Рішення № 12151311, 02.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2010 р.Справа № 16/1811-10 За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Старокостянтинів

до Відкритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління по газифікації”, м.Хмельницький

про стягнення 11 094,97 грн., з яких: 8 570,70 грн. основного боргу, 716,27 грн. - 3 % річних та 1 808,00 грн. - інфляційних нарахувань

Суддя

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 09.02.2010 р.;

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача 11 094,97 грн., з яких: 8 570,70 грн. основного боргу, 716,27 грн. 3% річних та 1808,00 грн. інфляційних нарахувань за невиконання відповідачем зобовязань по оплаті за отримані нафтопродукти.

На підтвердження заявленої до стягнення суми заборгованості подав копії накладних, довіреностей, акту звірки розрахунків, виписок банку.

Представник позивача в засідання суду прибув, повідомив про сплату відповідачем 8570,70 грн. основного боргу згідно платіжного доручення №264 від 14.10.2010р. Крім того, позивач підтримав позовні вимоги в сумі 716,27 грн. 3% річних та 1808,00 грн. інфляційних нарахувань, а також просить відшкодувати позивачу судові витрати по справі, в тому числі 2400,00 грн. адвокатських послуг.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, проте на адресу суду направлено лист за вих.№107 від 27.10.2010р., згідно якого ВАТ „Будівельно-монтажне управління по газифікації” повідомило про сплату 8570,70 грн. основного боргу згідно платіжного доручення №264 від 14.10.2010р.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію №НОМЕР_2 ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.09.2004р.

За усною домовленістю між фізичною особо-підприємцем ОСОБА_3 (постачальником) та ВАТ „Будівельно-монтажне управління по газифікації”, м. Хмельницький (покупцем), на протязі 2007-2008р.р. постачальником проведені поставки нафтопродуктів в асортименті на загальну суму 169366,61 грн. згідно накладних №17 від 31.01.2008р. на суму 13159,15 грн. по довіреності №951831 від 28.01.2008р., №38 від 29.02.2008р. на суму 8839,25 грн. по довіреності №952135 від 28.02.2008р., №112 від 31.05.2008р. на суму 16760,86 грн. по довіреності №079963 від 21.05.2008р., №84 від 30.04.2008р. на суму 5589,00 грн. по довіреності №432731 від 30.04.2008р., №68 від 31.03.2008р. на суму 10453,35 грн. по довіреності №432730 від 01.03.2008р., №116 від 31.07.2008р. на суму 10000,00 грн. по довіреності №079868 від 30.07.2008р., №185 від 29.08.2008р. на суму 2650,00 грн. по довіреності №079913 від 29.08.2008р., №233 від 31.10.2008р. на суму 11325,92 грн. по довіреності №088794 від 21.10.2008р., №254 від 28.11.2008р. на суму 16974,84 грн. по довіреності №951829 від 28.11.2008р., №276 від 31.12.2008р. на суму 12461,32 грн. по довіреності №951830 від 31.12.2008р., №12 від 31.01.2009р. на суму 7548,88 грн. по довіреності №079914 від 21.01.2009р., №37 від 28.02.2009р. на суму 7259,74 грн. по довіреності №640549 від 27.02.2009р.,№144 від 30.06.2008р. на суму 16132,86 грн. по довіреності №079866 від 20.06.2008р. із відмітками про отримання нафтопродуктів відповідачем.

Відповідач частково сплатив заборгованість в сумі 138796,61 грн., що підтверджено виписками із банківського рахунку за період з січня 2008р. по лютий 2009р., актом звірки розрахунків від 30.04.2009р., станом на 01.05.2009р. заборгованість становила 30570,70 грн.

Крім того, відповідач частково сплатив борг в сумі 22000,00 грн. згідно банківських виписок, а саме від 02.11.2009р. на суму 10000,00 грн., від 02.12.2009р. на суму 5000,00 грн., від 05.01.2010р.на суму 7000,00 грн., решта заборгованості станом на 01.03.2010р. в розмірі 8570,70 грн. залишилась несплаченою.

У звязку із несплатою боргу, позивач направив на адресу відповідача претензійний лист за вих. №3 від 12.03.2010р. із вимогою до 01.04.2010р. сплатити кошти в сумі 8570,70 грн. (відмітка про отримання претензії відповідачем 13.03.2010р. згідно квитанції №40009).

В ході вирішення справи, відповідачем сплачено 8570,70 грн. основного боргу відповідно до платіжного доручення №264 від 14.10.2010р. та не заперечується позивачем.

У звязку із несплатою заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся із позовом, згідно якого просив суд стягнути з відповідача 11 094,97 грн., з яких: 8 570,70 грн. основного боргу, 716,27 грн. 3% річних та 1 808,00 грн. інфляційних нарахувань за період прострочення. Крім того, просить відшкодувати позивачу судові витрати, в тому числі 2400,00 грн. адвокатських послуг.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно до ч.2 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч.1 ст. 181 ГК України).

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 ГК України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами було досягнуто домовленості щодо договору поставки, який укладено в усній формі, на виконання якого позивачем проведено поставку паливно-мастильних матеріалів згідно поданих в матеріали справи видаткових накладних та довіреностей з відмітками про отримання товару відповідачем.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховується, що на дату вирішення спору основний борг в сумі 8570,70 грн. було сплачено відповідачем згідно платіжного доручення №264 від 14.10.2010р., тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.1.1. ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення також 3% річних в сумі 716,27 грн. за період прострочення з 01.05.2009р. по 01.09.2010р., а також інфляційні в сумі 1808,00 грн. за період з травня 2009р. по липень 2010р. згідно поданих в матеріали справи розрахунків.

Судом перевірено нарахування сум 3% річних та інфляційних із врахуванням проведених відповідачем оплат, і приймаються до уваги як такі, що відповідають вимогам ч.2 ст.625 ЦК, підтверджено поданими розрахунками, тому суд вважає їх правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 2524,27 грн. (716,27 грн. 3% річних та 1808,00 грн. інфляційних витрат). Провадження у справі в частині стягнення 8570,70 грн. основного боргу підлягає припиненню згідно п.1.1. ст.80 ГПК України із вищевикладених підстав.

У відповідності до ст.ст.44, 49 ГПК України суми державного мита та на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Щодо відшкодування за рахунок відповідача 2400,00 грн. адвокатських послуг, судом враховується наступне:

Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача здійснювала ОСОБА_2, яка є адвокатом згідно свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №426 від 15.12.2008р. На підтвердження сплати адвокатських послуг в сумі 2400,00 грн. позивачем подано договір про надання правової допомоги від 01.07.2010р., акт про виконані послуги від 01.09.2010р. , квитанція №5 від 23.07.2010р. на суму 2400,00 грн.

У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: „Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи”.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи наявні матеріали справи, документи, заборгованість відповідача, предмет позову, обєм виконуваної адвокатом роботи, а також ту обставину, що відповідач систематично на протязі 2009-2010р.р. погашав заборгованість, суд прийшов до висновку про розумність та обґрунтованість розміру понесених позивачем витрат на послуги адвоката в сумі 1200,00 грн.

За таких обставин, в порядку ст.49 ГПК України відшкодуванню підлягає 1200,00 грн. адвокатських послуг.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

в и р і ш и в:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Старокостянтинів до Відкритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління по газифікації”, м. Хмельницький про стягнення 11 094,97 грн., з яких: 8 570,70 грн. основного боргу, 716,27 грн. 3 % річних та 1 808,00 грн. - інфляційних нарахувань, задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління по газифікації” м. Хмельницький, Проспект Миру,42/1 (код ЗКПО 03335563) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 716,27 грн. (сімсот шістнадцять гривень 27 коп.) 3% річних, 1808,00 грн. (одна тисяча вісімсот вісім гривень 00 коп.) інфляційних нарахувань, 110,95 грн. (сто десять гривень 95 коп.) витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1200,00 грн. (одна тисяча двісті гривень 00 коп.) адвокатських послуг.

Видати наказ.

Провадження у справі щодо стягнення 8570,70 грн. основного боргу припинити.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2010р.

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам