 614, не встановлений порядок реєстрації розрахункових операцій гральних автоматів, які приймають в оплату за участь у грі - платіжні засоби у валюті України - монети, що також унеможливлює законне використання розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій.

Згідно ст. 8 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг»порядок ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій встановлюється ДПА України. Даний порядок застосування РК і КОРО у випадку використання гральних автоматів, що самостійно приймають ставки і виплачують виграш у валюті України, в цей час відсутній, а позивач, як господарюючий суб'єкт, не має права й не може для себе встановлювати порядок ведення зазначених книг самостійно. Отже, через відсутність нормативної бази щодо ведення книг обліку розрахункових операцій та використання реєстраторів розрахункових операцій для автономних систем електронної комерції, у позивача відсутній обов'язок щодо їх використання при застосуванні вищевказаних гральних автоматів в своїй господарській діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.10 р. по справі № 2-а-44387/09/1670 прийнята з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, вона підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ГЕЙМ-СЕРВІС" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від06.04.2010р. по справі№2-а-44387/09/1670 - задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від06.04.2010р. по справі№2-а-44387/09/1670 за позовом Приватного підприємства "ГЕЙМ-СЕРВІС"до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання рішення нечинним скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов Приватного підприємства "ГЕЙМ-СЕРВІС".

Визнати протиправним та скасувати рішення Карлівської МДПІ Полтавської області № 0001382303 від 06.04.10 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2380,0 грн.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19.10.2010 року.