Постанова № 12153640, 15.09.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 р. Справа № 2-а-39795/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Геріх Н.А.

представника позивача - Головко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2010р. по справі№2-а-39795/09/2070

за позовом Прокурора Сахновщинського району Харківської області в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес" <за участю ><Текст >

про стягнення штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Сахновщинського району Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес", в якому просив стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес"заборгованість по виплаті фінансових санкцій перед бюджетом у розмірі 24617,12грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 року в задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Красноградською міжрайонною державною податковою інспекцією Харківської області подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 3 пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПСП “АФ”Прогрес”зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична і особа, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.(а.с.65)

ПСП “АФ”Прогрес”взято на облік як платника податків 25 жовтня 1994 року за № 1761 Красноградською міжрайонною ДШ, що підтверджується довідкою від 20.06.2009 р. № 23. (а.с. 67)

Красноградською міжрайонною податковою інспекцією в Харківській області було І проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірмою “Прогрес”вимог податкового, валютного та іншого господарства, про що було складено Акт від 26.12.2008 року № 1389/23/04258155.(а.с. 8-63)

На підставі зазначеного Акту були винесені податкові повідомлення-рішення № 10000011700/0, № 0000012300/0, № 0000022300/0, № 0000032300/0 від 19.01.2009 року.

Відповідач - Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма “Прогрес”, не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, направив Красноградській МДПІ Харківської області скаргу від 01.02.2009 року, в якій просив скасувати податкові повідомлення-рішення, а саме: № 0000011700/0, № 0000012300/0, № 0000022300/00, № 0000032300/0 від 19.01.2009 року.

Рішенням Красноградської МДПІ Харківської області від 24.02.2009 р. № 1050/10/25-010 скарга була задоволена частково: скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 19.01.2009 р. № 0000011700/0 з податку з доходів фізичних осіб в сумі 706,10 грн., в іншій частині - залишено без змін, крім того податкові повідомлення-рішення від 19.01.2009 р. № 0000022300/0, № 0000012300/00 залишено без змін. (а.с. 100)

Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 № 0000032300/0, в Рішенні Красноградської МДПІ Харківської області зазначено, що листом Красноградської МДПІ І Харківської області від 24.02.2009 р. № 983/10/25-010 роз'яснено порядок оскарження вищенаведеного рішення та зазначено, що процедура узгодження податкових зобов'язань, прийняття та оскарження податкових повідомлень, стягнення податкового боргу тощо, передбачена Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.200 р., не застосовуються до штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, Законом України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”та Указом Президента України “Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”(а.с.98).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки штрафні санкції застосовано до відповідача не за порушення правил оподаткування, то у позивача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з поширенням на них вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо граничного строку сплати, порядку оскарження та положень стосовно наслідків несплати.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що донарахування штрафних (фінансових) санкцій в формі податкового повідомлення-рішення, визначення донарахованої суми як суми податкового зобов'язання ПСП “АФ”Прогрес”не відповідає вимогам діючого законодавства, невірно визначило статус нарахованої суми, позбавило відповідача можливості здійснити оскарження податкового зобов'язання у встановленому законодавством порядку. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що статус платежу, про стягнення якого просить позивач та прокурор, визначений саме актом податкового органу як податкове зобов'язання, не відповідає нормам Законів України “Про систему оподаткування” та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а тому відсутні підстав для здійснення стягнення на підставі такого рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається за наслідками перевірки податковим органом встановлено порушення відповідачем п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, а саме перевищення граничної суми готівкового розрахунку в діях відповідача.

Так, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, Директором ПСП “АФ”Прогрес” Моргуном В.В. 24.03.2008 р. та 02.04.2008 р. було здійснено закупівлю ТМЦ на суму 18206,22 грн. та 24107,58 грн., що підтверджується видатковими накладними ТОВ “Епіцентр К”, фіскальними звітними чеками РРО та звітами про використання коштів № 61 від 24.03.08 р. та № 70 від 03.04.08 р.. (а.с. 123-131, 135).

Готівка в сумі 6000,00 грн. та 30000,00 грн. відповідно була надана Моргуну В.В. під звіт, що підтверджується копіями видаткових касових ордерів № 725045 від 24.03.2008 р. та №725057 від 03.04.2008 р. (а.с. 176) та копією книги обліку розрахунків з організаціями та особами, (а.с 177).

Відповідно до п. 1 постанови Правління НБУ від 09.02.2005 року № 32 “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” гранична сума встановлена у розмірі 10000 гривень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність в діях відповідача порушення касової дисципліни, а саме перевищення граничної суми готівкового розрахунку.

Указом Президента України “Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”від 12 червня 1995 року № 436/95 в п. 1 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Як вбачається з акту перевірки та податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 р. № 0000032300/0, сума нарахованих штрафних санкцій була визначена відповідачу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день, тобто у відповідності до приписів до п. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

При цьому колегія суддів зауважує, що дійшовши вірного висновку про доведеність матеріалами справи порушень з боку відповідача касової дисципліни, а саме п. 1 постанови Правління НБУ від 09.02.2005 року № 32 “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку”, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив позивачеві у стягненні цієї суми у примусовому порядку.

Так, за вказане порушення податковим органом до відповідача застосовано штрафну санкцію шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п.1.9 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом. Пунктом 1.2 зазначеної статті податкове зобов'язання визначено як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що податкове повідомлення-рішення це рішення, прийняте за порушення правил оподаткування, тоді як у відповідності до п. 2.7. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 N 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за N 467/7788, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого порушення (крім порушення правил оподаткування), яке приймається відповідно до законодавчих актів, якими надано право податковим органам застосовувати штрафні (фінансові) санкції.

При цьому колегія суддів зазначає, що сума штрафних санкцій розрахована податковий органом у відповідності до приписів чинного законодавства, обґрунтованість їх застосування підтверджена матеріалами справи, та сама форма рішення податкового органу не впливає на факт здійснення відповідачем порушення у сфері обігу готівки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо неможливості стягнення на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.01.2009 року № 0000032300/0 суми штрафних санкцій, застосованих до відповідача за порушення правил обігу готівкових коштів.

Оскільки станом на момент розгляду справи сума штрафних санкцій відповідачем не сплачена, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2010р. по справі№2-а-39795/09/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Прокурора Сахновщинського району в інтересах держави в особі Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес" про стягнення штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Прогрес" на користь державного бюджету України 24617,12грн. заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Катунов В.В. Повний текст постанови виготовлений 20.09.2010 р. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.