Рішення № 12151485, 26.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року                                                            Справа №07/2915

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське”

до виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір‘я”

третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору–Смілянська районна державна адміністрація

про стягнення 171104грн. 10коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: Ярмак Г.М. –за довіреністю від 07.10.2009р.;

від відповідача: не з’явився;

від третьої особи: не з’явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 171104грн. 10коп. збитків, завданих самовільним зайняттям відповідачем орендованої позивачем земельної ділянки площею 142,8 га в адміністративних межах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що за укладеним ним з Смілянською районною державною адміністрацією договором оренди землі від 15.12.2008р. він у грудні 2008р. отримав в оренду строком на 10 років земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 225,31 га в адміністративних межах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області. Проте приступити до використання орендуємих земельних ділянок загальною площею 142,8 га він не зміг через те, що вони були зайняті відповідачем і використовувались ним у власних господарських цілях, що й спричинило збитки позивачу.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав та заявив про відшкодування господарським судом позивачу за рахунок відповідача судових витрати у складі: 1711грн. 04коп. втрат на сплату державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу і 10000грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується поштовими повідомленням про вручення їм відповідно 09.10.2010р. та 12.10.2010р. поштових відправлень з ухвалою господарського суду від 06.10.2010р. про призначення судового засідання на 9 годину 10 хвилин 26 жовтня 2010 року.

Представники відповідача і третьої особи в судове засідання не з’явилися і не повідомили господарський суд про причини нез’явлення.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Нез’явлення представників відповідача і третьої особи у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Смілянської районної державної адміністрації від 22.09.2008р. №344 було вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” в довгострокову оренду строком на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності загальною площею 225,31 га., у тому числі 75,06га. земель запасу, 71,61 га. земель резервного фонду та 78.63 га. земель історико –культурного призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Плескачівської сільської ради.

9 грудня 2008р. Смілянська районна державна адміністрація і товариство з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” за участю головного спеціаліста управління Держкомзему у Смілянському районі Бабенка О.М. склали акт приймання-передачі, згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” передані Смілянською районною державною адміністрацією 23 земельні ділянки загальною площею 225,32 га в адміністративних межах Плескачівської сільської ради, нормативна грошова оцінка яких станом на 25.11.2008р. становить 875237 грн. 03 коп.

15 грудня 2008р. Смілянська районна державна адміністрація, як орендодавець, і товариство з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське”, як орендар, уклали договір оренди землі, згідно з яким орендодавець на підставі розпорядження голови Смілянської районної державної адміністрації від 22.09.2008р. №344 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування строком на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 225,31 га., яка знаходиться в адміністративних межах Плескачівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, у тому числі: 75,06 га. земель запасу, 71,61 га. земель резерву, 78,63 га. земель історико –культурного призначення.

24 грудня 2008р. договір оренди землі від 15.12.2008р. був зареєстрований у Смілянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040879200367.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.05.2010р. у справі №07/48, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір‘я” до Смілянської районної державної адміністрації та до товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору –Смілянського районного відділу Черкаської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” про визнання недійсним вказаного вище договору оренди землі від 15.12.2008р.

22 липня 2009р. директор товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” Кузьменко В.О. звернувся до начальника центрального регіонального відділу здійснення контролю за використанням та охороною земель Лисенка В.Б. із заявою №47/юр про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства виробничим сільськогосподарським кооперативом “Міжгір’я”, оскільки останній без правових підстав використовує земельні ділянки, які орендуються товариством з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське”.

20 серпня 2009р. державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Сіленком О.П., Пашиним С.Д. та Дудником М.Г., за участю начальника відділу юридичного забезпечення Смілянської районної державної адміністрації Омельченка В.В., головного спеціаліста управління агропромислового розвитку Смілянської районної державної адміністрації Павлушина Ю.В., провідного спеціаліста управління Держкомзему у Смілянському районі Слюсаренка О.М. у присутності голови правління виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір’я” Танцюри Г.Н. та заступника директора товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” Буряченка В.В., відповідно до вимог ст.6 і ст.10 Закону України “Про державний контроль за використанням а охороною земель” та на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське”, від 22.07.2009р №47/юр була проведене перевірка з питань дотримання виробничим сільськогосподарським кооперативом “Міжгір’я” вимог земельного законодавства.

Перевіркою було встановлено, що виробничий сільськогосподарський кооператив “Міжгір’я” використовує земельні ділянки, які надані в оренду товариству з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське”, загальною площею 142,8 га, у тому числі 120,5 га земель резерву і 22,3 га земель запасу, без документів, що посвідчують право на землекористування.

За результатами цієї перевірки був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 20.08.2009р., протокол про адміністративне правопорушення від 21.08.2009р. №011001, на підставі яких державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Сіленком О.П. був виданий припис голові правління виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір’я” Танцюрі Г.Н від 21.08.2009р. №021154 про усунення ним в 30-денний термін виявлених порушень.

Крім того, 25.08.2009р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Сіленком О.П. був складений акт обстеження земельної ділянки №1.

Листом від 14.09.2009р. №608/1-9 державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Черкаській області повідомила товариство з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське”, що за результатами перевірки з питань дотримання виробничим сільськогосподарським кооперативом “Міжгір’я” вимог земельного законодавства відносно голови правління виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір’я” Танцюри Г.Н. складено протокол про адміністративне правопорушення по ст.53-1 Кодексу про адміністративне правопорушення, видано припис щодо усунення виявленого порушення земельного законодавства та винесено постанову про закриття справи у зв’язку з передачею матеріалів до Смілянської міжрайонної прокуратури, а також проведено розрахунок шкоди, заподіяної виробничим сільськогосподарським кооперативом “Міжгір’я” товариству з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок на території Плескачівської сільської ради, сума якої становить 171104грн. 10коп.

27 листопада 2009р. державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Сіленком О.П. та Пашиним С.Д., за участю начальника відділу юридичного забезпечення Смілянської районної державної адміністрації Омельченка В.В., у присутності голови правління виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір’я” Танцюри Г.Н. та директора товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” Кузьменко В.О., відповідно до вимог ст.6 і ст.10 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель ” та на підставі заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” від 22.07.2009р. №47/юр була проведене повторна перевірка з питань дотримання виробничим сільськогосподарським кооперативом “Міжгір’я” вимог земельного законодавства.

Перевіркою було встановлено, що в адміністративних межах Плескачівської сільської ради Смілянського району виробничий сільськогосподарський кооператив “Міжгір’я” незаконно, самовільно, з порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України використовує земельні ділянки загальною площею 129,7 га, які знаходяться в законному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” на підставі договору оренди землі від 15.12.2008р., зареєстрованого у Черкаській регіональній філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 24.12.2008р. за №040879200367.

За результатами цієї повторної перевірки був складений акт від 27.11.2009р. про уточнення та зміни до акту перевірки вимог земельного законодавства від 20.08.2009р. по Плескачівській сільській раді.

На підставі вказаних вище матеріалів перевірок державними інспекторами з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Сіленком О.П. та Пашиним С.Д. у відповідності із Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” був зроблений новий розрахунок розміру шкоди, заподіяної виробничим сільськогосподарським кооперативом “Міжгір’я” товариству з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок загальною площею 129,7 га на території Плескачівської сільської ради, сума якої становить 155407 грн. 58 коп.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки –це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом “д” ст. 156 Земельного кодексу України встановлено, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття 157 Земельного кодексу України передбачає, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 25 липня 2007р. № 963 Кабінет Міністрів України затвердив Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно з п. 1 названої Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної, зокрема, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.

В 2009р. законним користувачем земельними ділянками загальною площею 129,7 га , право на оренду якої підтверджується договором оренди землі від 15.12.2008р., було товариство з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське”.

Виробничий сільськогосподарський кооператив “Міжгір’я” у 2009р. самовільно використовував орендовані позивачем земельні ділянки загальною площею 129,7 га, що є порушенням вимог ст. ст. 125. 126 Земельного кодексу України. В цьому і полягала протиправність поведінки відповідача, яка і спричинила збитки позивачу у вигляді неодержаних ним доходів за час тимчасового невикористання самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки у сумі 155407 грн. 58 коп., яку він отримав би у разі використання ним в 2009р. вказаної земельної ділянки. Розмір збитків визначено у відповідності з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою від 25 липня 2007р. № 963 Кабінет Міністрів України. При цьому відповідач не довів, що збитки завдано позивачу не з його вини.

Отже в силу ст. ст. 152, 156, 157 Земельного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” в порядку захисту своїх порушених прав може вимагати від виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір’я” відшкодування заподіяних йому збитків у сумі 155407 грн. 58 коп.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення 155407грн. 58коп. збитків.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход бюджету 1554грн. 08коп. державного мита та 214 грн. 35 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Витрати відповідача на оплату послуг адвоката Ярмака Г.М. в сумі 10000грн. підтверджуються договором про надання юридичних послуг від 22.07.2009р. №31 і видатковим касовим ордером від 11.11.2009р. №337.

Частина 5 статті 49 господарського процесуального кодексу України відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката. При цьому суми, які підлягають сплаті, зокрема, за послуги адвоката покладаються: при задоволенні позову –відповідача; при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У пункті 12 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. №02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: “Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має врахувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи”.

За оцінкою господарського суду з урахуванням складності справи заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на оплату послуг адвоката є неспіврозмірною, тобто явно завищеною, тому суд з урахуванням обставин цієї справи, зокрема, ціни позову та з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи вважає за необхідне обмежити розмір цих витрат сумою у 5000грн., із якої позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 4541 грн. 32 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу “Міжгір‘я” (с. Плескачівка, Смілянський район, Черкаська область, 20743, ідентифікаційний код 03791798) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Голов’ятинське” (вул. Ленина, 2, с. Голов’ятинське, Черкаська область, ідентифікаційний код 34769953) –155407 грн. 58 коп. збитків, 1554 грн. 04коп. витрат на сплату державного мита, 214 грн. 35 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4541 грн. 32 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ М.В. Дорошенко

Повне рішення складено 29.10.2010р.