Рішення № 12151484, 28.10.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 рокуСправа №09/1985

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю прокурора Синецької О.Ю. посвідчення № 1541, представника позивача Любота О.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Чорнявка Черкаського району про стягнення 28079,17 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача 28079,17 грн., у тому числі: 20000,00 грн. боргу з неповернутої суми зворотної фінансової допомоги, 2400,00 грн. безповоротної фінансової допомоги, 3628,49 грн. договірної пені за прострочення повернення зворотної фінансової допомоги, 1500,00 грн. інфляційних нарахувань та 550,68 грн. трьох процентів річних, нарахованих за прострочення виконання грошових зобовязань.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобовязання за угодою про зворотну фінансову підтримку від 23.09.2008 року №10 щодо повернення позивачу зворотної фінансової допомоги та сплати безповоротної фінансової допомоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання представника не направив. Ухвала суду направлена відповідачу за адресою державної реєстрації повернута поштою з довідкою «Не проживає».

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відомості про місцезнаходження відповідача, зазначені у позовній заяві, є правильними, підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отже судом належним чином виконаний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили позов задовольнити повністю, при цьому представник позивача пояснив, що відповідач уникає зустрічі, ховається, при зверненні до сільської ради, встановлено, що він з місця проживання виїхав без повідомлення нового місця знаходження, вжитими представниками фонду заходами встановити його фактичне місце знаходження не вдалося.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, судом встановлено наступне.

22 вересня 2008 року відбулось засідання Інвестиційного комітету Регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області з розгляду заявок на фінансування субєктів господарської діяльності, серед яких фізична особа підприємець ОСОБА_2, за результатами якого складено Протокол №3.

Відповідно до зазначеного Протоколу комісія, серед інших питань, ухвалила визнати доцільним та можливим надати фінансову підтримку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (відповідач) на деревопереробне виробництво в сумі 20000,00 грн.

23 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Угоду №10 про зворотну фінансову підтримку (далі - Угода), відповідно до умов якої позивач зобовязався надати відповідачу зворотну фінансову підтримку в розмірі 20000,00 грн. строком на 12 місяців, а відповідач зобовязався повернути її у встановлений строк та з метою поповнення обігових коштів Фонду надати йому безповоротну фінансову допомогу в розмірі 2900,00 грн. (п.п. 1.1, 2.5 Угоди).

У пункті 2.4 Угоди сторони встановили, що термін повернення зворотної фінансової допомоги настає по закінченню 12 місячного строку користування даною фінансовою допомогою. Відлік користування зворотною фінансовою допомогою починається з дати перерахування Фондом коштів на поточний рахунок підприємця, що підтверджується відміткою банку на платіжному дорученні.

Відповідно до п.5.7 Угоди відповідач, у разі порушення терміну повернення коштів зворотної фінансової підтримки, зобовязався сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь термін прострочення, від заборгованої суми, за кожен день прострочення платежу.

На виконання умови Угод позивач перерахував відповідачу 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.09.2008р. №15. Згідно відмітки Державного казначейства на платіжному дорученні оплата проведена 26 вересня 2008 року.

Відповідач свої зобовязання за Угодою належним чином не виконав, суму отриманої фінансової підтримки не повернув, сплатив лише 500,00 грн. безповоротної фінансової допомоги, що підтверджується банківською випискою від 22.02.2010 року. Станом на 30.08.2010 року відповідач заборгував позивачу 20000,00 грн. неповернутої суми зворотної фінансової підтримки та 2400,00 грн. безповоротної фінансової допомоги, що підтверджується матеріалами справи, довідкою позивача від 30.08.2010 року та поясненнями представника позивача у судовому засіданні.

26 серпня 2010 року позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення зворотної фінансової підтримки, сплату безповоротної фінансової допомоги, пені, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, яку відповідач залишив без розгляду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»від 19 жовтня 2000 року №2063-III фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва. Регіональні та місцеві фонди підтримки підприємництва є юридичними особами, засновниками яких можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Український фонд підтримки підприємництва, юридичні та фізичні особи. Кошти Українського фонду, регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів, одержаних від приватизації державного та відчуження комунального майна, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, та інших коштів. Фінансова підтримка малого підприємництва здійснюється зазначеними фондами за передбаченими відповідними програмами напрямами через уповноважені банки, які визначаються за результатами тендеру.

Угода, укладена між сторонами, є договором позики, загальні положення про яку врегульовані главою 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Зобов'язання боржника повернути позикодавцеві позику у строк та порядку, визначеними договором позики, встановлено статтею 1049 ЦК України.

В порушення умов Угоди та зазначених норм законодавства відповідач отриману фінансову допомогу не повернув у встановлений строк, тобто до 26 вересня 2009 року, отже виконання його грошового зобовязання є простроченим з 27 вересня 2009 року.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

У даних правовідносинах ні спеціальним Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва», ні договором не встановлено права відповідача на односторонню зміну умов зобовязання чи відмову від його виконання.

З огляду викладене, позивач має право вимагати від відповідача повернення зворотної фінансової допомоги у сумі 20000,00 грн. та сплати залишку безповоротної фінансової допомоги в сумі 2400,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобовязань з повернення фінансової допомоги.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В Угоді сторони домовились, що відповідач зобовязаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь термін прострочення, від заборгованої суми, за кожен день прострочення платежу.

При розрахунку пені позивач допустив похибку у визначенні початку прострочення виконання грошового зобовязання. Так, згідно умов договору (п.2.4) відлік користування зворотною фінансовою допомогою починається з дати перерахування коштів на поточний рахунок підприємця, повертається допомога як однією сумою, так і частками, але не пізніше 12 місяців з дня отримання. Відповідно до платіжного доручення від 25 вересня 2008 року №15 головне управління Державного казначейства України у Черкаській області перерахувало підприємцю ОСОБА_2 20000,00 грн. фінансової допомоги згідно угоди №10 від 23.09.2008 року - 26 вересня 2008 року. Відповідач не сплатив жодної суми в рахунок повернення фінансової допомоги. Отже згідно умов договору остання дата повернення фінансової допомоги 26.09.2009 року. Таким чином, грошове зобовязання є простроченим з 27.09.2009 року, а не з 26.09.2009 року, як визначив позивач. Тому розрахунок позивача скоригований. За прострочення виконання грошового зобовязання нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від 20000,00 грн. суми боргу з повернення поворотної фінансової допомоги, яка не змінювалась, за період з 27.09.2009 року (початок прострочення виконання грошового зобовязання) по 26.08.2010 року (дата визначена позивачем, датою складення ним розрахунку пені). Відповідно, пеня, яка підлягає стягненню, за вказаний період становить 3617,26 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховані 1500,00 грн. інфляційних у звязку з простроченням виконання грошового зобовязання в сумі 20000,00 грн., за вказаний ним період з жовтня 2009 року по березень 2010 року, який відповідає періоду прострочення.

При розрахунку трьох процентів річних судом врахована вищенаведена похибка у визначенні кількості днів прострочення, які зменшились з 335 днів до 334 днів прострочення. Тому сума трьох процентів річних за період з 27.09.2009 року (початок прострочення виконання грошового зобовязання) по 26.08.2010 року (день складення розрахунку) від суми боргу 20000,00 грн., яка незмінна, становить 549,04 грн.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 20000,00 грн. зворотної фінансової допомоги, 2400,00 грн. безповоротної фінансової допомоги РФПП, 3617,26 грн. договірної пені, 549,04 грн. три проценти річних, 1500,00 грн. інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошових зобовязань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача в доход Державного бюджету України підлягають стягненню 280,66 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

- на користь регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 112, ідентифікаційний код 14205777 20000,00 грн. зворотної фінансової допомоги, 2400,00 грн. безповоротної фінансової допомоги РФПП, 3617,26 грн. договірної пені, 549,04 грн. три проценти річних, 1500,00 грн. інфляційних нарахувань.

- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Черкаському районі, м. Черкаси, вул.Енгельса, 157, для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200 символ звітності банку 095 280,66 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України через відділ Державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, м. Черкаси, вул. Вернигори, 4, для зарахування на реєстраційний рахунок №31216264700002 в ГУДКУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22050003 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 01 листопада 2010 року