Рішення № 12150068, 14.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/8914.10.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтранспорт»

про стягнення заборгованості

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Белименко О.В. (довіреність № 1166 від 10.12.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

від третьої особи: не з’явились.

В судовому засіданні 14 жовтня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтранспорт»(третя особа) про стягнення заборгованості за кредитним договором №10 від 18.02.2008р. в сумі 690 450,01 гривень з них 372 369,35 гривень - заборгованість по кредиту, що підлягає достроковому стягненню, 269 523,77 гривень –прострочена заборгованість по кредиту, 5 964,90 гривень –строкова заборгованість по процентах, 31 017,34 гривень –прострочена заборгованість по процентах, 10 235,83 гривень - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1 338,82 гривень - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів. До того ж, позивач просить суд, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №10 від 18.02.2008р. звернути стягнення на предмет договору про заставу майнових прав від 19 вересня 2008 року, шляхом переводу майнових прав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»по договору фінансового лізингу №145л/02/08 від 13 лютого 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтранспорт».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушує строки повернення кредиту та сплати процентів, встановлені кредитним договором №10 від 18.02.2008р., а відтак, позивач має право вимагати дострокового повернення відповідачем частини кредиту, що залишилася, сплати процентів, нарахованих позивачем згідно з умовами кредитного договору №10 від 18.02.2008р. та має всі правові підстави для нараховування штрафних санкцій, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором № 10 від 18.02.2008р.

Протягом перебування справи на розгляді в суді позивач уточнив (збільшив) свої позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 10 від 18.02.2008р. та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №10 від 18.02.2008р. в сумі 750 757,63 гривень з них 297 895,49 гривень - заборгованість по кредиту, що підлягає достроковому стягненню, 343997,63 гривень –прострочена заборгованість по кредиту, 11 403,09 гривень –строкова заборгованість по процентах, 65 134,38 гривень –прострочена заборгованість по процентах, 28 197,83 гривень - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату кредиту та 4 129,21 гривень - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів, мотивуючи свої вимоги тим, що у відповідача станом на 29.03.2010р., внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов’язань збільшилась заборгованість за кредитним договором №10 від 18.02.2008р. Дослідивши матеріали заяви про збільшення позовних вимог суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою та може бути прийнята до розгляду.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання забезпечив частково, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 02.03.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 01.04.2010р. Ухвалою від 01.04.2010р. розгляд справи, у звязку з неявкою представника відповідача та третьої особи, було відкладено до 22.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.2010р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 34/196 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова группа»до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»про визнання недійсним кредитного договору №10 від 18.02.2008р.

До Господарського суду м. Києва звернувся позивач з клопотанням про поновлення провадження у справі у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження. На підтвердження викладених в клопотанні обставин, заявником було надано суду копію Постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010р.

Ухвалою від 16.09.2010р. було поновлено провадження у справі № 25/89, розгляд справи призначений на 28.09.2010р. Ухвалою від 28.09.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача та третьої особи, було відкладено до 07.10.2010р., в яке представники відповідача та третьої особи повторно не з’явилися. Ухвалою від 07.10.2010р. розгляд справи було відкладено до 14.10.2010р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/289 від 18.09.1997 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2008 року між позивачем (далі – Банк або Кредитор) (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», що підтверджується Статутом АБ «Укргазбанк»та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (копії документів в справі) та відповідачем (надалі –Позичальник або Боржник або Лізингодавець) (разом - сторони), було укладено кредитний договір №10 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Кредитний договір або Договір), у відповідності до пунктів 1.1. –1.3.1. якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 893 686,37 гривень, з цільовим призначенням (мета) кредиту: для фінансування операції фінансового лізингу екскаватору «Вольво ЕС 340 BLC», з терміном кредитування: з 18 лютого 2008 року по 18 лютого 2011 року.

Протягом 2008 –2009 року між сторонами були укладені зміни та доповнення до Кредитного договору №№: 1, 2, 3 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році з встановленою процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 17% річних (пп. 1.4.1., 1.4.3 Кредитного договору).

Пунктом 3.3.1. Кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов’язувався забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені Договором.

Як свідчать матеріали справи, Банк свої зобов’язання за Кредитним договором виконав повністю, надав Позичальнику кредитні кошти за Договором, підтверджується випискою з рахунку останнього за період 18.02.2008р. по 16.12.2009р. на який перераховано 893 686,37 грн. (копії виписок в справі). Позивач зазначає, що Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором виконав частково, а саме: повернув кредитні кошти в сумі 251793,25 грн. та часткового сплатив відсотки за користування кредитом.           Пунктом 1.4.4. Кредитного договору встановлено, що строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3.цього Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього Договору. Проценти сплачуються на рахунок №206837118581/980 в ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, або на рахунок №3600805018581/980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця, за який сплачуються проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. Договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання Кредитного договору.

Кредитор стверджує, а Боржником не спростовано, що Позичальник порушив свої зобов’язання щодо повернення кредиту та сплати процентів чим допустив прострочення виконання зобов’язань, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 29.03.2010р. становить: за кредитом в розмірі –641 893,12 гривень (з них 297 895,49 гривень - заборгованість по кредиту, що підлягає достроковому стягненню та 343 997,63 гривень –прострочена заборгованість по кредиту) та по процентам за користування кредитом в сумі 76 537,47 гривень (з них 11 403,09 гривень –строкова заборгованість по процентах та 65 134,38 гривень –прострочена заборгованість по процентах) (розрахунок заборгованості міститься в матеріалах справи).

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, щоза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно частини першої статті 1049 параграфу 1 глави 71 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 3.2.7. Кредитного договору встановлено, що Банк має право відмовитися від надання Позичальникові передбаченого Договором кредиту частково або в повному обсязі, а також достроково вимагати погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у випадках, в тому числі, невиконання Позичальником умов Договору.

Кредитор зазначає, що внаслідок неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов’язань за Кредитним договором вимагав від Боржника достроково погасити існуючу заборгованість, що підтверджується листом-вимогою (копія вимоги в справі). Банк зазначає, що погашення заборгованості Боржник не здійснив, грошових коштів на зазначені Кредитором рахунки не провів.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Враховуючи викладене, з урахуванням відсутності в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором по кредиту у сумі –641 893,12 гривень та по відсотках за користування кредитом в розмірі 76 537,47 гривень – є обґрунтованими.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 5.3 Договору за порушення строків (визначених в цьому Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача за порушення Позичальником зобов’язань за Договором щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 28 197,83 грн. (за 179 днів прострочення) та пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в сумі 2 476,32 грн. (за 180 днів прострочення).

19.09.2008р. між сторонами був укладений договір застави майнових прав (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - Договір застави), відповідно до п. 2.1 якого його предметом є належне відповідачу право вимоги боргу згідно договору фінансового лізингу №145л/02/08 від 13 лютого 2008 року, укладеного між Лізингодавцем та третьою особою (Лізингоодержувач) (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, ділі по тексту –Контракт).

Абзацом 2 пункту 2.1 Договору застави встановлено, що Предметом Контракту є фінансовий лізинг, а саме: Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб –гусеничний екскаватор «Вольво ЕС 340 BLC», 2008 року випуску, який належить Заставодавцю на праві власності (далі –Предмет лізингу).

Під правом вимоги сторони розуміють право вимоги Заставодавця про належне виконання умов Контракту, звернене до третьої особи, а саме –про здійснення Лізингоодержувачем очікуваних платежів в сумі 1123174,73 грн. за надані Заставодавцем послуги фінансового лізингу. Факт надання послуг Лізингодавцем згідно умов Контракту підтверджується: договором фінансового лізингу №145л/02/08 від 13 лютого 2008 року, та виписками по поточному рахунку від 15 лютого 2008 року, 25 березня 2008 року, 26 березня 2008 року, 18 квітня 2008 року, 22 квітня 2008 року, 25 квітня 2008 року, 16 травня 2008 року (п. 2.2. Договору застави).

Відповідно до п. 3.2 Договору застави встановлено, що Заставодержатель набуває вимоги по Контракту в разі невиконання Позичальником забезпечених дійсним Договором застави зобов’язань по Кредитному договору в повному обсязі або в частині у встановлені Договором строки.

За рахунок заставленого майна задовольняються вимоги Банку в повному обсязі (п. 3.4 Договору застави).

Згідно з ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 574, ч. 1 ст. 576, ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу», реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про заставу», реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, -виключно з аукціонів (публічних торгів).

Згідно з ст. 23 Закону України «Про заставу»при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється па підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду, зокрема, зазначаються загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача та спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи положення чинного законодавства України (ст. 572 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень) суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку про звернення стягнення на предмет договору про заставу майнових прав від 19 вересня 2008 року, шляхом переводу майнових прав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»до Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»по договору фінансового лізингу №145л/02/08 від 13 лютого 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтранспорт», в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №10 від 18.02.2008р. є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Банком до суду не надано, а в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які підтверджують факт права власності Предмету лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група», який був переданий Лізингодавцем в лізинг Лізингоодержувачу за Контрактом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення заборгованості в сумі 749 104,74 грн. з них по кредиту в сумі –641 893,12 гривень, по відсотках за користування кредитом в розмірі 76 537,47 гривень, по пені за несвоєчасну сплату кредиту –28 197,83 грн. та по пені за несвоєчасну сплату процентів – 2 476,32 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 7 726,53 грн. (7 491,05 грн. державного мита та 235,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова лізингова група»(ідентифікаційний код: 33602854, адреса: 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, будинок, 12, п/р № 2650618581.980 в АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»(ідентифікаційний код: 23697280, адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) грошові кошти в сумі 749 104,74 грн. (сімсот сорок дев’ять тисяч сто чотири гривні 74 копійки) та судові витрати в розмірі 7726,53 грн. (сім тисяч сімсот двадцять шість гривень 53 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 19.10.2010р.