Рішення № 12153415, 11.11.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-3173/10р.

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Микитюк О.А, при секретарі Маричевій С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати та стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку,

встановив:

Позивач звернулася із позовом до ДП Міністерства оборони «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати та стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала на підприємстві з 01.12.1997 року до 18.12.2006 року. Феодосійським міським судом АР Крим постановлено рішення про стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 11626,89 грн. Відділом державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції вказані суми стягнуто 03.02.2010 року. У зв’язку з тим, що вказані суми було сплачено не у встановлені Кодексом Законів України про працю строки, позивач змушений звернутися до суду за стягненням компенсації за несвоєчасність сплати заробітної плати в сумі 6671,80 грн. Крім того,у зв,язку з порушенням строку розрахунку, просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 8647,16 грн..

У судовому засіданні позивач підтримала позов, пояснив, що відповідачем порушені строки виплати заробітної плати і компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, сповіщений належним чином.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

Відповідно до ст.116 КЗпП УКраїни, при звільненні робітника, сплата усіх сум, що йому повинно сплатити підприємство, установа, організація, здійснюється у день звільнення.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Феодосійського міського суду АР Крим № 2-2613/2007 р. від 17.10.07 року на користь позивача з відповідача стягнуто заборгованість по заробітної плати в сумі 9756,25 грн. і компенсації за несвоєчасність виплати заробітної плати в сумі 1370,64 грн., а всього – 11626,89 грн. (а.с.3).

Судове рішення №2-2613/2007 р. виконано відділом державної виконавчої служби Феодосійського МУЮ 03.02.2010 року.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» №2050 від 19.10.2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного вище Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Таким чином, позивач вправі вимагати компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати лише відносно суми, стягнутої за рішенням суду від 17 жовтня 2007 року.

Порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати визначений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.01р. № 159 з наступними змінами, відповідно до якого і зроблений розрахунок, представлений позивачем

Згідно довідки та розрахунку відділу статистики у м. Феодосії від 19.03.2010 р. компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати, стягнутої за рішенням суду від 17 жовтня 2007 року, з урахуванням коефіцієнту приросту споживчих цін по Україні станом на 1 лютого 2010 року складає 6671,80 грн. (а.с. 6).

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат і вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді у розмірі 120 гривень.

Що позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, суд виходить з наступного. На час ухвалення судового рішення від 17 жовтня 2007 року позивач знала про порушення її права, але з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку на підставі норм статті 117 КЗпП України звернулася тільки 12 квітня 2010 року, тобто після спливу більше двох років з дати вирішення судом її вимог про остаточний розрахунок при звільненні з підприємства.

Відтак, позивачем порушено вимоги статті 233 КЗпП України, якою встановлено, що працівник може звернутися до суду з заявою про вирішення трудового спору в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому питання про поновлення названого строку в порядку статті 73 Цивільного процесуального кодексу України позивачем не ставилося.

Крім того, після припинення трудових відносин між позивачем та підприємством та набрання вказаним вище судовим рішенням законної сили і звернення його до виконання, відносини між сторонами щодо виплати присудженої суми перейшли у сферу виконання, які регулюються Законом України «Про виконавче провадження», а тому норми статті 117 КЗпП України у цьому разі застосовуватися не можуть.

Отже в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 115, 116 КЗпП України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»,

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод», р/р 260083030116, в УСБ м. Феодосії АР Крим, МФО 324258, ОКПО 08385169 на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 6671,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» р/р 260083030116, в УСБ м. Феодосії АР Крим, МФО 324258, ОКПО 08385169, судовий збір в дохід держави у розмірі 66,71 грн. та на користь ТУ ДСА України в АР Крим витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у сумі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий О.А. Микитюк