Рішення № 12153378, 30.10.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-1167/2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

30 вересня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого - судді Микитюк О.А.,

при секретарі - Маричевій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Науково-дослідний інститут аеропружних систем про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх сплати, -

встановив:

Позивач звернулась із позовом до Державного підприємства Науково-дослідний інститут аеропружних систем про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахування індексу інфляції та вихідного пособія, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у боржника і звільнилася у зв,язку з порушенням відповідачем трудового законодавства по виплаті заробітної плати. При звільненні з нею не провели розрахунок и не сплатили їй заборгованість по заробітній платі з грудня 2008 року по 15 квітня 2009 року та вихідне пособіє в розмірі трьох окладів. Оскільки розрахунок з нею до тепер не проведений, позивач просить стягнути і компенсацію втрати частини доходів у зв,язку з порушенням їх сплати, а саме просить стягнути 21711,84 грн.

У судове засіданні позивач надала заяву, в якій уточнила позовні вимоги і просила стягнути на її користь 29576 грн., справу розглянути в її відсутність, дала згоду на заочний розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з,явився, про день слухання справи повідомлений належним чином, причини відсутності не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення слухання справи не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» № 2050 від 19.10.2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного вище Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

У відповідності до вимог п. 20 ПВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 р. установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи — по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в Державного підприємства Науково-дослідний інститут аеропружних систем, яке має перед нею заборгованість по заробітній платі в розмірі 5504,46, в тому числі і вихідне пособіє в сумі 2451,22 грн (а.с.30).

Згідно наданого відділом статистики у м. Феодосія розрахунку, компенсація боргу по заробітній платі станом на 1.02.2010 року складає 505,01 грн. (а.с. 6).

Суд погоджується з доводами та розрахунками позивача в тій частин, що заборгованість по заробітній платі у довідці від 03.02.2010 року їй визначена неправильно, оскільки як вбачаться з розрахункового листа в березні 2009 року їй було нараховано заробітну плату в сумі 1451, 68 грн., тоді як в довідці вказано всього 72,60 грн. Суми вказані в довідці від 03.02.2010 року №15-109/48 та розрахункових листах за грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року співпадають. Доказів сплати позивачу суми заборгованості за березень 2009 року. Враховуючи вище наведене, сума заборгованості по заробітній з урахуванням індексу інфляції на 01.08.2010 року складає 8683,95 грн.

Щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, на думку суду ці позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: суд погоджується з розрахунком середньої заробітної плати, наданим відповідачем і на думку суду вона складає 817,07 грн, оскільки останній проведений у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями) .

Враховуючи, що позивач була звільнена 15 квітня 2009 року, розрахунок з нею до тепер не проведений, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а саме 13890,25 грн.

Що до позовних вимог про стягнення не донарахованого вихідного пособія, суд вважає за необхідне в цій частині відмовити, оскільки на думку суду розрахунок останнього проведений правильно і складає 2451,22 грн., виходячи з середнього заробітку 817,07 грн.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо неправильного відрахування обов,язкових платежів з її заробітної плати, оскільки на думку суду вони є правильними і відповідають нормам діючого законодавства.

Щодо позовних вимог про зобов,язання відповідача в майбутньому нараховувати їй середній заробіток за кожен місяць затримки розрахунку, на думку суду, в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки позивач може звернутися до суду за захистом порушених прав, тоді як суду позивачем не надано доказів , що в майбутньому її права будуть порушені.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами відповідачем судових витрат і вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 225,74 грн, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді у розмірі 120 гривень.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 115, 116 КЗпП України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут аеропружни систем (ЄДРПОУ 16502169) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 6883.54 грн та компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 1800,41 грн, середній заробіток за весь час затримки 13890,25 грн., а всього 22574,20 грн.

Стягнути з Державного підприємства Науково-дослідний інститут аеропружни систем (ЄДРПОУ 16502169) на користь держави судовий збір у розмірі 225,74 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути, подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий О.А. Микитюк