Рішення № 12150616, 15.10.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.10                                                                                           Справа№ 30/39

за первісним позовом: Прокурора Личаківського району м.Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: ТзОВ „На Руській”, м.Львів

про виселення із приміщення

За зустрічним позовом: ТзОВ „На Руській”, м.Львів

До відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

Про визнання права на оренду не житлового приміщення, визнання недійсним п.4.1 договору оренди, зобов»язання до вчинення дій

Судді Мороз Н.В.

при секретарі Ходачкевич Н.

за участю представників сторін:

Прокурор –Панькевич Р.В.

Позивача – Гусак Ю.І.

Відповідача –Дручек В.С. , Дручек М.С.

Суть спору:

Позовну заяву подано прокурором Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до товариства з обмеженою відповідальністю “На Руській”, м. Львів, про виселення ТзОВ “На Руській” із не житлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Руська, 8 загальною площею 53,4 кв.м. (з індексами приміщень 15-1 –15-5 відповідно до даних поверхового плану ЛМБТІ від 27.02.2001 р.).

Товариство з обмеженою відповідальністю “На Руській”, м. Львів, подало зустрічний позов до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, про визнання права на оренду не житлового приміщення. Змінами до зустрічної позовної заяви від 31.09.2009 р. відповідач просить визнати за ТзОВ “На Руській” співвласником не житлового приміщення у м. Львів, вул. руська, 8 загальною площею 53,4 кв.м., визначивши за ТзОВ “На Руській” 3/5 частки, а за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради –2/5 частки. Змінами до зустрічної позовної заяви від 12.11.2009 р. відповідач просить визнати недійсним п. 4.1. Договору оренди №Г-4807-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень); визнати за ТзОВ “На Руській” право на оренду на термін 10 років на не житлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Руська, 8; зобов’язати управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради внести зміни до договору оренди №Г-4807-6 від 03.11.2006 р. стосовно терміну оренди, а саме на 10 років.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.2009 р. порушено провадження у справі і призначено розгляд на 19.03.2009 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 19.03.2009 р., 31.03.2009 р.. Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2009 р. зупинено провадження у справі. Провадження у справі було поновлено 23.10.2009 р. та призначено справу на 19.11.2009 р. Розгляд справи відкладався на 03.12.2009 р. з мотивів, зазначених в ухвалі суду від 19.11.2009 р. Ухвалою суду від 03.12.2009 р. зупинено провадження у справі. Провадження у справі поновлено ухвалою від 11.08.2010 р. та призначено на 14.09.2010 р.. В судовому засіданні 14.09.2010 р. оголошено перерву до 27.09.2010 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку. 27.09.2010р., 05.10.2010р., розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній доказами.

Прокурор та представник позивача первісний позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві, а зустрічний позов заперечили з мотивів, зазначених у відзивах. Ствердили, що відповідач користувався приміщеннями на вул. Руська, 8 у м. Львові на підставі договору оренди від 03.11.2006 р. №Г-4807-6, дія якого припинилась 02.11.2007 р.. Про припинення договірних відносин відповідач був належно проінформований. Відповідач не вжив заходів до переукладення договору на новий строк. Просять первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові –відмовити.

Представник відповідача первісний позов заперечив, а зустрічний позов підтримав з мотивів, зазначених у поясненнях, зустрічній позовній заяві. Посилається на відсутність повноважень прокурора подавати первісний позов, оскільки такий не стосується інтересів держави. Ствердив, що відповідач був власником патенту на право оренди приміщень, у зв’язку із чим договір оренди мав укладатись на десять років. Просить у первісному позові відмовити, а зустрічний позов – задовольнити. Крім того в судовому засіданні подав копію повідомлення про припинення договірних стосунків у зв»язку із закінченням терміну дії договору оренди від 28.11.2008р. № 230202-6443, згідно якого договір оренди №Г-4807-6 від 03.11.2006р. припинив свою дію 02.11.2008р.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши сторонам у відповідності до ст. 4-3 ГПК України необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Позов заявлено прокурором Личаківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради. Посилання відповідача на відсутність права у прокурора подавати цей позов у господарському спорі, не заслуговує на увагу в силу рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі №1-1/99, згідно із яким саме прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому полягають інтереси держави, які потребують захисту.

У відповідності до п. п. 1.1., 1.4. Положення про управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1205 від 27.10.2006 р., управління комунальної власності Львівської міської ради є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради, є юридичною особою. У відповідності до п. 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1240 від 03.11.2006 р. “Про правонаступництво новоутворених виконавчих органів”, встановлено, що новоутворені виконавчі органи Львівської міської ради після реєстрації у встановленому порядку є правонаступниками управлінь в частині наданих повноважень відповідно до затверджених положень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був власником патенту №115, виданого РВ ДМ України по Львівській області від 05.01.1996 р.. На підставі вказаного патенту між відповідачем та Управлінням комунального майна м. Львова був укладений договір на оренду не житлових приміщень №6645 від 23.01.1996 р., предметом якого є оренда приміщень за адресою м. Львів, вул. Руська, 8 площею 32,5 кв.м.. Строк оренди встановлений з 30.12.1995 р. по 30.12.2005 р., що підтверджує фактичну реалізацію відповідачем наданого в силу патенту права на оренду приміщень строком на десять років.

З матеріалів справи, зокрема, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 р. у справі №23/237 між тими ж сторонами вбачається, що відповідач провів перепланування орендованих ним приміщень, внаслідок чого площа орендованих приміщень збільшилась і становить 53,4 кв.м.. Проведені відповідачем покращення приміщення є невід’ємними. Судовим рішенням по вказаній справі відповідачу було відмовлено у вимозі про визнання права спільної часткової власності на реконструйоване приміщення у зв’язку із відсутністю обставин, які б підтверджували його право власності. Згідно із ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Внаслідок проведеної реконструкції приміщення та зміни площі між відповідачем (орендар) та управлінням ресурсів Львівської міської ради (орендодавець) був укладений договір оренди №Г-0409 від 23.11.2001 р. нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) предметом якого є оренда приміщень у м. Львів, вул. Руська, 8 площею 53,4 кв.м.. У відповідності до п. 4.1. вказаного договору, термін його дії становить з 23.11.2001 р. по 30.12.2005 р..

При цьому, Львівським апеляційним господарським судом по справі №23/237 було надано оцінку посиланню відповідача на продовження існування орендних відносин між сторонами шляхом укладення договорів оренди від 2001 р. та 2006 р. на підставі договору №6645 від 1996 р., оскільки договори оренди від 23.11.2001 р. №Г-0409 та від 03.11.2006 р. №Г-4807-6 є новими, укладеними після реконструкції приміщення. Шляхом їх укладення між сторонами припинились правовідносини за договором на оренду не житлових приміщень №6645 від 1996 р., та виникли нові правовідносини. Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 р. у справі №23/237 скасована не була.

03.11.2006 р. між управлінням комунального майна Львівської міської ради (орендодавець) та ТзОВ “На Руській” (орендар) був укладений договір оренди №Г-4807-6 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), предметом якого є оренда приміщень у м. Львів, вул. Руська, 8 площею 53,4 кв.м.. Договір діє з 03.11.2006 р. по 02.11.2007 р. включно (п. 4.1.).

Відповідач просить визнати недійсним зазначений пункт договору, вважаючи, що договір оренди не міг укладатись на строк менший 10 років в силу патенту на право оренди приміщень. Однак, таке посилання не ґрунтується на законодавстві. Наказ ФДМ України №90 від 31.01.1995 р. "Про затвердження Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень)", зареєстрований Міністерством юстиції України 20.03. 1995 р. за № 71/607, в частині Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) втратив чинність на підставі наказу ФДМ України №2459 від 24.11.2000 р. “Про визнання такими, що втратили чинність, Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень) та Положення про оцінку вартості патенту на право оренди будівель (споруд, приміщень)”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2000 р. за №907/5128. Таким чином, на дату укладення договору оренди від 03.11.2006 р. вказане положення не діяло. Згідно із ст. ст. 203, 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1- 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Належних доказів невідповідності оспорюваного пункту вказаним нормам суду не надано. При цьому, згідно із ст. 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, строк оренди є істотною умовою договору, що в світлі заявленої вимоги може тягнути за собою лише визнання договору оренди недійсним в цілому в силу ст. 217 ЦК України.

З аналогічних підстав не підлягають задоволенню також зустрічні позовні вимоги про визнання за відповідачем права на оренду приміщення строком на 10 років, оскільки такі не ґрунтуються на законодавстві чи умовах договору. Наявність передбачених у ч. 2 ст. 11 ЦК України підстав, які б підтверджували виникнення у відповідача такого права, суду не надано.

Відповідач просить зобов’язати позивача внести зміни до договору оренди №Г-4807-6 від 03.11.2006 р. стосовно терміну оренди, а саме на 10 років.

Згідно із ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно із ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. З матеріалів справи не вбачається звернення відповідача у встановленому порядку після укладення договору оренди від 03.11.2006 р. у встановленому законом порядку із відповідним проектом змін до позивача. Не доведено також обов’язок позивача погодити внесення таких змін. Згідно із ч. 2 ст. 14 ЦК України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї. Відповідно, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповідно до п. 4.3. договору оренди, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Згідно із ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу у встановленому порядку повідомлення №2302-6072 від 19.11.2007 р. про припинення договірних стосунків у зв’язку із закінченням терміну дії договору оренди. Факт відправлення повідомлення №2302-6072 від 19.11.2007р. підтверджується реєстром рекомендованих листів. Посилання відповідача на неотримання такого повідомлення не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Посилання відповідача на те, що повідомлення №2302-6072 від 19.11.2007 р та №2302-6443 від 28.11.2008р. містять різні дати припинення дії договору не заслуговує на увагу, враховуючи зокрема пояснення представника УКВ про помилковість направлення повідомлення №2302-6443 від 28.11.2008р., що обумовлено встановленими в управлінні правилами документообігу. Згідно із п. 4.8. договору, його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об’єкта оренди орендарем, загибелі об’єкта оренди, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря та в інших випадках, передбачених законодавством.

У відповідності до ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

З урахуванням наведеного, договір оренди припинився у зв’язку із закінченням строку, на який він був укладений. Посилання відповідача на те, що він продовжував сплачувати орендну плату, не спростовує зазначених висновків. Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставляв відповідачу рахунки не на сплату орендної плати, а плати за фактичне користування майном, оскільки приміщення не були повернуті орендодавцю в порядку, встановленому п. 3.2. договору за актом приймання-передачі. Згідно із ст. 625 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Та обставина, що відповідач заявою від 12.10.2007 р. звертався до позивача за переукладенням договору на новий строк, не породжує автоматично обов’язку позивача її задовольнити. Як вбачається з матеріалів справи, наказом №1304-0 від 24.12.2007 р. “Про переукладення договору оренди від 03.11.2006 р. №Г-4807-6” було вирішено продовжити із відповідачем договірні відносини за умови звернення відповідача у 20-денний строк з дати отримання повідомлення до позивача із заявою про проведення оцінки майна та укласти договір оренди протягом 120 днів з дати його реєстрації. У випадку невчинення зазначених дій, наказ вважається таким, що втратив чинність. Зазначений наказ був виданий після припинення дії договору оренди та являє собою оферту укласти договір оренди строком на 2 роки 364 дні. З розписки відповідача на наказі вбачається, що з наказом та відповідною процедурою відповідач був ознайомлений 08.01.2008 р., однак, у визначений строк і станом на дату розгляду справи зазначених дій не вчинив. Доказів зворотнього суду не надано.

Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням наведеного, станом на дату розгляду справи, між сторонами відсутні договірні відносини, при цьому, орендоване майно не було повернуто у встановленому порядку.

У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню. Судові витрати покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 11,14,15,203,215,216,526,651,785 ЦК України, ст.188 ГК України, ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 33, 43, 49,60, 82-85 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.          У зустрічному позові відмовити повністю.

2.          Первісний позов задовольнити повністю.

3.          Виселити товариство з обмеженою відповідальністю “На Руській”, м.Львів, вул.. Руська,8 (код ЄДРПОУ 19161421) із не житлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Руська, 8 загальною площею 53,4 кв.м. (з індексами приміщень 15-1 –15-5 відповідно до даних поверхового плану ЛМБТІ від 27.02.2001 р.).

4.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “На Руській”, м. Львів, вул. Руська,8 (код ЄДРПОУ 19161421):

-          в доход державного бюджету - 85 грн. державного мита ;

-          в доход місцевого бюджету Личаківського району м.Львова- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 19.10.2010р.