Постанова № 12151706, 08.11.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2010 року Справа № 30/198-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Павловського П.П. (доповідач)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

при секретарі: Литвин А.П.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2010 р. у справі № 30/198-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ярмак”, м. Дніпропетровська

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Ярмак” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати за ним право власності без додаткового акту введення в експлуатацію на "Універсам" літ. А-1 загальною площею 1319 м2, прибудови літ. А1-1, А11-1, А111-1, А1V-1, ганок літ. а1, рампу літ. а11; будівлю кафетерію літ К-1 та к-1 загальною площею 153,8 м2, навіс літ. к, будівлю складу літ. З-1 загальною площею 101,3 м2, топочну літ. Л., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза,202-а.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2010 р. у справі № 30/198-10 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позовні вимоги задоволено.

Визнаючи за позивачем право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, без акта введення в експлуатацію, господарський суд посилався на положення ст.376 ЦК України.

Не погодившись з даним рішенням, Дніпропетровська міська рада звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судове засідання не з’явились представники сторін, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі. Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін, які не скористались своїм правом бути присутніми в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представника позивача, який був присутній в судовому засіданні 18.10.10р., розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про власність № 74 від 21.12.1994 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Ярмак” є власником майнового комплексу державного комунального підприємства роздрібної торгівлі магазину № 18 “Універсам”, який складається з павільйону № 18, філії № 18 (з будівлями), майна магазину № 18, розташованих за адресами: вул.Богомаза,202а, вул.Спартака,85, вул. Донецьке шосе, 101 у м. Дніпропетровську.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею від 22.12.1995 р. серія ДПД 63 товариству з обмеженою відповідальністю “Ярмак” надано в постійне користування 0,2797 га землі в межах згідно з планом землекористування за адресою по вул. Богомаза, 202а в м. Дніпропетровську.

Землю надано у постійне користування для фактичного розміщення магазину “Універсам” відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 23.09.1992 р. № 34 та рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 16.11.1995 р. № 1474.

Згаданий акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 000291.

В березні 2010 р. Комунальним підприємством “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” проведено інвентаризацію будівлі та споруди по вул.Богомаза,202а в м. Дніпропетровську, за результатами якої було виявлено самовільне реконструювання будівлі магазину “Універсам” літ.А-1, а також самовільне будівництво прибудови літ. АІ-1, АІІ-1, АІІІ-1, АIV-1, ганку літ. аІ, рампи літ. аІІ, будівлі кафетерію літ. К-1, к-1, навісу літ. К, будівлі складу З-1, топочної літ.Л.

Відповідно до ч. 1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як встановлено господарським судом, спірне нерухоме майно було збудовано позивачем без належного дозволу на будівництво та належно затвердженого проекту. Тобто, вказаний об’єкт нерухомості є самочинним будівництвом.

Роботи по будівництву прибудови, кафетерію, навісів, топочної, складу по вул.Богомаза,202а в м. Дніпропетровську виконувались на підставі договору підряду від 04.06.2007 р., укладеному між товариством з обмеженою відповідальністю “Ярмак” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Світязь” (підрядник).

Виконані по даному договору роботи прийняті замовником, що підтверджується актами приймання виконаних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 3 статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об’єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об’єкту.

Згідно статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 3 ст. 126 ЗК України встановлено, що посвідченням права постійного користування є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Згідно п. г ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Враховуючи, що спірне нерухоме майно розташовано на земельній ділянці, яка надана позивачу у постійне користування для фактичного розміщення магазину “Універсам”, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що реконструкція та спорудження позивачем згаданого нерухомого майна, не порушує цільового призначення такої земельної ділянки.

Згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

В матеріалах справи відсутні докази про наявність будь-яких обтяжень на відповідну земельну ділянку, порушення майнових прав або наявності претензій третіх осіб, встановлення сервітутів.

Відповідно до висновку будівельно-технічного експертного дослідження № 776-03 від 30.03.2010 р., складеного фізичною особою-підприємцем Івченко Володимиром Михайловичем (свідоцтво №881 судового експерта з правом проведення будівельно-технічних експертиз, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України 15.12.2004 року) будівля магазину "Універсам" літ. А-1, будівлі прибудов літ. А1-1, А11-1, А111-1, А1V-1, споруда ганку літ. а1, споруда рампи а11, будівля кафетерію літ К-1, прибудови к-1, споруда навісу літ. к, будівля складу літ. З-1, будівля топочної літ. Л, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "Ярмак" та знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 202-А відповідають вимогам державних будівельних норм та правил. Порушень будівельних норм і правил при реконструкції не встановлено.

Згідно ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Тобто, приписи наведеної норми визначають загальні підстави та порядок набуття права власності на нове майно, яке створене з додержанням вимог закону та інших правових актів, однак не регулюють правовий режим самочинного будівництва.

Відносини, що виникають у випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені, унормовані ст.376 ЦК України, яка встановлює окремі підстави для визнання права власності на такі об’єкти.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на порушення судом першої інстанції ст.18 Закону України “Про основи містобудування”, щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, оскільки частини 2,3 наведеної норми виключено згідно із Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву”. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923 введення в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів можливо лише при наявності відповідної проектної документації, всіх необхідних дозволів і актів, що не узгоджується з поняттям самочинного будівництва, наведеного в ст.376 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було встановлено відповідні обставини, що свідчать про наявність передбачених законом умов для визнання права власності на самочинно збудований об’єкт.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про звільнення позивача від обов’язку введення спірного об’єкту в експлуатацію в установленому законом порядку є передчасним, з огляду на наступне.

Згідно п.1.6. “Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно”, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. № 7/5, з наступними змінами і доповненнями, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

Рішення суду є правовстановлюючим документом, який засвідчує право власності на нерухоме майно. Проте, суд не уповноважений приймати об’єкти нерухомості в експлуатацію, оскільки це віднесено виключно до компетенції державних приймальних комісій. Тому винесення судом рішення про визнання права власності замовника на об’єкт самочинного будівництва не звільняє забудовника від обов’язку ввести такий об’єкт в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду в частині звільнення позивача від обов’язку введення спірного об’єкту в експлуатацію підлягає зміні, в решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101-104,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2010 р. у справі № 30/198-10 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Визнати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Ярмак" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза, 202-а, код ЄДРПОУ 20249500) на будівлю магазину "Універсам" літ. А-1 загальною площею 1319 м2, прибудови літ. А1-1, А11-1, А111-1, А1V-1, ганок літ. а1, рампу літ. а11; будівлю кафетерію літ К-1 та к-1 загальною площею 153,8 м2, навіс літ. к, будівлю складу літ. З-1 загальною площею 101,3 м2, топочну літ. Л., що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Богомаза,202-а.

В решті позову відмовити.

Судові витрати віднести на позивача”.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Судді: В.В. Швець

О.В. Чус