Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" листопада 2010 р.Справа № 16/1573-10 За позовом Прокурора Генічеського району Херсонської області м. Генічеськ, Херсонської області в інтересах держави в особі Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на сторін позивача –Управління Державного казначейства у Генічеському районі Херсонської області, м. Генічеськ Херсонської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої агрофірми „Перлина Поділля”, с.Квітневе Білогірського району, Хмельницької області
про стягнення 186230,50 грн. основного боргу та 5586,92 грн. 3% річних
Суддя В. В. Магера
Представники:
від позивача: не з'явився;
від третьої особи –не з`явився;
від відповідача: Яловчук С.В. - за довіреністю № 01/05 від 02.06.10 р.;
за участю –Шкадько В.В. –прокурор відділу прокуратури області;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.
Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором купівлі-продажу в сумі 186230,50 грн. та 5586,92 грн. 3% річних із підстав, викладених в позові.
26.10.2010 р. прокурором на адресу суду направлено заяву про збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до вказаної заяви прокурор збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 355563,27 грн. основного боргу, а також 25438,16 грн. –3%, обґрунтовуючи наступним: в договорі, який укладено 09.11.2006 р., встановлено обов'язковий щорічний платіж в розмірі 344 872,78 грн. з врахуванням коефіцієнта інфляції, тому коефіцієнт інфляції, як частина обов'язкового щорічного платежу, повинен застосовуватися до зазначеної суми за весь час з дати укладання договору купівлі-продажу до строку сплати щорічного обов'язкового платежу.
Так, перший щорічний платіж до 01.10.2007 р. складає 344 872,78 грн., з урахуванням коефіцієнта інфляції з грудня 2006 р. по вересень 2007 р. Другий щорічний платіж до 01.10.2008 р. складає 344 872,78 грн., з урахуванням коефіцієнта інфляції з грудня 2006 р. по вересень 2008 р., третій щорічний платіж до 01.10.2009 р. складає 344 872,78 грн., з урахуванням коефіцієнта інфляції з грудня 2006 р. по вересень 2009 р. В цифровому вигляді розрахунок наступний: 1) 1,009 х 1,005 х 1,006 х 1,002 х 1,000 х 1,006 х 1,022 х 1,014 х 1,006 х 1,022 = 1,096, 2) 1,009 х 1,005 х 1,006 х 1,002 х 1,000 х 1,006 х 1,022 х 1 014 х 1 006 х 1 022 х 1,029 х 1,022 х 1,021 х 1,029 х 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,008 х 0,995 х 0,999 х 1,011 = 1,365; 3) 1,009 х 1,005 х 1,006 х 1,002 х 1,000 х 1,006 х 1,022 х 1,014 х 1 006 х 1 022 х 1,029 х 1,022 х 1,021 х 1,029 х 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,008 х 0995 х 0,999 х 1 011 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,009 х 1,005 х 1,011x0,999x0,998x1,008=1,570.
На підставі зазначеного вважає, що підлягає до сплати сума основного платежу: до 01 жовтня 2007 року: 344872,78 х 1,096 = 377 980 57 грн., до 01 жовтня 2008 року: 344872,78 х 1,365 = 470 751 34 грн., до 01 жовтня 2009 року: 344872,78 х 1,570 = 541 450,26 грн.
Вказує, що на час звернення до суду кошти ТОВ НВА „Перлина Поділля” не сплачено в зазначені строки в повному обсязі, чим порушено умови зазначеного вище договору та виникла заборгованість у розмірі 355 563,27 грн.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема відшкодування збитків.
Представник позивача в засідання суду 05.11.2010р. не прибув, проте у письмовому клопотанні від 11.10.2010р. повідомив суд про неможливість направити повноважного представника до суду, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
У поданому суду письмовому поясненні від 04.11.2010р. позивач зазначає, що позов прокурора не враховує суму заборгованості із сплати обов’язкового чергового платежу за договором купівлі-продажу земельної ділянки до 01.10.2010р. яка виникла після подання позову. Вважає, що спір відносно сплати цієї суми може бути предметом розгляду іншої справи.
Із поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог №101/419-10 від 26.10.2010р. вбачається, що прокурор в обґрунтування поданої заяви посилається на те, що в договорі купівлі-продажу від 09.11.2006р. встановлено обов’язків щорічний платіж в розмірі 344872,78 грн. з урахуванням коефіцієнта інфляції, тому за твердженням прокурора коефіцієнт інфляції як частина обов’язкового щорічного платежу, повинен застосовуватись до зазначеної суми за весь час укладення договору купівлі-продажу до строку сплати щорічного обов`язкового платежу. Тому, прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 355 56327 грн. та 25438,16 грн. 3% річних.
При цьому, в матеріалах справи наявні докази про сплату відповідачем заявленої до стягнення заборгованості в сумі 186230,50 грн., яка виникла у зв’язку із інфляційними процесами, і вказана заборгованість підтверджується підписаним між сторонами актом звірки розрахунків від 11.05.2010р.
Виходячи із змісту заяви про збільшення розміру позовних вимог слідує, що прокурор, вказуючи на збільшення розміру позовних вимог, цим самим змінює предмет позову, а саме нараховує заборгованість ТОВ НВА „Перлина Поділля” по основному платежу в сумі 355563,27 грн., а також 3% річних в сумі 25438,16 грн. за прострочення сплати.
При вирішенні заяви прокурора про збільшення розміру позовних вимог, судом враховується, що згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідно до ст.29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Ч.4 ст.60 ГПК України встановлено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи те, що прокурором подано заяву про уточнення предмету та підстав позову вже після порушення справи, в процесі її розгляду, заява прокурора про збільшення позовних вимог судом залишається без розгляду.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, у поданому відзиві від 13.09.2010р. за вих.№019-10 повідомив, що 09.11.2006 р. між Генічеською райдержадміністрацією та ТОВ Науково-виробничою агрофірмою „Перлина Поділля”, с. Квітневе Білогірського району було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, предметом якого була земельна ділянка площею 19,9977 гектарів. Місце розташування земельної ділянки: Херсонська область Генічеський район за межами населеного села Щасливцеве по вул. Набережній, 7 на території Щасливцівської сільської ради.
Згідно умов даного договору (п. 2.1) сторони обумовили порядок розрахунків, а саме: оплату у розмірі 73 9013,10 грн. від загальної суми покупець здійснює до 01.01.2007р. Решту суми, що становить 1 724363,90 грн. покупець зобов'язується сплатити рівними частками по 344872,78 грн. щорічно до 01 жовтня протягом п'яти років, починаючи з 2007 року.
Відповідач зазначив, що даний пункт договору щодо оплати основного платежу (344 872,78 грн.) ТОВ НВА „Перлина Поділля” виконує в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №1205 від 14.08.2007р. на суму 263377,00грн;, №1296 від за 21.08.2007р. на суму 300000,00 грн.; №1368 від 03.09.2007р. на суму 200000,00 грн.; №1711 від 09.10.2007р. на суму 100000,00 грн.; №339 від 12.03.2008р. на суму 500000,00 грн.; №191 від 16.02.2010р. на суму 410255,24грн.
Відповідач вважає, що він добросовісно виконує свої зобов'язання по сплаті основних платежів на загальну суму 1773631,34 грн. (739013 грн. + 344872,78 грн. 2007р.) + 344782,78 грн. (2008р.) + 344782,78 грн. (2009р.).
Вказав, що в укладеному договорі з метою уникнення знецінення, внаслідок інфляційних процесів, розстрочених платежів за продану продавцем земельну ділянку закладено норму, як врахування щорічного індексу інфляції щодо річної частки, яка підлягає сплаті відповідно до умов договору.
Згідно Акту звірки взаємних розрахунків від 11.05.2010р. за ТОВ НВА „Перлина Поділля” рахується заборгованість, яка виникла у зв'язку з інфляційними процесами в розмірі 186 230,50грн.
На сьогоднішній день відповідач частково сплатив дану заборгованість, що підтверджується платіжним дорученням №1127 від 22.07.2010р. на суму 50 000,00грн. та платіжним дорученням №1290 від 08.09.2010р. на суму 36 230,50 грн.
Таким чином станом на 13.09.2010р. заборгованість ТОВ НВА „Перлина Поділля” по договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2006р. складає 100 000,00грн. Дану заборгованість Відповідач зобов'язується погасити до 01.10.2010р.
Відповідач звертає увагу суду на те, що позивач у своїй позовній заяві при розрахунку ціни позову нарахував 3% річних (надалі - пеня) в розмірі 5586,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, вважаємо що дана вимога не підлягає задоволенню з наступних причин:
По-перше, ст.625 Цивільного кодексу України передбачає: „Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом”, отже 3% річних повинні бути обраховані від суми простроченого основного платежу, тобто від суми щорічної частки (344872,78грн.), яка підлягає сплаті відповідно до умов Договору. Однак заборгованості по сплаті основних платежів ТОВ НВА „Перлина Поділля” не має про, що зазначалось вище.
По-друге, позивач при нарахуванні 3% річних із заборгованості у зв'язку з інфляційними процесами, обраховує пеню за цілий календарний рік прострочення, хоча заборгованість в розмірі 186230,50грн. була визнана та узгоджена в акті звірки взаємних розрахунків від 11.05.2010 р.
Крім того, зі слів відповідача, дана сума заборгованості була зменшена в липні місяці 2010 р. на 50000,00 грн., а також в позовній заяві позивачем не наведено чіткого розрахунку 3% річних.
Звідси, відповідач у письмовому відзиві на позов визнає заборгованість по договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.06 р. в сумі 100000,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог відповідач просить суд відмовити.
Крім того, згідно платіжних доручень №1127 від 22.07.2010 р., № 1290 від 08.09.2010 р., № 1362 від 13.10.2010 р. позивачу перераховано відповідно 50000,00 грн., 36230,50 грн. та 100 000,00 грн., а всього на загальну суму 186230,50 грн., щодо нарахування 3% річних, то представники відповідача зазначають, що чинним законодавством не передбачено нарахування 3% на суму інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст. 625 ЦК України такі нарахування можливо проводити лише на суму основного боргу. Оскільки позивачем не визначено суму основного боргу, тому нарахування 3% в розмірі 5586,92 грн. є неправомірним. За таких обставин, відповідач просить відмовити в позові.
Представник від третьої особи в засіданні суду не прибув, у поданій заяві від 05.11.2010р. просить розгляд справи провести за відсутності представника третьої особи. Крім того, повідомив суд, що відповідно до Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005року №1232, Державне казначейство України та його територіальні органи згідно своїх основних завдань здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здісненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.
Зазначає, що УДК у Генічеському районі згідно своїх функціональних обов'язків не є учасником спірних відносин та враховуючи, що копія позовної заяви від позивача не надходила, надати пояснення з приводу предмету спору не має можливості.
Проте, на виконання ухвали від 26.10.2010 повідомило, що за період з 14.08.2007 року по 25.10.2010 року від ТОВ НВА „Перлина Поділля” надійшло до бюджету згідно договору від 19.11.2006 року кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення на загальну суму 2 304735,52 грн., а саме: 14.08.2007р. - 263377,00 грн., 21.08.2007р. - 300000,00 грн., 03.09.2007р.- 200000,00 грн., 09.10.2007р.- 100000,00 грн., 12.03.2008р. - 500000,00 грн., 16.02.2010р. - 410255,24 грн., 22.07.2010р. - 50000,00 грн., 08.09.2010р. - 36230,50 грн., 13.10.2010р. - 100000,00 грн., 25.10.2010р. - 344872,78 грн.
За таких обставин, просить врахувати вказані проплати при прийняті судового рішення по справі.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Генічеська районна державна адміністрація, м. Генічеськ Херсонської області станом на 06.09.2010р. значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно із витягом держреєстратора №6924840.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича агрофірма „Перлина Поділля” Білогірський район, с. Квітневе як юридична особа зареєстроване Білогірською райдержадміністрацією 13.05.2003р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №552192 серія А00, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України згідно довідки відділу статистики в Білогірському районі №109048 серія АБ від 30.05.2008р.
09.11.2006 р. між Генічеською райдержадміністрацією, Генічеськ Херсонська область (продавець) та ТОВ Науково-виробничою агрофірмою „Перлина Поділля”, с. Квітневе Білогірського району Хмельницька область (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (посвідчений нотаріально 09.11.2006р., зареєстрований в реєстрі за №1053).
Відповідно до п. 1.1, 1.3 вказаного договору сторони передбачили, що продавець продав, а покупець купив земельну ділянку площею 19,9977 га. Місце розташування земельної ділянки: Херсонська область Генічеський район за межами населеного села Щасливцеве по вул. Набережній, 7 на території Щасливцівської сільської ради. Цільове призначення земельної ділянки –під розміщення дитячого оздоровчого табору –бази „Перлина Поділля”.
Згідно п. 2.1 договору передбачено, що продаж земельної ділянки проводиться за 2463377 гривень. Сторони погодились, що оплату у розмірі 73 9013,10 грн. від загальної суми покупець здійснює до 01.01.2007р. Решту суми, що становить 1 724363,90 грн. покупець зобов'язується сплатити рівними частками по 344872,78 грн. щорічно до „01” жовтня протягом п'яти років, починаючи з 2007 року із врахуванням коефіцієнта інфляції.
Вказаним договором сторони передбачили, що у разі порушення покупцем строків та розмірів оплати вартості земельної ділянки, передбачених п. 2.1 цього договору, земельна ділянка повертається продавцю у наступному порядку: сплачені грошові кошти повертаються покупцю...
На виконання вказаного договору, відповідачем було проведено платежі на загальну суму 1773631,34 грн., що підтверджується наступними платіжним дорученнями: №1205 від 14.08.2007р. на суму 263377,00 грн., №1296 від за 21.08.2007р. на суму 300000,00 грн., №1368 від 03.09.2007р. на суму 200000,00 грн., №1711 від 09.10.2007р. на суму 100000,00 грн., №339 від 12.03.2008р. на суму 500000,00 грн., №191 від 16.02.2010р. на суму 410255,24грн.
У зв’язку із наявною заборгованість в сумі 344872,78 грн., 21.04.2010р. Генічеська райдержадміністрація звернулась до ТОВ НВА „Перлина Поділля” із претензією за вих.№302/04-87/0218 із вимогою в найкоротші строки сплатити суму боргу.
10.05.2010р. відповідач направив позивачу відповідь за вих.№157 на претензію, згідно якої визнав заборгованість по договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2006р., яка виникла з інфляційними процесами в сумі 186230,50 грн.
11.05.2010р. між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаємних розрахунків, про що складено акт звірки б/н, згідно якого сторони підтвердили заборгованість в сумі 186230,50 грн., яка виникла у зв’язку із інфляційними процесами. Акт звірки підписано представниками сторін, скріплено печатками позивача та відповідача.
Відповідачем було частково сплачено 86230,50 грн. згідно платіжних доручень №1127 від 22.07.2010р. на суму 50000,00 грн., №1290 від 08.09.2010р. на суму 36230,50 грн.
У зв’язку із наявною заборгованістю, прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 186230,50 грн. та 5586,92 грн. 3% річних за порушення строків сплати боргу.
В ході розгляду справи відповідачем було погашено 100000,00 грн. згідно платіжного доручення №1362 від 13.10.2010р., що не заперечується прокурором та позивачем.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.
Згідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2006р., предметом якого було відчуження земельної ділянки площею 19,9977 га на користь відповідача, розташування: Херсонська область Генічеський район за межами населеного села Щасливцеве по вул. Набережній, 7 на території Щасливцівської сільської ради. Вказаний договір посвідчено нотаріально, реєстровий №1053.
Згідно ч.7-9 ст. 128 Земельного кодексу України передбачено: договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт, на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається. Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із поданих матеріалів справи слідує, що прокурором заявлено до стягнення основний борг в сумі 186230,50 грн. Натомість, судом приймається до уваги, що на дату звернення прокурора із позовом до суду, заборгованість відповідача в сумі 86230,50 грн. сплачена згідно платіжних доручень №1127 від 22.07.2010р. на суму 50000,00 грн., №1290 від 08.09.2010р. на суму 36230,50 грн., що також не заперечується позивачем та підтверджується реєстром документів Управління держказначейства у Генічеському районі (лист від 01.11.2010р. за вих.№25-01-24/1265) про надходження коштів до бюджету.
За таких обставин, вимоги прокурора в інтересах позивача про стягнення 86230,50 грн. заборгованості суд вважає безпідставними, такими, що суперечать матеріалам справи, тому в позові в цій частині суд вважає за необхідне відмовити.
Щодо вимог про стягнення решти заборгованості в сумі 100000,00 грн., то провадження в цій частині необхідно припинити по п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору, оскільки 100000,00 грн. було сплачено відповідачем згідно платіжного доручення №1362 від 13.10.2010р. після порушення провадження у даній справі та в ході її вирішення.
Стосовно вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5586,92 грн., суд вважає такі вимоги безпідставними з огляду на наступне:
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 09.11.2006р. сторони передбачили сплату заборгованості рівними частками по 344872,78 грн. щорічно до „01” жовтня протягом п’яти років із врахуванням коефіцієнта інфляції (п. 2.1 договору).
Актом звірки розрахунків від 11.05.2010р. сторони також підтвердили заборгованість у зв’язку із інфляційними процесами, яка станом на 11.05.2010р. становила 186230,50 грн., заклавши в суму боргу відсоток інфляційних витрат.
Тому, судом враховується, що чинним законодавством України не передбачено нарахування 3% на суму інфляційних нарахувань, оскільки норми ст. 625 ЦК України вказують про нарахування та стягнення 3% річних від простроченої суми основного платежу.
Відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч вимогам ст. ст.33, 34 ГПК України прокурорам та позивачем не доведено, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених до стягнення сум.
За таких обставин, враховуючи норми чинного законодавства, доводи та заперечення сторін, а також подані письмові докази та матеріали, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 86230,50 грн. основного боргу та 5586,92 грн. 3% річних суд вважає за необхідне відмовити.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 100000,00 грн. заборгованості необхідно припинити згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору в цій частині.
Оплата державного мита, а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу по справі покладається на відповідача частково у відповідності до ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД –
В И Р І Ш И В:
В позові прокурора Генічеського району Херсонської області м. Генічеськ, Херсонської області в інтересах держави в особі Генічеської районної державної адміністрації, м. Генічеськ Херсонської області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на сторін позивача –Управління Державного казначейства у Генічеському районі Херсонської області, м. Генічеськ Херсонської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої агрофірми „Перлина Поділля”, с. Квітневе Білогірського району, Хмельницької області про стягнення 86230,50 грн. основного боргу та 5586,92 грн. 3% річних, відмовити.
Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 100000,00 грн. заборгованості, припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої агрофірми „Перлина Поділля”, с. Квітневе Білогірського району, Хмельницької області (код ЗКПО 30557165) в доход державного бюджету по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, р/р 31112095700002 УДК у м. Хмельницькому, код 23565225, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013 державне мито в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.), а в доход державного бюджету на р/р 31211264700002 УДК у м. Хмельницькому, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264, код ОКРО 23565225, ГУДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 123,03 грн. (сто двадцять три гривні 03 коп.).
Видати наказ.
Суддя
Повний текст рішення складено та підписано 09.11.2010р.
Віддрук. 6 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 –відповідачу,
4- прокуратура Хмельницької області,
5-прокуратура Генічеського району,
6- Управління Державного казначейства у Генічеському районі Херсонської області, м. Генічеськ, проспект Миру, 51.
Судове рішення № 12151458, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 05.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 16/1573-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: