Ухвала суду № 12153949, 14.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-27/10/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Трофімова Н.С.

за участю представників:

представника позивача Халабурдін С.В.

представника відповідача Савінова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.04.2010р. по справі№2-а-27/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост 2005"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ “РОСТ 2005”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001300854/0 від 27.07.09 р., № 0001290854/1 від 20.08.09 р., № 0001300854/2 від 22.10.09 р., № 0001300854/3 від 14.01.10 р. про визначення податкового зобовязання з ПДВ в сумі 216094,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 108047,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.10 р. по справі № 2-а-27/10/2070 позов був задоволений частково: скасовані частково податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0001300854/0 від 27.07.09 р., № 0001290854/1 від 20.08.09 р., № 0001300854/2 від 22.10.09 р., № 0001300854/3 від 14.01.10 р. щодо визначення податкового зобовязання по ПДВ у розмірі 323550,00 грн., а саме основного платежу 215700,00 грн., штрафних санкцій 107850,00 грн. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.10 р. по справі № 2-а-27/10/2070 в частині задоволення позову та в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було зясовано, що згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ “РОСТ 2005” зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.10.04 р за № 14801020000002247 та є юридичною особою (а.с.6). Відповідно Свідоцтва № 100159776 про реєстрацію платника ПДВ позивача взято на облік у СДПІ ВПП у м. Харкові 16.02.05 р. (а.с.7).

Також судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0001300854/0 від 27.07.09 р. є акт № 2251/23-106/33204152 від 14.07.09 р. планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.08 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.07 р. по 31.12.08 р.

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, позивач скористався правом оскаржити вказане податкове повідомлення-рішення в процедурі адміністративного узгодженні податкових зобовязань, для чого ним була подана до відповідача первинна скарга від 06.08.09 р., до ДПА Харківської області повторна скарга від 20.08.09 р. та від 27.08.09 р., до ДПА України повторна скарга від 28.10.09 р. Рішеннями вказаних органів ДПС від 12.08.09 р., від 15.10.09 р. та від 25.12.09 р. відповідно скарги платника податків були залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін.

Відповідачем з урахуванням рішень про результати розгляду скарг підприємства були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0001290854/1 від 20.08.09 р., № 0001300854/2 від 22.10.09 р., № 0001300854/3 від 14.01.10 р., які в частині визначення податкового зобовязання по ПДВ та застосування штрафних санкцій є автентичними оскарженому податковому повідомленню-рішенню № 0001300854/0 від 27.07.09 р.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення (повідомлення-рішення) за наслідками узгодження податкових зобовязань в процедурі адміністративного оскарження встановлені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і дана норма не передбачає прийняття таких податкових повідомлень-рішень в разі незадоволення (частково) скарги платника або без проведення додаткового нарахування податкових зобовязань та/або застосованих штрафних санкцій.

За таких умов у відповідача не існувало законних підстав для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень № 0001290854/1 від 20.08.09 р., № 0001300854/2 від 22.10.09 р., № 0001300854/3 від 14.01.10 р., а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в частині, що оскаржена в апеляційній скарзі.

Як вказано в оскарженому податковому повідомленні-рішенні № 0001300854/0 від 27.07.09 р., воно було прийняте у звязку з виявленими порушеннями підприємством вимог п. 4.2 ст. 4, п. 7.2.3, п. 7.2.6, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ».

Зокрема, перевіряючі вказали, порушення позивачем вимог п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про ПДВ»повязано з тим, позивачем не були віднесені до податкових зобовязань суми ПДВ з проведених рекламних акцій з роздачею дисконтних карток, паперових конвертів, чашок з логотипом, ручок сувенірних, флаєрів, у звязку з чим були занижені податкові зобовязання по ПДВ на суму 215700,0 грн.

Задовольняючи позов в частині вимог, суд першої інстанції вказав на те, що на підставі укладеного позивачем з ТОВ “Райт” (код ЕДРПОУ 33817178) договору про надання рекламних послуг № 3 від 16.11.05 р. позивач отримав рекламний матеріал: дисконтні картки, чашки з логотипом, ручки сувенірні з логотипом, флаєри на загальну суму 942300,0 грн., в т.ч. ПДВ 188460,0 грн. На підставі договору № 34-02/08 від 01.02.08 р., укладеного позивачем з ТОВ “Проект 07” (код ЕДРПОУ 35475365) від виконавця був отриманй рекламний матеріал: дисконтні карти, надувні кульки з логотипом, флаєри на загальну суму 136200,0 грн., в т.ч. ПДВ 27240,0 грн.

З акту перевірки (стор. 8), договорів на виготовлення рекламної продукції, актів прийому-передачі вбачається, що дисконтні картки, флаєри зі знижками, повітряні кулі, чашки, ручки містили позначення “РОСТ”. Даний факт визнається сторонами.

На виконання зазначених договорів позивачем сплачені грошові кошти за рекламний матеріал, а отримані позивачем від ТОВ “Райт” та ТОВ “Проект 07” податкові накладні використані шляхом включення суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Як встановлено судом першої інстанції, фактичним місцезнаходженням позивача є адреса: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 135/139 (супермаркет “РОСТ” біля станції метро “Завод ім. Малишева” в м. Харкові), де ним і здійснюється діяльність з роздрібної та оптової торгівлі товарами широкого асортименту. В процесі своєї господарської діяльності ТОВ “РОСТ 2005” використовує комерційне найменування “РОСТ”.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції послався на те, що зі змісту ч. 1 ст. 489 ЦК України вбачається, що комерційне найменування це найменування, під яким особа виступає у цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу серед інших його учасників. Відповідно ч. 2 ст. 489 ЦК України право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

В ст. 1 Закону України «Про рекламу»визначено, що реклама це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо такої особи чи товару, а рекламні засоби це засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

За своїми характеристиками та метою паперові флаєри, дисконтні картки, повітряні кулі, чашки, ручки, що містять комерційне найменування, є рекламними засобами, а їх розповсюдження є передпродажним та рекламним заходом. Тому не індивідуалізоване розповсюдження дисконтних карток, флаєрів зі знижками, повітряних куль, чашок, ручок з комерційним найменуванням покликане у такий спосіб популяризувати торговельний обєкт позивача та заохотити споживачів і в подальшому придбавати товари у магазині ТОВ “РОСТ 2005”, тобто таким чином позивач здійснював рекламу своєї діяльності по наданню торгівельних послуг.

За таких підстав судом першої інстанції зроблений висновок про те, що позивачем проводилися рекламні акції, в процесі яких здійснювалося безкоштовне розповсюдження дисконтних карток, повітряних кульок, чашок з логотипом, ручок сувенірних, флаєрів.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про ПДВ” об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України; ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України; поставка (вивезення, пересилання) товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту) згідно з положеннями глав 31 - 32 Митного кодексу України за кошти або інші види компенсацій (винагороди).

В п. 1.4 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” визначено, що поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).

Відповідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до висновку, що рекламна акція з безкоштовним розповсюдженням рекламних матеріалів (дисконтних карток, повітряних кульок, чашок з логотипом, ручок сувенірних, флаєрів), шляхом вручення споживачам, використання повітряних кульок при оздобленні інтерєру не підпадає під визначення поставки товарів та послуг, що на підставі п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про ПДВ” є обєктом оподаткування ПДВ.

Крім того, як зазначив суд першої інстанції, передумовою застосування приписів п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про ПДВ” є поставка, інша передача товару.

В п. 1.15 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” встановлено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування. Відповідно п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товарами є матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Матеріальний актив, відповідно п. 1.1 наведеної норми, це основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

Згідно з "Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів N 87 від 31.03.99 р., оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Суд першої інстанції зазначив, що за своєю суттю дисконтні картки, повітряні кульки, чашки, ручки сувенірні, паперові флаєри з комерційним найменуванням “РОСТ”, що розповсюджені позивачем в рекламних цілях, не призначені для реалізації (оплатної передачі) чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а отже не є оборотними активами та відповідно не є вони товаром у розумінні п. 4.2. ст. 4 Закону України “Про ПДВ”.

В акті перевірки та апеляційній скарзі відповідач наполягає на тому, що фактично мало місце безоплатна передача товарів (робіт, послуг), яка відповідно п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про ПДВ» є базою оподаткування, оскільки позначення “РОСТ” не містить ніякої інформації щодо підприємства ТОВ “РОСТ 2005” і що воно також використовується іншим субєктом господарювання.

Слід відмітити, що відповідно приписам п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно наданими товарами (роботами, послугами) визнаються товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод. Проте жодних даних про те, що позивачем були укладені такі договори і з ким саме відповідачем ні в акті перевірки, ні в подальших документах не наведено.

Спосіб розповсюдження рекламної продукції, а саме вручення дисконтних карток, флаєрів зі знижками, повітряних куль, чашок, ручок під час покупок та перебування покупців безпосередньо у магазині, поєднане з використанням позивачем комерційного найменування “РОСТ” на зовнішніх та внутрішніх елементах будівлі у самому магазині, позначення на фіскальних чеках тощо, беззаперечно дозволяє споживачам індивідуалізувати ТОВ “РОСТ 2005” саме завдяки позначенню “РОСТ”. Крім того, будь-яких фактів використання найменування «РОСТ»іншими субєктами господарювання відповідачем не вказано, що спростовує вищенаведене твердження.

В постанові суду першої інстанції вказано, що в ході розгляду справи було встановлено, що рекламно-інформаційний матеріал, який роздавався, фактично є носієм та засобом розповсюдження виключно інформації про товари позивача та ніякої іншої функції, крім рекламної, не несе. Тобто зазначений матеріал не є товаром та його розповсюдження по своїй суті не підпадає під поняття поставки товарів (робіт, послуг), а тому висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобовязань по ПДВ на суму 215700,0 грн. є помилковими і суд першої інстанції правомірно задовольнив позов в цій частині.

Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно приписам п. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки апелянтом в апеляційній скарзі оскаржувалися висновки суду першої інстанції лише в частині, що стосується вищенаведених операцій по розповсюдженню рекламної продукції, то колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає підстав для досліджувати правомірність судового рішення в іншій частині.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.10 р. по справі № 2-а-27/10/2070 прийнята з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.04.2010р. по справі№2-а-27/10/2070 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від23.04.2010р. по справі№2-а-27/10/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост 2005" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харковіпро скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 19.10.2010 року.