Ухвала суду № 12153636, 22.09.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 р.Справа № 2-а-6213/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі№2-а-6213/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІС" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0002042301 від 17.03.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сум 2720,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме п.1,2 статті 3, п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова.

17.03.2009 року відповідачем, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова за результатами розгляду акту перевірки Державної податкової адміністрації в Тернопільській області від 24.01.2009 року №428/19/18/23/31330185 було винесено рішення №0002042301 про застосування штрафних (фінансових.) санкцій у розмірі 2720,00 грн.

Фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення слугував відображений в акті висновок контролюючого органу про проведення ТОВ фірма «ХІС»розрахункових операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу через реєстратори розрахункових операцій - гральні автомати, які незареєстровані, неопломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено використання позивачем реєстраторів розрахункових операцій, які б були незареєстровані, неопломбовані, не переведені у фіскальний режим роботи, тому не має підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів погоджується з такими доводами з наступних підстав.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена в статтею 17 цього закону.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно - касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

З положень наведеного Закону слідує, що автомат з продажу товарів (послуг) може бути реєстратором розрахункових операцій за умови реалізації ним фіскальних функцій.

Приписами ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

За визначенням все тієї ж ст. 2 вказаного Закону фіскальна пам'ять - запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Отже, з аналізу вказаних норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" слідує, що гральний автомат буде реєстратором розрахункових операцій, у разі оснащення його фіскальною пам'яттю, що передбачає собою запам'ятовуючий пристрій у складі грального автомата, призначеного для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, відповідачем на підставі спірного рішення до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію, а саме: за незареєстрований, неопломбований, непереведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.12.2000 р. № 614 (зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298, за текстом Порядок № 614), до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО (за текстом Державний реєстр), з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, установлених Державним реєстром.

На виконання вимог ст. 12 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій ” від 29.08.2002 р. № 1315 затверджено Положення про Державний реєстр (зі змінами та доповненнями, за текстом Положення № 1315).

Згідно з визначенням норм цього Положення Державний реєстр РРО це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Також, визначено, що Державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Державного реєстру в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі.

Строком первинної реєстрації моделі вважається граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДПС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2 п. 4 Положення № 1315).

В акті перевірки, висновки якого слугували для прийняття оскарженого рішення, стверджується, що позивачем не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму наданої послуги, гри на гральних автоматах, які знаходилися в залі гральних автоматів та були в робочому стані.

Тобто, відповідач стверджує про обов'язок позивача забезпечити проведення розрахункової операції безпосередньо через кожен з наявних гральних автоматів, залишаючи поза увагою наявність в залі гральних автоматів належним чином зареєстрованого, опломбованого та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстраційним посвідченням, довідкою про опломбування реєстратора розрахункових операцій, Акту введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, основним порушенням встановленого порядку розрахунків за товари (послуги), на думку відповідача, було те, що позивач використовував автомати з продажу гральних послуг, які не виконують фіскальних функцій. Тому, відповідач стверджував, що проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і не переведені у фіскальний режим роботи, тягне за собою застосування передбаченої п. 2 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” - 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен такий автомат.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача необґрунтованими, з огляду на відсутність у позивача можливості використовувати у своїй підприємницькій діяльності автомати з продажу гральних послуг, які зареєстровані в органах державної податкової служби та переведені у фіскальний режим роботи.

Так, в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, який на момент проведення перевірки діяв в редакції Наказу Державної податкової адміністрації від 10.09.2008 року № 581 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції", не було внесено відповідних змін про наявність відповідних автоматів з продажу послуг у сфері грального бізнесу. Так, в розділі 7 частини 1 Державного реєстру серед реєстраторів розрахункових операцій, дозволених до первинної реєстрації, зазначені лише два види апаратів з продажу товарів (послуг), проте жоден не призначений для використання у сфері грального бізнесу. Відсутні такі апарати і в розділі 6 частини 2 Державного реєстру. Зазначене зумовлює відсутність можливості у позивача зареєструвати наявний у нього гральний автомат в органах державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.

Крім того, матеріалами справи не підтверджено обставини наявності фіскальної пам'яті в тих гральних автоматах, які використовуються позивачем, що унеможливлює реалізацію цими гральними автоматами фіскальних функцій.

Посилання відповідача на неправомірність дій позивача щодо не використання в залі гральних автоматів комп'ютерно-касової системи "Фіскал", яка передбачена для фіскалізації гральних автоматів та включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у своїй діяльності використовується реєстратор розрахункових операцій MINI -600.02 МЕ, який, відповідно до довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій, включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, працює у фіскальному режимі роботи, конструкція та програмне забезпечення РРО відповідає модифікації.

Таким чином, позивачем у залі гральних автоматів, що перевірявся податковим органом був наявний зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Між тим, колегія суддів зазначає, що в разі віднесення до реєстру РРО декількох РРО, які відповідають діяльності особи, застосовується РРО за її вибором.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що сам гральний автомат від підключення до нього комп'ютерно-касової системи "Фіскал" не стає реєстратором розрахункових операцій, оскільки розрахунковий документ видає не гральний автомат, а комп'ютерно-касова система, яка є безпосереднім реєстратором розрахункових операцій. Крім того, у позивача відсутня можливість зареєструвати існуючий гральний автомат в органах Державної податкової служби, як належний реєстратор розрахункових операцій, згідно вимог Порядку № 614.

Таким чином, застосування санкцій до позивача за не застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, колегія суддів вважає неправомірним.

Отже, висновки ДПІ про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів, зважаючи на заперечення позивача про протиправність застосованої до нього штрафної (фінансової) санкції, зауважує про відсутність належних та достатніх доказів по справі на підтвердження правомірності прийнятого відповідачем рішення від 17.03.2009 року № 00020042301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. по справі№2-а-6213/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В.

Катунов В.В.
<Список ><Текст >

<повний текст >