Рішення № 12151175, 08.11.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.10           Справа № 18/111-10. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦАНТ – КРИМ», м. Армянськ, Автономна Республіка Крим

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

про стягнення 102017 грн. 68 коп.           

Суддя ЗАЄЦЬ С.В.

Секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

від позивача: Кожемякін В.А.

від відповідача: Паламаренко Т.І.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 102017 грн. 68 коп. заборгованості за виконані роботи по створення (передачу) науково-технічної продукції відповідно до договорів на створення (передачу) науково-технічної продукції від 26.02.2007р. № 3/3-07/С та № 4/1-07/С, з яких: 99046 грн. 30 коп. – основний борг за надані послуги, 2971 грн. 38 коп. – штраф за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, а також просить стягнути з відповідача 1020 грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно пояснення, поданого 21.10.2010р., позивач підтримує позовні вимоги повністю та зазначає про визнання суми боргу відповідачем.

У дане судове засідання представник відповідача письмового відзиву на позовну заяву не подав, проте подав заяву № 15-9430 від 08.11.2010р. про розстрочку виконання рішення суду, в якій визнає заборгованість перед позивачем в сумі 99046 грн. 26 коп. та просить суд, у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 10 місяців, у зв`язку з тяжким фінансовим становищем відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю, не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду на 3 місяці.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

26.02.2007р. між позивачем та відповідачем були укладені договори на створення (передачу) науково-технічної продукції № 3/3-07/С та № 4/1-07/С, відповідно до п. п. 1.1. яких Замовник (відповідач) доручає, а Виконавець (позивач) зобов`язується виконати Проектування Автоматизованої Системи Управління Технологічними Процесами (АСУТП «Розкладання – Відновлення – Сх2») та розробку експлуатаційної документації до системи на ВАТ «Сумихімпром».

Договір № 3/3-07/С від 26.02.2007р. зачіпає окремий етап, а саме проектування програмного забезпечення АСУТП «Розкладання-Сх2», а договір № 4/1-07/С від 26.02.2007р. зачіпає окремий етап проектування, а саме АСУТП «Відновлення – Сх2».

У відповідності до п.п. 1.2 договорів строк передачі робіт по договорам – травень 2007 року (за умови виконання п. 2.2 (1 етап)).

Відповідно до ст. 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Пунктом 3 частини 1 ст. 898 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов`язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Пунктами 2.2 договорів на створення (передачу) науково-технічної продукції передбачено, що оплата по договорам є поетапною: 1 етап – оплата частини комплексу робіт авансом – 60% від вартості договорів; 2 етап – оплата по факту закінчення робіт – 40% від вартості договорів протягом 10 днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 договорів при завершенні робіт виконавець у десятиденний строк з моменту закінчення робіт надає замовнику акт прийому – передачі проектної продукції з додатками до нього комплекту наукової, технічної та іншої документації в 2-х екземплярах, передбаченої технічним завданням і умовами договорів. Замовник протягом п`яти днів з дня отримання акту прийому – передачі робіт по проектуванню і звітних документів зобов`язаний направити виконавцю підписаний акт прийому – передачі проектної продукції або вмотивовану відмову від прийому робіт.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначених договорів виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт виконання позивачем робіт на замовлення відповідача підтверджується Актом прийому – передачі науково-технічної продукції № 1 від 29.08.2007р., № 1 від 18.06.2007р., № 2 від 17.03.2008р., які підписані керівниками підприємств та скріплені печатками товариств. (а.с. 18, 27, 28).

Позивачем, в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу була направлена претензія (а.с. 36) № 18 від 27.07.2010р. з вимогою погасити заборгованість. У відповіді № 15-7568 від 20.08.2010р. на претензію (а.с. 39) відповідач визнає суму заборгованості в повному розмірі, зазначаючи про тяжке фінансове становище та гарантує позивачу в разі надходження на підприємство грошових коштів від реалізації продукції, відшкодувати заборгованість в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов‘язання за договорами на створення (передачу) науково-технічної продукції від 26.02.2007р. виконав частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за виконані роботи склала 99046 грн. 30 коп.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за виконані роботи провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладених між сторонами договорів на створення (передачу) науково-технічної продукції від 26.02.2007р. за № 3/3-07/С та № 4/1-07/С, а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 99046 грн. 30 коп. заборгованості за виконані роботи є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, визнаються відповідачем в повному розмірі та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача штрафу у розмірі 2971 грн. 38 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату виконаних робіт у вигляді штрафу передбачена п.п. 4.1 договорів на створення (передачу) науково-технічної продукції від 26.02.2007р. № 3/3-07/С та № 4/1-07/С, за якими у випадку затримки оплати робіт по проектуванню більше десятиденного строку після підписання акту прийому – передачі проектних робіт, замовник (відповідач) виплачує штраф в розмірі 3% від суми, вказаної в поетапному акті виконаних проектних робіт. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 2971 грн. 38 коп., передбачені умовами договорів, штраф нарахований в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

У дане судове засідання представник відповідача подав заяву № 15-9430 від 08.11.2010р. про розстрочку виконання рішення суду, в якій визнає заборгованість перед позивачем в сумі 99046 грн. 26 коп. та просить суд, у разі ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 10 місяців, у зв`язку з тяжким фінансовим становищем відповідача.

Заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду обґрунтована тим, що станом на 08.11.2010р. відповідач через скрутне фінансове становище не має можливості сплатити кошти одразу після винесення рішення по справі. Оскільки стягнення з відповідача одразу 102017 грн. 68 коп. заблокує рахунки ВАТ «Сумихімпром», що в свою чергу призведе до неможливості своєчасного розрахунку з постачальниками енергоресурсів та сировини, викличе зупинку виробництва, призведе до заборгованості по заробітній платі, а це в свою чергу може призвести до соціального напруження в трудовому колективі і в регіоні в цілому, кількість працівників налічує близько 5 000 чоловік. Крім того, в разі блокування розрахунків з постачальниками газу (енергоресурсів), існує загроза припинення постачання природного газу на підприємство, що потягне виникнення техногенної катастрофи на ВАТ «Сумихімпром» та нещасні випадки. Ці обставини ускладнюють виконання рішення суду, а негативне його виконання призведе до завдання значної шкоди діяльності державного підприємства. Відповідач у заяві зазначив, що у випадку розстрочення заборгованості рівними частинами строком на 10 місяців, ВАТ «Сумихімпром» зможе розрахуватися з позивачем, за рахунок часткового відшкодування ПДВ з державного бюджету, отриманих прибутків від реалізації продукції та стягнення дебіторської заборгованості заявника.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду № 15-9430 від 08.11.2010р. частково, а саме щодо розстрочки виконання рішення суду на три місяці рівними долями.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим, суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення можливе тільки у виключних випадках, виходячи із конкретного характеру обставин, які ускладнюють або виключають зовсім виконання рішення. Такими обставинами, зокрема, можуть бути відсутність майна, яке по рішенню суду може бути передано стягувачеві, стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Враховуючи викладені відповідачем обставини, а також той факт, що позивач проти розстрочки виконання рішення суду частково не заперечує, суд вважає за доцільне задовольнити подану відповідачем заяву № 15-9430 від 08.11.2010р. частково та розстрочити виконання рішення господарського суду Сумської області від 08.11.2010р. по справі № 18/111-10 строком на 3 місяці зі сплати заборгованості перед позивачем рівними долями.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

           В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити

2.          Заяву Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) № 15-9430 від 08.11.2010р. про розстрочення виконання рішення суду від 08.11.2010р. по справі № 18/111-10 – задовольнити частково.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦАНТ – КРИМ» (96012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, вул. Іваніщева, буд. 21, код 33392743) 99046 грн. 30 коп. основної заборгованості, 2971 грн. 38 коп. штрафу з розстроченням виконання рішення строком на 3 (три) місяці рівними долями.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦАНТ – КРИМ» (96012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, вул. Іваніщева, буд. 21, код 33392743) 1020 грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 10.11.2010р.

Суддя                                                                       Заєць Світлана Володимирівна