Ухвала суду № 12153774, 04.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-530/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2010р. по справі№2-а-530/10/1870

за позовом відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Сумський рафінадний завод", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року, яким позивачу було донараховано податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 33315 грн. 16 коп., в тому числі: основного платежу -31728 грн. 72 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 1586 грн. 44 коп. Позовні вимоги мотивує тим, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідачем було порушено вимоги п.п. 4.2.2 “б”п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та безпідставно донараховано податкове зобовязання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 33315 грн. 16 коп., в тому числі: основного платежу -31728 грн. 72 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 1586 грн. 44 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" до Державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкового повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 р.

Відкрите акціонерне товариство "Сумський рафінадний завод", не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважаючи постанову необґрунтованою та незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для скасування податкового повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року, яким позивачу було донараховано податкового зобовязання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 33315 грн. 16 коп., в тому числі: основного платежу -31728 грн. 72 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 1586 грн. 44 коп. відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 17 червня 2009 року уповноваженою особою ДПІ в м. Суми була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік, поданого ВАТ "Сумський рафінадний завод" до ДПІ в м. Суми 30.01.2009 р. за №3336 та уточнюючого податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік, поданого до ДПІ в м. Суми 28.05.2009 р. за №66483, про що складений відповідний акт перевірки №4334/152/00372925 від 17.06.2009 року /а.с.6/. В ході перевірки встановлено, що сума земельного податку на 2009 рік, яка визначена платником в податковому розрахунку земельного податку є менша, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при обчисленні суми земельного податку на 2009 рік ВАТ "Сумський рафінадний завод" було застосовано нормативну грошову оцінку земельних ділянок на рівні 2008 року, тобто без урахування коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, визначеного Державним комітетом України із земельних ресурсів на виконання п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель”. Зазначена помилка призвела до заниження земельного податку на 2009 рік на загальну суму 93371 грн. 32 коп.

На підставі цього акту відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем земельний податок з юридичних осіб в розмірі 33315 грн. 16 коп., у тому числі: за основним платежем 31728 грн. 72 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 1586 грн. 44 коп. за період січень-квітень 2009 року.

Зазначене рішення було оскаржено позивачем. За наслідками розгляду скарги податкове повідомлення-рішення №0005851502/0/46873 від 10.07.2009 року було залишено без змін.

Згідно із ст. 2 Закону України “Про плату за землю” №2535-ХІІ від 03.07.1992 року, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Частина 2 статті 4 Закону України “Про плату за землю” встановлює, що ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно із ст. 14 Закону України “Про плату за землю”, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно ст. 15 вищезазначеного Закону, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як міститься в матеріалах справи, 30.01.2009 року позивачем до ДПІ в м. Суми було подано податковий розрахунок земельного податку за 2009 рік, яким нараховано податок в сумі 633326 грн. 31 коп. на земельні ділянки загальною площею 209643 кв.м.

Згідно із рішенням Сумської міської ради від 25.03.2009 року №2487-МР про припинення та перехід права користування земельними ділянками, було припинено право ВАТ "Сумський рафінадний завод" користування земельною ділянкою площею 0,7700 га за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/5, яка належала позивачу на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.11.2007 р. між ВАТ "Сумський рафінадний завод" та ТОВ "Хотей КО".

28.05.2009 року ВАТ "Сумський рафінадний завод" до ДПІ в м. Суми було подано уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, яким було узгоджено податкові зобовязання по земельному податку за 2009 рік в сумі 615386 грн. 85 коп.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, Законом України “Про плату за землю” чітко визначено підстави для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 4 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року № 15, державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 23 Закону України “Про плату за землю”, грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Лист Управління Держкомзему у м. Суми від 27.05.2009 року за №994/01-17 встановлює нормативно грошову оцінку на 2009 рік 1 м. кв. земельних ділянок, що знаходяться в користуванні ВАТ "Сумський рафінадний завод", яка становить: землі промисловості - 351,61 грн.; землі під теплицею 357,78 грн.; землі залізниці 308,43 грн.

При проведення ДПІ в м. Суми камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку), поданого ВАТ "Сумський рафінадний завод", працівниками податкового органу було встановлено, що сума земельного податку на 2009 рік, яка визначена платником в податковому розрахунку земельного податку є менша, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при обчисленні суми земельного податку на 2009 рік ВАТ "Сумський рафінадний завод" було застосовано нормативну грошову оцінку земельних ділянок на рівні 2008 року, тобто без урахування коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, визначеного Державним комітетом України із земельних ресурсів на виконання п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. №783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель”. Тобто, позивачем при визначенні суми земельного податку, бралася нормативно грошова оцінка 1 м. кв. земельної ділянки, із розрахунку: землі промисловості - 305,29 грн.; землі під теплицею 310,64 грн.; землі залізниці 267,79 грн.

Таким чином, податкові зобовязання ВАТ "Сумський рафінадний завод" по земельному податку на 2009 рік повинні становити 708758 грн. 17 коп., а не 615386 грн. 85 коп., як це зазначено позивачем в податковому розрахунку земельного податку на 2009 рік (уточнюючий розрахунок).

Тобто, зазначена помилка привела до заниження позивачем земельного податку на 2009 рік на загальну суму 93371 грн. 32 коп.

Згідно із п.п. “в”п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

ДПІ в м. Суми на підставі вищезазначеної норми закону, було визначено суму податкового зобовязання платника податків, в даному випадку ВАТ "Сумський рафінадний завод", за періоди, по яким минув строк сплати в розмірі 31728 грн. 72 коп.

Відповідно до п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Стаття 26 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що за порушення даного Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Таким чином, на підставі вказаних норм, позивачу податковим органом було визначено суму штрафу в розмірі 1586 грн. 44 коп. із розрахунку: 31728,72 грн. * 5% = 1586,44 грн.

Отже, відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу суми податкового зобовязання по земельному податку з юридичних осіб внаслідок виявленого під час перевірки заниження суми податкового зобовязання, заявленого в податковій декларації, а отже і застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” спірним податковим повідомленням-рішенням є правомірним.

Колегія суддів зазначає, що нарахування проведено за наслідками камеральної перевірки та лише за період за який платником податку самостійно визначив зобовязання та до моменту подання уточненої декларації, в якій платник зокрема сповістив податковий орган про припинення прав на земельну ділянку.

При цьому у відповідності до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» користування землею є платним, позивач не надав жодного доказу фактичного звільнення земельної ділянки (припинення фактичного користування нею).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2010р. по справі№2-а-530/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 11.10.2010 р.