Ухвала суду № 12153909, 13.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-2547/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

представник позивача Межирицький А.О.

представник відповідача Кірсанов Д.Н.

розглянувши <відкрите\письмове >у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010р. по справі№2-а-2547/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергопостачння" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про про визнання недійсним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергопостачння" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2009р. за № 0000612305/0.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24 лютого 2009 року № 0000612305/0. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до винесення неправильного рішення по справі, а саме: п. 2.8 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Променергопостачання» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р. За результатами перевірки був складений Акт від 09.02.2009р. за № 559/2305/30989985 (а.с. 10-40).

Відповідно до Акту перевірки, в числі інших, встановлено наступне порушення законодавства, а саме: 22.02.2006р., 03.03.2006р, 14.04.2006р., 21.04.2006р., 08.06.2006р., 15.08.2006р., 18.01.2008р. мали місце залишки надлімітних сум готівки в касі підприємства на загальну суму 52000,00 грн. (а.с. 38).

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637 (а.с. 39).

На підставі Акту перевірки від 09.02.2009р. за № 559/2305/30989985 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р ДШ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2009р. за № 0000612305/0 на загальну суму 104000,00 грн. (а.с. 8).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ним було порушено вимоги діючого законодавства, а саме ст.250 ГК України.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.

Як встановлено Актом перевірки, позивачем було порушено п.п. 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: встановлено наявність у позивача залишків надлімітних сум готівки в касі підприємства на наступні дати: 22.02.2006р., 03.03.2006р, 14.04.2006р., 21.04.2006р., 08.06.2006р., 15.08.2006р. та 18.01.2008р. на загальну суму 52000.00 грн. (а.с.10- 40).

Відповідно до п.п. 2.8. Постанови Правління НБУ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно з п.п. 7.3 Постанови Правління НБУ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. № 637 у разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Відповідно до абз. 1 ст. 1. Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995р. № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Штрафні санкції, які були застосовані до позивача за Рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2009р. за № 0000612305/0 на загальну суму 104000,00 грн., є адміністративно-господарськими санкціями.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

За змістом ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до Акту перевірки судом першої інстанції встановлено, що перевищення позивачем залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 52000,00грн. мали місце 22.02.2006р., 03.03.2006р, 14.04.2006р., 21.04.2006р., 08.06.2006р., 15.08.2006р. та 18.01.2008р. Факт порушення позивачем вимог п.п. 2.8. Постанови Правління НБУ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. № 637 був встановлений 09.02.2009р., Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000612305/0 було винесено 24.02.2009р. Тобто, між датою вчинених порушень та датою винесення Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій пройшов термін, що перевищує визначений ст. 250 ГК України, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про протиправність застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій за скоєне правопорушення після спливу річного строку.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо невідповідності Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2009р. за № 0000612305/0 ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання Рішення недійсним, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Таким чином, підстави для визнання оскаржуваного Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2009р. за № 0000612305/0 на загальну суму 104000,00 грн. недійсним - відсутні.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2010р. по справі№2-а-2547/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Бондар В.О. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 18.10.2010 р.