Ухвала суду № 12153241, 28.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-539/09 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Кучми А.Ю

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року у справі за позовом Орендного підприємства теплових мереж «Житомиртеплокомуненерго»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго»звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 12.01.2009 року № 0000032101/0.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.01.2009 року № 0000032101/0 по податку на додану вартість основного платежу в сумі 1297174,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 648587,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м. Житомирі подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Житомирі проведена планова виїзна перевірка ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 рік, про що складений акт №7316/23-1/05478806/0110 від 26.12.2008 року.

В акті перевірки зазначено, що ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго»допущено такі порушення: підприємством було отримано дотації з Державного бюджету, які призначені для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію в сумі 25385346,00 грн., в тому числі за грудень 2006 року - 932000 грн., за серпень 2007 року - 150000 грн., за вересень 2007 року - 120000 грн., за жовтень 2007 року - 2500000 грн., за листопад 2007 року - 19000 грн., за грудень 2007 року - 650000 грн., за січень 2008 року - 280000 грн., за лютий 2008 року - 1820000 грн., за квітень 2008 року - 200000 грн., за серпень 2008 року - 18714346 грн. При цьому в порушення норм п.п. 7.4.1-7.4.3, п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством завищено податковий кредит на частку ПДВ в сумі 2883267,00 грн. сплаченого за товари (роботи, послуги), що використовувалися в неоподаткованих операціях за рахунок коштів (дотацій), що надійшли з Державного бюджету, які призначені для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію.

Згідно статуту Житомирського ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго», підприємство здійснює виробничо-технічну діяльність, спрямовану на виробництво теплової енергії, технічне забезпечення перспективного розвитку теплопостачання в зоні діяльності підприємства, забезпечення житлового фонду, підприємств, організацій, установ тепловою енергією, гарячою і холодною водою, експлуатація, технічне обслуговування, ремонт, реконструкція, будівництво обєктів теплопостачання, пусконалагоджувальні роботи тощо.

Оскільки, операції ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго»з постачання теплової енергії субєктам господарювання, надання послуг з теплозабезпечення та гарячого водозабезпечення населенню за регульованим тарифом є збитковими, підприємству з бюджету Житомирської міської ради за відповідними рішеннями сесій надавалися дотації, призначені для компенсації збитків від надання послуг за регульованими тарифами.

Таким чином, отримані дотації є компенсацією збитків від надання послуг ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго» споживачам за регульованими тарифами. Джерелом сплати бюджетних дотацій є кошти бюджету Житомирської міської ради.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у м. Житомирі податкового повідомлення-рішення від 12.01.2009 року № 0000032101/0, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п. 1.4 Закону України «Про податок на додану вартість»продажем товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не належать до продажу операції з передачі товарів в межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на такі товари іншій особі.

Оскільки, відносини між підприємством та державою, що відшкодовує витрати підприємства в звязку з державним регулюванням цін, є бюджетними, а не цивільно-правовими, надання таких дотацій не відноситься до операцій продажу товарів (робіт, послуг) у розумінні п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.4.1, пп. 7.4.2., п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв»язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п. 7.4.1).

У разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є обєктом оподаткування згідно з ст. ст. 3, 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів, нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються (п.п.7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, перелік операції, які обмежують право підприємства на податковий кредит, визначений в ст.ст. 3 та 5 Закону України «Про податок на додану вартість». Операції з продажу теплової енергії та операції з отримання підприємствами дотацій у звязку з державним регулюванням цін в цьому переліку відсутні.

Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

При наявності належним чином оформлених податкових накладних ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго»мало підстави для віднесення в повному обсязі до податкового кредиту суми ПДВ по господарськім операціям по відпуску теплової енергії та по отриманню товарів (робіт, послуг), які забезпечують його виробничу діяльність.

Згідно з пп. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну.

Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і, одночасно, розрахунковим документом, то податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат з податку на додану вартість.

Під час проведення перевірки контролюючим органом не було встановлено порушень у податкових накладних, на підставі яких підприємство формувало податковий кредит.

Згідно з висновками судово-економічної експертизи, проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, документально не підтверджуються розміри оподатковуваних та неоподатковуваних податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг), визначені перевіряючими в акті «Про результати виїзної планової перевірки Житомирського ОПТМ «Житомитеплокомуненерго»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року. Чинне законодавство України не містить норми, яка б зобовязала платника податків у разі отримання з бюджету дотацій, відносити їх у періоді одержання до неоподатковуваних товарних операцій та визначати податковий кредит по питомій вазі (як це було розраховано у додатку до акту первірки).

Документально та нормативно не підтверджується завищення ОПТМ «Житомиртеплокомуненерго»податкового кредиту на суму 1297174,00 грн. у звязку з надходженням дотацій та субвенцій з Державного бюджету України, які призначені для погашення заборгованості минулих років по покриттю збитків, що склались у звязку з державним регулюванням ціни на теплопостачання.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у позивача права на податковий кредит та неправомірність висновків податкового органу про завищення податкового кредиту та нарахування підприємству податкового зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі - 29.10.2010 р.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді: