Рішення № 12150625, 10.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.10                                                                                           Справа№ 12/10

Суддя О.Д.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр - Капітал», м. Одеса.

До відповідача : Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця», м. Львів.

Про: стягнення заборгованості в сумі 1252262,31 грн.

За участю представників:

Від позивача: Денисенко Л.М. (довіреність у справі);

Від відповідача : Масюк М.В. (довіреність у справі)

Представнику роз’яснено права та обов‘язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України. Представниками сторін подано клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем’єр - Капітал»до відповідача Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»про стягнення заборгованості в сумі 1254804,99 грн.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 18.01.2010 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 03.02.2010 р.

В судовому засіданні 03.02.2010р. оголошувалась перерва до 23.02.2010р., для надання сторонам можливості подати додаткові докази, які обґрунтовують та спростовують позовні вимоги.

В судове засідання 23.02.2010р. з’явилися представники сторін, позивач подав уточнені позовні вимоги згідно яких просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1252262,31 грн. з яких:

- 1114020,61 грн. основного боргу;

- 14745,84 грен. пені;

- 12619,89 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами;

- 20593,76 грн. 3% річних від простроченої суми;

- 90282,19 грн. збільшення суми боргу у зв’язку з інфляцією.

У зв’язку з уточненням позивачем позовних вимог, в судовому засіданні 23.02.2010р. оголошувалась перерва до 10.03.2010р. для надання відповідачу можливості подати відзив на уточнені позовні вимоги.

В судове засідання 10.03.2010р. з’явилися представники сторін, надали пояснення по суті предмету спору.

Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити та стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла по договору фінансового лізингу в сумі 1252262,31 грн. з підстав зазначених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити в їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 10.03.2010 року.

Суд заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

15 листопада 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем’єр - Капітал»(лізингодавець) та Державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу обладнання № 64/10/07-Л Л/Л-072269/НЮ.

Відповідно до умов договору ТзОВ «Прем’єр - Капітал»зобов’язалося передати у фінансовий лізинг майно (технологічне обладнання –вагономийний комплекс виробництва Christ AG»(Німеччина)), з можливістю наступної передачі права власності на це майно лізингоодержувач в порядку, передбаченому даним договором і чинним законодавством.

Державне територіально-галузеве об’єднання «Львівська залізниця», як лізингоодержувач в свою чергу зобов’язалося прийняти і належним чином використовувати предмет лізингу за його цільовим призначенням та у встановлений термін, в повному обсязі і в порядку, встановленому в договорі сплачувати лізингові й інші платежі.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу предмет лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі від 29.02.2008р. (а.с.37-39).

Відповідно до п. 4.1 договору, за користування предметом лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю основні лізингові платежі в розмірі й строки згідно «Графіку оплати основних лізингових платежів», який являється додатком до договору.

Кожен лізинговий платіж складається із суми в яку включено :

-          винагороду лізингодавця;

-          відсотки за користування позиковими коштами отриманими з метою придбання предмету лізингу;

-          податків сплачуваних відносно предмета лізингу лізингодавцем;

Лізинговий платіж підлягає коригуванню5 числа кожного місяця шляхом множення на коефіцієнт коригування.

Коефіцієнт коригування (К), це розрахункова величина, яка = курс2/курс1, де,

Курс 1 –курс, встановлений НБУ у кількості гривень за 100 доларів США на день укладення договору лізингу.

Курс 2 - курс, встановлений НБУ у кількості гривень за 100 доларів США на день сплати лізингових платежів (тобто станом на 5 число кожного місяця користування предметом лізингу.)

При сплаті лізингових платежів лізингодавець зобов’язаний самостійно коригувати лізинговий платіжна коефіцієнт коригування встановлений в договорі.

Відповідно до п. 4.2 договору до складу лізингових платежів входять:

-          сума, що відшкодовує відповідну частину вартості предмета лізингу;

-          комісія (винагорода) лізингодавця за надання в лізинг предмета лізингу.

Згідно з п 4.4 договору за рахунок комісії (винагороди) лізингодавця компенсуються витрати лізингодавця, пов’язані з залученням кредиту та страхуванням предмета лізингу.

Відповідно до п. 4.7 договору оплата лізингових платежів за відповідний період (місяць) починається з моменту підписання акту прийому –передачі предмета лізингу, при цьому перший лізинговий платіж сплачується протягом п’яти банківських днів з моменту підписання акту прийому –передачі предмета лізингу. Наступні щомісячні лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем не пізніше 5-го числа кожного місяця. Якщо 5 число випадає на вихідний чи святковий день,оплата здійснюється в перший банківський день , наступний за вихідним чи святковим.

Однак відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання, а саме не сплачував лізингові та інші платежі у встановлені строки та в об’ємі встановленому у договорі. Зокрема, як вбачається з копій платіжних доручень долучених відповідачем до матеріалів справи, ним сплачено лізингових платежів в сумі 3623746,85 грн. Суд звертає увагу на те, що відповідно до уточнених позовних вимог, факт сплати відповідачем суми в розмірі 3623746,85 грн. підтверджується.

Відповідно до уточнених позовних вимог, позивач стверджує, що основна сума заборгованості відповідача становить 1114020,61 грн.

Окрім основної суми заборгованості, позивач нарахував відповідачу:

- 14745,84 грен. пені;

- 12619,89 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами;

- 20593,76 грн. 3% річних від простроченої суми;

- 90282,19 грн. збільшення суми боргу у зв’язку з інфляцією.

Таким чином, відповідно до уточнених позовних вимог, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1252262,29 грн.

Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Відповідно до п.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Як вбачається з матеріалів справи 15 листопада 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прем’єр - Капітал»(лізингодавець) та Державним територіально-галузевим об’єднанням «Львівська залізниця»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу обладнання № 64/10/07-Л Л/Л-072269/НЮ.

Відповідно до умов договору ТзОВ «Прем’єр - Капітал»зобов’язалося передати у фінансовий лізинг майно (технологічне обладнання –вагономийний комплекс виробництва Christ AG»(Німеччина)), з можливістю наступної передачі права власності на це майно лізингоодержувач в порядку, передбаченому даним договором і чинним законодавством.

Державне територіально-галузеве об’єднання «Львівська залізниця», як лізингоодержувач в свою чергу зобов’язалося прийняти і належним чином використовувати предмет лізингу за його цільовим призначенням та у встановлений термін, в повному обсязі і в порядку, встановленому в договорі сплачувати лізингові й інші платежі.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу предмет лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі від 29.02.2008р. (а.с.37-39).

Відповідно до п. 4.1 договору, за користування предметом лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю основні лізингові платежі в розмірі й строки згідно «Графіку оплати основних лізингових платежів», який являється додатком до договору.

Кожний лізинговий платіж складається із суми в яку включено :

-          винагороду лізингодавця;

-          відсотки за користування позиковими коштами отриманими з метою придбання предмету лізингу;

-          податків сплачуваних відносно предмета лізингу лізингодавцем;

Лізинговий платіж підлягає коригуванню числа кожного місяця шляхом множення на коефіцієнт коригування.

Коефіцієнт коригування (К), це розрахункова величина, яка = курс2/курс1, де,

Курс 1 –курс, встановлений НБУ у кількості гривень за 100 доларів США на день укладення договору лізингу.

Курс 2 - курс, встановлений НБУ у кількості гривень за 100 доларів США на день сплати лізингових платежів (тобто станом на 5 число кожного місяця користування предметом лізингу.)

При сплаті лізингових платежів лізингодавець зобов’язаний самостійно коригувати лізинговий платіжна коефіцієнт коригування встановлений в договорі.

Відповідно до п. 4.2 договору до складу лізингових платежів входять:

-          сума, що відшкодовує відповідну частину вартості предмета лізингу;

-          комісія (винагорода) лізингодавця за надання в лізинг предмета лізингу.

Однак суд вважає, що здійснення позивачем коригування лізингових платежів на коефіцієнт коригування, є безпідставним та суперечить нормам чинного законодавства з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг»відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Таким чином, законодавець в п. «а», «б», та «в»наведеної вище норми чітко передбачає вартісні показники, які може включати в себе лізинговий платіж. Відповідно до п. «г»ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг», законодавець визначає, що лізинговий платіж може також включати інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Як вбачається з договору купівлі-продажу технологічного обладнання від 15.11.2007р., укладеного між ТзОВ «Клін Тек»та ТзОВ «Премєр-Капітал», останнє придбало у ТзОВ «Клін Тек»технологічне обладнання –вагономийний комплекс виробництва Christ AG»(Німеччина) за ціною 5099402,00 грн. В подальшому дане обладнання було передано в фінансовий лізинг ДТГО «Львівська залізниця».

Враховуючи всі вартісні показники, які може включати в себе лізинговий платіж згідно норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позивачем по даній справі ТзОВ «Премєр-Капітал»не понесено жодних витрат в іноземній валюті (дол. США) пов’язаних з виконанням договору фінансового лізингу укладеного з відповідачем, що в свою чергу виключає можливість ТзОВ «Премєр-Капітал», як лізингодавця здійснювати коригування лізингових платежів в залежності від відношення національної валюти (грн.) до іноземної валюти (дол.США)

Таким чином, суд вважає, що коригування лізингових платежів проведені позивачем безпідставно.

Як вбачається з уточнених позовних вимог основна сума боргу позивача скоригована у відповідності до п. 4.1 договору становить 1114020,61 грн.

Однак суд вважає, що дана сума розрахована позивачем неправильно.

Відповідно до п. 4.7 договору оплата лізингових платежів за відповідний період (місяць) починається з моменту підписання акту прийому –передачі предмета лізингу, при цьому перший лізинговий платіж сплачується протягом п’яти банківських днів з моменту підписання акту прийому –передачі предмета лізингу. Наступні щомісячні лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем не пізніше 5-го числа кожного місяця. Якщо 5 число випадає на вихідний чи святковий день,оплата здійснюється в перший банківський день , наступний за вихідним чи святковим.

Відповідно до п. 4.8 договору, при сплаті лізингових платежів у першу чергу погашається пеня нарахована за прострочення сплати лізингових платежів, відсотки за користування чужими коштами, а потім основна сума заборгованості за лізинговими платежами.

Згідно ст. 526 ЦК України: зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

          Виходячи з графіку оплати лізингових платежів, за період з моменту укладення договору по 05.02.2010р. відповідач мав сплатити лізингові платежі в сумі 3824617,12 грн.

Сума здійснених відповідачем платежів становить 3623746,85 грн. Суд звертає увагу на те, що відповідно до уточнених позовних вимог, факт сплати відповідачем суми в розмірі 3623746,85 грн. підтверджується самим позивачем.

Однак судом були дослідженні в судових засіданнях платіжні доручення згідно яких відповідачем сплачувались лізингові платежі, та було встановлено, що сплата таких лізингових платежів проводилась несвоєчасно.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Пунктом 1 ст. 624 ЦК України передбачено, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п 11.2 договору, за несвоєчасне внесення лізингових платежів лізингоодержувач зобов’язаний сплачувати лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ,що діє в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, від дня наступного за днем оплати поточного платежу, зазначеного у додатку № 2 (графік оплати лізингових платежів), по день фактичної сплати цього платежу включно.

Також за несвоєчасне внесення лізингових платежів лізингоодержувач зобов’язаний сплачувати лізингодавцю відсотки за користування чужими коштами в розмірі 17% річних від суми заборгованості за кожен день прострочення сплати лізингових платежів від дня наступного за днем оплати поточного платежу, зазначеного у додатку № 2 (графік оплати лізингових платежів), по день фактичної сплати цього платежу включно.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім основної суми заборгованості, позивач нарахував відповідачу:

- 14745,84 грен. пені;

- 12619,89 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами;

- 20593,76 грн. 3% річних від простроченої суми;

- 90282,19 грн. збільшення суми боргу у зв’язку з інфляцією.

Однак, як вбачається з розрахунків позовних вимог долучених позивачем до матеріалів справи, наведені вище нарахування штрафних санкцій здійснені позивачем неправильно, зокрема тому, що такі нарахування здійснювались на суму основного боргу, яка була скорегована позивачем в залежності від відношення національної валюти (грн.) до іноземної валюти (дол.США), а як встановлено судом, таке коригування було безпідставним.

Судом було проведено перерахунок пені, 17% процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних та інфляційних витрат. При перерахунку судом було враховано положення п. 4.8 договору, відповідно до умов якого, при сплаті лізингових платежів у першу чергу погашається пеня нарахована за прострочення сплати лізингових платежів, відсотки за користування чужими коштами, а потім основна сума заборгованості за лізинговими платежами.

При здійснені перерахунку, як базові суми заборгованості брались суми лізингових платежів зазначені сторонами в додатку 2 до договору, а саме в графіку оплати лізингових платежів. Дані суми не коригувались в залежності від відношення національної валюти (грн.) до іноземної валюти (дол.США)

Розрахунок основної суми боргу, пені та відсотків за користування чужими коштами проводився таким чином, що нарахована пеня та 17% річних погашалися першочергово, в зв’язку з чим виникала неповна сплата даного лізингового платежу, яка погашались за рахунок фактично сплаченого наступного лізингового платежу.

Суд звертає увагу, що першочергове погашення пені нарахованої за прострочення сплати лізингових платежів та відсотків за користування чужими коштами, що в свою чергу породжувало існування частини заборгованості по першому платежу аж до погашення її наступним фактичним платежем, було погоджено самими сторонами в договорі.

Провівши перерахунки, суд прийшов до висновку, що до стягнення підлягають:

- основний борг в сумі 255972,44 грн.;

- залишок пені яка непогашена в порядку передбаченому п.4.8 договору в сумі 2513,29

грн.;

-          17 процентів за користування чужими грошовими коштами які не погашені в порядку передбаченому п. 4.8 договору в сумі 2084,19 грн.

          - 3% річних в сумі 6947,80 грн;

          - Інфляційні витрати в сумі 30287,27 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні підлягають до задоволення частково в сумі 297804,99 з яких ( основний борг в сумі 255972,44 грн., залишок пені яка непогашена в порядку передбаченому п.4.8 договору в сумі 2513,29 грн.,17 процентів за користування чужими грошовими коштами які не погашені в порядку передбаченому п. 4.8 договору в сумі 2084,19 грн., 3% річних в сумі 6947,80 грн, інфляційні витрати в сумі 30287,27 грн.)

Судові витрати суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3040,22 грн. (з яких: 2984,10 грн. державного мита та 56,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.)

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 623, 624, 625, 536 ЦК України, 193 ГК України, ст..ст.1,2,16 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. ст. 33 ,43, 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання «Львівська залізниця»(79007, м. Львів,вул. Гоголя,1, код ЄДРПОУ 01059900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем’єр - Капітал»(65006, м. Одеса, вул. Вапняна,54а, код ЄДРПОУ 33723394) ––кошти в сумі 297804,99грн., 2984,10 грн. державного мита та 56,12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Суддя