Постанова № 12152338, 07.10.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

06 жовтня 2010 року Справа № 2-17/5085-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіПрокопанич Г.К.,

суддівОстапової К.А.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, , Республіканський комітет з інформації Автономної Республіки Крим;

представник відповідача, не з'явився, , приватне підприємство "Видавництво "Сонат";

третя особа, не з'явився, ОСОБА_6;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_5;

третя особа, не з'явився, ОСОБА_7;

розглянувши апеляційну скаргу Издательства "Сонат" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І. ) від 23.07.2010 року у справі №2-17/5085-2009

за позовом Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з інформації (вул. Горького, 5,Сімферополь,95000)

до Издательства "Сонат" (вул. Хабаровська, 48 кв. 41,Сімферополь,95000)

треті особи:

ОСОБА_6 (вул. Б. Хохлова, буд. 118,Сімферополь,95023)

ОСОБА_5 (вул. Спортивна, 8, кв. 32,Восход,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97020)

ОСОБА_7 (вул. Поповкіна, 15,Сімферополь,95000)

про розірвання договору між Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим з інформації та приватним підприємством Издательство "Сонат" від 07.11.2007 року, про стягнення з приватного підприємства Издательство "Сонат" сплачених, але не наданих послуг

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І. ) від 23.07.2010 року у справі №2-17/5085-2009 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача до бюджету Автономної Республіки Крим суму сплачених, але не наданих послуг з видання соціально значимої літератури на суму 17 265 грн. В частині розірвання договору між позивачем та відповідачем від 07.11.2007 року та стягнення штрафних санкцій в розмірі 5199,24 грн. з відповідача за невиконання зобовязань за договором від 07.11.2007 року між ним та позивачем у позові відмовлено.

Не погодившись з постановленим судовим актом, Издательство "Сонат" подало апеляційну скаргу, просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення 5788,00 грн. авансу, мотивуючи тим, що фактично книга ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 була видана. Крім того, заявник апеляційної скарги зазначив, що позивач відмовився від підписання акту прийому передачі, тому весь тираж виготовленого книжкового видання з липня 2008 року зберігається на складі видавництва.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з інформації зазначив, що його відмова від прийняття тиражу не відповідає дійсності, оскільки сигнальний екземпляр книги „Депортація очами дітей” не відповідав умовам договору від 07.11.2007 року та тендерній документації.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 05 жовтня 2010 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Антонова І.В., Ткаченко М,І.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року суддів Антонову І.В., Ткаченка М.І. було замінено на суддів Остапову К.А., Котлярову О.Л.

У судове засідання 05 жовтня 2010 року представники третіх осіб не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників третіх осіб.

У судовому засіданні було оголошено перерву до 06 жовтня 2010 року.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

У вересні 2009 року Республіканський комітет з інформації Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Издательства "Сонат", просив розірвати договір між ним та відповідачем від 07.11.2007 року про закупівлю послуг з видання соціально значимої літератури, стягнути з відповідача вартість сплачених, але не виконаних послуг з видання соціально значимої літератури в сумі 35129 грн. та штрафні санкції у розмірі 5199,24 грн.

Заперечуючи проти позову, Издательство "Сонат" просило у позові відмовити, посилаючись на статтю 653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з уточненням до позову позивач просив розірвати договір між ним та відповідачем від 07.11.2007 року та стягнути з останнього вартість сплачених, але не наданих послуг з видання соціально значимої літератури: авторів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 “Депортація очима дітей” в сумі 5788,00 грн., автора А. Велієва “Солдати війни” в сумі 11477,00 грн., а разом на суму 17 265 грн., стягнути штрафні санкції в розмірі 5199,24 грн. (а.с. 58, том 3).

Відповідач у заяві про часткове визнання позову зазначив, що згоден повернути позивачу сплачений ним аванс за видання книги автора А.Велієва „Солдати війни” у сумі 11477,00 грн.

Таким чином, підставою для подання апеляційної скарги відповідачем стала його незгода зі стягненням суми 5788,00 грн. авансу, сплаченого за видавництво книги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 “Депортація очима дітей”.

Оскаржене рішення мотивоване посиланням на норми Цивільного кодексу України щодо підстав зміни та розірвання договору, та повернення суми авансу, яка не може бути визнана одним із способів забезпечення виконання зобовязання.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 527 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Судом встановлено, що згідно договору від 07 листопада 2007 року предметом договору є послуги з видання соціально значимої літератури на виконання Заходів по забезпеченню випуску соціально значимої літератури (Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 28.12.2006 року № 315-5/06) і у відповідності з Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 10.07.2007 року № 440 “Про Замовлення на видання соціально значимої літератури на 2007 рік” і рішення тендерного комітету рескомітету (протокол № 07 від 29 жовтня 2007 року), (п. 1).

Додатковою угодою № 2 від 14.02.2008 р. сторони виклали пункт 5.7 договору в наступній редакції: дійсний договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами та діє в частині, що стосується розрахунків до 31.12.2007 р., в частині, що стосується виконання робіт з видання соціально значимої літератури - до 14.03.2008 р.

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, на час звернення позивача до суду 18.09.2009 року договір, про розірвання якого просить позивач, припинив свою дію, з огляду на що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог у зазначеній частині.

Також відповідає вимогам закону і матеріалам справи висновок суду першої інстанції про відмову у позові в частині стягнення пені у сумі 5199,24 грн.

Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як свідчать матеріали справи, позивачем здійснено розрахунок пені за період з 03.03.2009 року по 28.07.2009 року, що суперечить вищенаведеним нормам процесуального права.

Однак, стягуючи з відповідача на користь позивача суму 17265 грн. суд першої інстанції не виконав вимоги статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо належної мотивації підстав задоволення позову у зазначеній частині.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази щодо невиконання відповідачем зобовязань за договором в частині видання книги А. Велієва „Солдати війни”, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про стягнення попередньо сплаченої позивачем суми 11499 грн.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про стягнення суми 5788 грн. авансу, сплаченого за видання книги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 “Депортація очима дітей” не відповідає фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися протягом строку дії договору.

Платіжним дорученням № 543 від 12.12.2007 року підтверджено сплату передоплати за договором від 07 листопада 2007 року на суму 162875,00 грн. (а.с. 20, том 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2009 року у справі № 2-15/8378-2008 зобовязано приватне підприємництво видавництво „Сонат” виконати зобовязання за договором від 07.11.2007 року в частині надання послуг по виданню соціально значимої літератури наступних найменувань книг:

1)ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Творчі роботи “Депортація очима дітей”;

2)ОСОБА_4. Літературно - художнє видання „Бузкова злива”;

3)ОСОБА_5. Поетичний збірник „Український Perpetuum Mobile”;

4)ОСОБА_6. „Солдати війни”. Суспільно- поетичне видання (а.с. 54-62, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що з згідно пункту 2.2.2. договору від 07.11.2007 року відповідач зобовязаний надати на затвердження замовнику остаточний варіант макета книг та макета обкладинки (а.с. 12, том 1).

Пунктом 2.2.8 договору передбачено, що після завершення робіт за кожною книгою за договором виконавець зобовязаний надати замовнику акт здачі прийому виконаних робіт.

Матеріали справи свідчать, що сигнальний екземпляр книги “Депортація очима дітей” видано у липні 2008 року. 14 липня 2008 року книга надана на затвердження замовнику, що підтверджується реєстром обовязкової розсилки видавництва № 737/01-08.

13 травня 2009 року Издательство "Сонат" направило лист № 20/29 до Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з інформації, яким підтвердило надання контрольного екземпляра книги „Депортація очами дітей” (а.с. 82, том 1).

Позивач листом від 25.05.2009 року № 871/02-12 висловив претензії щодо якості видання та відсутності договорів з авторами книги та попередив про можливість заявлення вимоги про стягнення авансу (а.с. 13, том 2).

Отже, відповідач виконав свої зобовязання за договором № б/н від 07.11.2007 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2009 року № 2-15/8378-2008, а вимога позивача про повернення попередньо сплаченої суми виникла внаслідок претензій щодо якості виконаного замовлення.

Листом від 08.12.2009 року № 20/59 Издательство "Сонат" повторно підтвердило надання контрольного екземпляра книги „Депортація очами дітей” та просило прийняти тираж (а.с. 109, том 2).

Таким чином, Издательство "Сонат" приймало заходи для сповіщення Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з інформації про невідповідність макету книги „Депортація очами дітей” вимогам тендерної документації, що стало підставою для затримки випуску книги.

Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Стаття 613 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи містять суперечливі докази щодо відповідності видання діючим вимогам.

Так, експертній висновок на учбово методичне видавництво „Депортація очами дітей” (а.с. 48-50, том 3) містить посилання на численні орфографічні та пунктуаційні помилки, неточності в іменах та назвах, недоліки в оформленні книг ілюстраціями, необхідність редакторської правки.

Однак, з зазначеного висновку не вбачається ким саме авторами чи відповідачем допущені та не усунені вище перелічені недоліки.

Одночасно у матеріалах справи міститься висновок Кримського інституту інформаційно поліграфічних технологій Української академії друкарства від 05.02.2009 року про відповідність видання „Депортація очами дітей” Державним стандартам (а.с. 94-85, том 1).

Разом з тим, з висновку провідних викладачів Кримського інституту інформаційно поліграфічних технологій Української академії друкарства від 22.09.2009 року вбачається, що видання „Депортація очами дітей” виконане непрофесійно, з порушенням стандартів, та не може бути рекомендовано до друку (а.с. 19-20, том 2).

Відповідачем у суді першої інстанції 26.11.2009 року було заявлено клопотання про призначення судової інженерно технічної експертизи (а.с. 86, том 2).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.03.2010 року призначено по справі судову експертизу (а.с. 36-37, том 3).

Однак, передбачена Законом України „Про судову експертизу” експертиза проведена не була, тому суд першої інстанції розглянув справу за наявними у ній доказами.

У засіданні суду апеляційної інстанції також обговорювалось питання про призначення судової експертизи, однак, позивач заявив про неможливість її проведення з причин фінансового характеру.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки, як було зазначено вище, матеріали справи містять суперечливі докази щодо відповідності виданої книги „Депортація очами дітей” вимогам діючих ДОСТ і ТУ, а суд не володіє спеціальними знаннями з питань, що охоплюються предметом спору, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення про повернення суми без достатніх на то підстав, тобто, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, що, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення у зазначеній частині.

Пунктом 4 статті 103 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З врахуванням вищенаведеного у позові про стягнення суми 5788,00 грн. слід відмовити.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Издательства "Сонат" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2010 року у справі №2-17/5085-2009 скасувати в частині стягнення з Издательства "Сонат" на користь Республіканського комітету з інформації Автономної Республіки Крим вартості сплачених, але не наданих послуг з видання соціально значимої літератури: авторів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 “Депортація очима дітей” в сумі 5788,00 грн. та розподілу судових витрат.

У позові Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з інформації доИздательства "Сонат", треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 в частині стягнення з приватного підприємства Издательство "Сонат" вартості сплачених, але не наданих послуг за видання книги “Депортація очима дітей” в сумі 5788,00 грн. відмовити.

Стягнути з Издательства “Сонат”(95000, м. Сімферополь, вул. Хабаровська 48, кв. 41, р/р 26003302320274 у КЦО Промінвестбанку, МФО 324430, ідентифікаційний код: 01472505) на користь Державного бюджету судові витрати з державного мита на суму 114,77 грн.

Стягнути з Издательства “Сонат”(95000, м. Сімферополь, вул. Хабаровська 48, кв. 41, р/р 26003302320274 у КЦО Промінвестбанку, МФО 324430, ідентифікаційний код: 01472505) на користь Державного бюджету судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.

Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддяГ.К. Прокопанич

СуддіК.А. Остапова

О.Л. Котлярова